рослина входила до чудодійного засобу омолодження, винайденого тибетськими монахами. Рецепт його простий, як і все геніальне… Беруть суміш із однакових частин ромашки, звіробою, безсмертника й березових бруньок, перемелюють його, кладуть в посудину й накривають її. Через деякий час суміш заливають окропом, настоюють 15-20 хвилин і проціджують не через марлю, а через більш густу тканину. В отриманий напар додають мед. Монахи пили цей чай перед сном, а також вранці – уже без додавання меду.
Також з тібетської медицини дійшов до нас рецепт "очисного збору". Він корисний людям будь-якого віку, сприяє нормалізації обміну речовин, виводячи надлишки холестерину, сприяючи розчиненню каменів у сечових шляхах, жовчовидільній системі. Рекомендують збір у разі атеросклерозу, остеохондрозу, цукрового діабету. Слід узяти по 100 г квіток ромашки лікарської, трави звіробою звичайного, квіток цмину піскового, бруньок берези повислої, листя суниці лісової. Усі компоненти подрібнити, ретельно перемішати. Взяти 2 столові ложки збору і залити його двома склянками окропу. Настояти 12 годин, процідити. Приймати по півсклянки два рази на день за 20 хвилин до їди, коли хвора серцево-судинна система. У разі ожиріння, відкладення солей, атеросклерозу приймають по склянці вранці замість сніданку, додавши в настій чайну ложку меду або 20-30 г кураги. Курс лікування - до місяця, потім роблять двотижневу перерву і за потреби курс повторюють [9].
7. Рецептурні прописи, до складу яких входить суцвіття ромашки лікарської
Сучасна фітотерапія досягла значних успіхів у дослідженні фармакологічних властивостей рослин, вивченні механізму їх дії, приготуванні різних лікарських зборів. Комплекси біологічно активних компонентів рослин ( ефірні масла, слизи, смоли, вітаміни, глікозиди, крохмаль тощо ) мають цілющий вплив на обмін речовин, поліпшують фунціональний стан серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, підвищують загальну його опірність до негативних факторів.
Для підвищення ефективності лікувальної дії рослини поєднують у фітозбори, враховуючи особливості кожної з них.
Захворювання органів дихання (ангіна, фарингіт, хронічний бронхіт, гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий ларингіт тощо).
Трава чебрецю 50,0
Трава материнки звичайної 50,0
Квітки ромашки лікарської 50,0
Столову ложку подрібненої суміші (можна лише ромашки), 1 ст. л. меду і 2 ч. л. питної соди завантажити у посуду міскістю 1 л, у якій кипить 500 мл води, закрити лійкою, через яку хворий з покритою головою вдихає пару (на відстані 30 см від краю лійки).
Тривалість інгаляції 15 – 20 хв дорослим, 5 хв дітям 1 – 2 рази на день.
Лікування рослинами, на відміну від лікування синтетичними препаратами, майже не дає шкідливих побічних явищ. Фітотерапевтичні ліки мають широкий спектр цілющих властивостей – протиалергічних, антитоксичних, фітонцидних, седативних, протизапальних, відновлюють склад вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів, нормалізують проникність клітинних мембран, процеси секреції та всмоктування.
Народна медицина з успіхом використовує різні композиції з лікарських рослин (поряд з фітодієтикою) для лікування гострих і хронічних хвороб шлунка та кишок: гіпо-, гіперацидного й ахілічного гастритів, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, ентероколіту, коліту, панкреатиту тощо.
Хронічний гастрит (з виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки чи без неї).
Плоди фенхелю звичайного 2,0
Квітки ромашки лікарської 1,5
Листки меліси лікарської 1,5
Листки м’яти перцевої 1,5
Подрібнений збір рослин (по 1 ч. л. кожної) залити склянкою (250 мл) окропу і настоювати протягом 20 хв. Після проціджування настій пити по 150 мл теплим, ковтками, 3 рази на день; таку ж кількість вночі 2 – 3 рази при пробудженні (або перед сном і вранці перед вставанням).
Якщо пацієнт не страждає на діабет чи високу кислотність шлункового соку, напар можна підсолодити медом на смак.
Хронічний коліт, який супроводжується кривавим проносом з слизом.
Квітки ромашки лікарської 150,0
Листки м’яти перцевої 50,0
Листки чорниці звичайної 70,0
Трава звіробою звичайного 40,0
Корені барбарису звичайного 50,0
Дві столові ложки подрібненої суміші залити 600 мл і варити 5 хв; настоювати протягом 1 год. Проціджений відвар пити по 80 мл 6 разів на день за 15 хв до і через 30 хв після їди. При недостатній ефективності через 5 хв після кип’ятіння добавити 2 ст. л. алтеї, настоювати 2 год і процідити. При великому проносі можна вкинути 1 – 2 ч. л. кірки граната (на всю дозу).
Протизапальний, спазмолітичний і жовчогінний збір.
Плоди шипшини коричної 6,0
Квітки нагідок лікарських 1,5
Квітки ромашки лікарської 1,5
Листки м’яти перцевої 1,5
Листки меліси лікарської 1,5
Кора крушини ламкої 3,0
Корені кульбаби лікарської 3,5
Корені оману високого 3,5
Подрібнену суміш усіх трав збору (по 1 ч. л. кожної) залити 600 мл окропу, варити 3 хв і настоювати протягом 30 хв. Проціджений відвар питипо 150 мл 3 рази на день за 15 хв до їди. При болі відвар треба пити після їди. Якщо він діє не досить проносно, кількість кори крушини можна збільшити на 1 – 2 ч. л. Курс лікування 2 – 3 місяці. Після місячної перерви тарапію повторити 2 – 3 рази до цілковитого видужання.
Захворювання нирок і сечовивідних шляхів.
Механізм дії лікарських рослин, якими лікують при захворюваннях нирок, різний. Одні рослини, збільшуючи діурез та виведення азотистих шлаків (сечовини, азоту, креатиніну тощо), запобігають розвиткові важких ускладнень – ниркової недостатності та уремії. До них належать бузина чорна, материнка звичайна, суниці лісові, селера пахуча, квасоля, фенхель звичайний, шипшина корична, солодка гола і т. д. Інші рослини діють антисептично завдяки вмісту ефірних масел: це – брусниця, береза, бузина трав’яниста, петрушка, пастернак, звіробій, липа, сосна лісова, ялівець.
Фітотерапія при нирковій патології має на меті зменшення гостроти запального процесу, посилення діурезу, завдяки чому виводяться