Внутрішньошкірна ін’єкція

ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ:

Для місцевого знеболення та діагностичних проб з метою діагностики

туберкульозу (проба Манту), ехінококозу (проба Канцоні), бруцельозу (проба

Бюрне), профілактики правця.

Для діагностичних проб використовують переважно шкіру внутрішньої

(долонної) поверхні передпліччя.

ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ НАВИКУ:

Для виконання внутрішньошкірної ін’єкції беруть шприц місткістю 1-2 мл., найтоншу і найкоротшу ін’єкційну голку ( №0415). Кількість рідини для

введення – від кількох крапель до 1 мл.

Підготовку рук медичної сестри, збирання шприца, набирання ліків,проводять за загальноприйнятими правилами.

Положення хворого сидяче. Місце ін’єкції протирають двома ватними кульками, змоченими 96% спиртом.

ВИКОНАННЯ:

Шприц беруть у праву руку так, щоб І, ІІІ і ІV пальці утримували циліндр,

ІІ – муфту голки, а V – поршень. Видаляють пухирці повітря з шприца, три-

маючи його вертикально і легко натискаючи на поршень до появи краплі роз-

чину з просвіту голки. Після висихання шкіри лівою рукою обхоплюють пе-

редпліччя хворого знизу і злегка розтягують шкіру, тримаючи шприц з голкою зрізом догори і майже паралельно до поверхні шкіри, вколюючи гол-

ку на незначну глибину в товщу шкіри так, щоб занурився її зріз.Лівою рукою повільно натискаючи на поршень, вводять вміст шприца. При цьому на місці ін’єкції утворюється білуватий горбик. Стерильну ватну кульку, змо-

чену спиртом, прикладають до місця ін’єкції і швидким рухом витягують голку.

При порушенні правил асептики і антисептики на місці ін’єкції можуть утворюватись інфільтрати, рожисте запалення. Іноді спостерігаються алергічні реакції.

ПІДШКІРНА ІН’ЄКЦІЯ

ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ:

Для відносно швидкого (через 20 хвилин) всмоктування лікарських препа-

ратів у загальне коло кровообігу. Для підшкірних ін’єкцій частіше викорис-

товують зовнішню поверхню плеча, підлопаткову ділянку, передньо-зовніш-

ню поверхню стегна, бокову частину передньої черевної стінки і ділянку навколо пупка. В цих місцях шкіру і підшкірну основу легко захопити в складку, до того ж відсутня небезпека ушкодження великих судин і нервів.

ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ НАВИКУ:

Положення хворого сидяче. Пацієнтам з лабільною нервовою системою, схильним до запаморочень, ін’єкції необхідно виконувати в лежачому поло-

женні. Хворим яким призначено постільний режим, підшкірні ін’єкції краще робити в зовнішню поверхню плеча або бокову частину передньої черевної стінки. Протипоказані підшкірні ін’єкції при глибоких змінах шкіри, опіках, ранах,гнійниках що поширюються на місцях де треба робити укол, а також вираженому набряку і рубцевих змінах підшкірної основи.

Для виконання підшкірних ін’єкцій використовують шприц об’ємом

1-2-5 мл., голку довжиною 20 мм., і діаметром 0,4 мм.. Підшкірно вводять

1-2 мл. розчину, максимальний об’єм не повинен перевищувати 5 мл.

Підготовку рук медичної сестри, збирання шприца, набирання ліків проводять згідно з загальноприйнятими нормами. У місці ін’єкції шкіру про-

тирають 96% спиртом .

ВИКОНАННЯ:

Наповнений ліками шприц тримають у правій руці, циліндр його затиска-

ють між І та ІІІ-ІV пальцями, другий палець лежить на муфті голки, а V- на поршні. Тримаючи шприц вертикально і легко натискаючи на поршень, видаляючи з нього пухирці повітря. Вказівним та великим пльцями лівої руки захоплюють шкіру з підшкірною основою у відповідній ділянці і відтя-

гують її догори. Коротким швидким рухом під гострим кутом (30-45) по току

лімфи (від периферії до центру) вколюють голку зрізом догори на 2/3 її дов-

жини в основу утвореної складки на глибину 1-2 см., між І та ІІ пальцями лі-вої руки. Після проколу шкіри складку відпускають і ІІ- ІІІ пальцями лівої руки затискають обід циліндра шприца, а І-м пальцем надавлюють на рукоят-

ку поршня і повільно вводять ліки під шкіру. Потім лівою рукою прикла-

дають змочену в 96% спирті ватну кульку до місця уколу і швидким рухом витягують голку. Цією ж ватою лівою рукою, злегка масують місце введення

ліків, щоб вони краще розподілились в підшкірній основі.