азотисті шлаки, усувається небезпека уремії (аутоінтоксикації), ниркової недостатності, відновлюються основні функції ниркової тканини – фільтраційна, реабсорбційна, концентраційна та видільна, тобто зникають умови для утворення конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах. При нирковокам’яній хворобі лікарські трави призначають чітко диференційовано, враховуючи особливості конкрементів (уратні, оксалатні, фосфатні, холестеринові). Активне виділення з організму сечовини, сечової кислоти і хлоридів запобігає формуванню камінців у нирках і сечовому міхурі. Якщо виявлено уратні конкременти , рекомендуються настої і відвари з трави хвоща польового, квітки бузини чорної. У випадку інфекційно-запальних хвороб сечових шляхів застосовують рослини, які мають одночасно діуретичну та антимікробну дію: мучницю звичайну, тополю чорну, яловець, ромашку лікарську.
Насіння льону посівного 60,0
Квітки нагідок лікарських 50,0
Квітки ромашки лікарської 80,0
Трава хвоща польового 50,0
Три столові ложки подрібненої сумішізалити 600 мл окропу, варити 3 хв і настоювати протягом 20 хв. Проціджений відвар пити по 80 мл 6 разів на день за 15 хв до і через 30 хв після їди як протизапальний і діуретичний засіб при гострому запальному процесі в нирках.
Хронічний простатит.
Плоди кропу пахучого 2,0
Квітки ромашки лікарської 1,5
Квітки нагідок лікарських 1,5
Листки меліси лікарської 1,5
Трава хвоща польового 1,5
Кора крушини ламкої 3,0
Корені вовчуга колючого 10,5
Подрібнену суміш із 3 ч. л. кореня вовчуга та по 1 ч. л. решти компонентів збору залити 500 мл окропу, варити 3 хв і настоювати протягом 1 години. Проціджений відвар пити по 150 мл 3 рази на день за 20 хв до їди.
Запальні захворювання жіночих статевих органів.
Квітки ромашки лікарської 50,0
Листки горіха волоського 50,0
Листки кропиви дводомної 50,0
Листки мучниці звичайної 50,0
Трава чебрецю повзучого 50,0
Трава хвоща польового 50,0
Гілочки омели білої 50,0
Дві столові ложки подрібненої суміші залити 600 мл окропу і варити 3 хв; настоювати протягом 30 хв. Проціджений відвар вживати по 80 мл 6 разів на день за 15 хв до і через 30 хв після їди.
Стоматологічні захворювання.
Квітки нагідок лікарських 50,0
Квітки ромашки лікарської 50,0
Трава гірчаку перцевого 50,0
Шкірка з плодів граната 50,0
Корені дельфінію високого 50,0
Столову ложку подрібненогозбору залити 400 мл окропу і варити 5 хв; настоювати протягом 2 год. Проціджений відвар використати для полоскання та промивання порожнини рота 5 разів на день через 3 години. Тривалість лікування 10 днів (до зникнення ознак хвороби).
Варикозні виразки.
Квітки ромашки лікарської 100,0
Квітки глоду криваво-червоного 50,0
Листки подорожника великого 50,0
Трава чабера садового 50,0
Гілочки омели білої 50,0
Кора каштана кінського 50,0
Корені солодки голої 50,0
Дві-три столові ложки подрібненої суміші залити 600 мл окропу і варити 3 хв; настоювати протягом 30 хв. Проціджений відвар пити по 80 мл 6 разів на день за 15 хв до і через 30 хв після їди.
Хвороби печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, сечовивідних шляхів, діабет, профілактика та лікувння при підвищеній радіації.
Квітки глоду колючого 60,0
Квітки і листки алтеї лікарської 40,0
Квітки ромашки лікарської 40,0
Стовпчики з перегородками кукурудзи звичайної 40,0
Трава м’яти перцевої 60,0
Трава чебрецю повзучого 40,0
Стебла вересу звичайного40,0
Квітки цмину піскового 60,0
Корені кульбаби лікарської 60,0
Чотири столових ложки подрібненої суміші залити 400 мл води і кип’ятити протягом 10 хв на малому вогні; настоювати протягом 4 год. Проціджений відвар пити по 100 мл 3 рази на день за 30 хв до їди. Курс лікування 3 – 4 тижні з повторянням навесні та восени. Особам, які часто хворіють на простудні захворювання при наявності в анамнезі запалення нирок, слід зробитипрофілактичну терапію протягом 1 – 2 тижнів [9].
8. Елементи агротехніки вирощування ромашки лікарської
Біологічні особливості.
Однорічна зимуюча або рання рослина, яка розмножується насінням.Технічні параметри вирощування:
Загальні особливості й місце в сівозміні. Кращі попередники - чистий або зайнятий пар, зернові, колосові або зернобобові культури. Площу під ромашку вибирають з таким розрахунком, щоб її можна було вирощувати не менше 2-3 років. Розміщують її у місцях зі зниженим, але не дуже вологим рельєфом.
Основний і передпосівний період. Основний обробіток передбачає оранку з оборотом пласта на глибину орного шару або безплужний обробіток грунту дисковими знаряддями. Передпосівний обробіток охоплює культивації, вирівнювання, боронування та коткування грунту, яке в ряді випадків проводять зразу ж після посіву.
Посівний період.
Строки посіву —літньо-осінні (вересень), під зиму, або ранньовесняні. Найкращий строк - літньо-осінній при зволоженому стані грунту, так як в такому випадку рослини в зиму ідуть у фазу розетки. В спеціалізованих господарствах сіють в різні строки, з таким розрахунком, щоб продовжити період цвітіння культури з червня до серпня, відповідно і збирання квіток, що зменшує пікове навантаження, особливо при їх сушінні.
Спосіб посіву - широкорядний, з шириною міжрядь 45 см, для чого використовують овочеві сівалки.
Норма висіву насіння — 3 кг/га.
Глибина загортання насіння - 0,5 см.
Період до появи сходів — 20-25 днів.
Догляд за посівами починається з моменту позначення рядків. Сходи на початковому етапі розвиваються повільно, а тому їх можуть легко заглушити бур'яни. Рихлення міжрядь і знищення бур'янів у рядках у цей період має виняткове значення. Упродовж вегетації культури в міру потреби проводять додаткові міжрядні обробітки грунту та знищення бур'янів у рядках. Це дозволяє забезпечити чистоту посівів на період збирання квіток ромашки, особливо при технічному способі збирання.
Збирання врожаю.
Заготовлювана сировина — квітки рослин для використання в гуманітарній медицині, надземна частина рослин в період цвітіння ромашки - в ветеринарній медицині, квітки і листки в цей період - для захисту рослин від шкодочинних комах.
Строки збирання - фаза цвітіння культури в суху погоду. Враховуючи те, що цей період в ромашки розтягнутий, протягом сезону квітки