надниркових функцій, проникності гематоенцефалічного бар'єру. Розвиваються набряк і набухання мозку, що разом з іншими патологічними реакціями обусловлює підвищення внутрічерепного тиску. Розгортаються процеси дислокації мозку, які можуть приводити до утиску стовбура в отворі наметамозжечка, або в потилично-шийній дуральній воронці. Це у свою чергу, викликає подальше погіршення кровообігу ліквороциркуляції, метаболізму і функціональної активності мозку.
Несприятливим вторинним чинником ураження мозку є його гіпоксія унаслідок порушення дихання і кровообігу.
Своєрідність діагностування, клінічної течії і результатів ЧМТ у дітей обумовлена тим, що механічна енергія впливає на череп і мозок, зростання і розвиток яких ще не закінчені. Навіть легка ЧМТ у дітей може накладати відбиток на весь подальший період розвитку дитини. В той же час у дітей, частіше, ніж у дорослих, можливий сприятливий результат навіть після важкої ЧМТ унаслідок високих компенсаторних можливостей дитячого мозку, що знаходиться в процесі диференціації кіркових структур.
Поліморфність симптомів, схильність до утворення "порочного круга" в патогенезі ЧМТ обусловлює необхідність використання великого арсеналу медикаментозних засобів в її лікуванні (анальгетики, діуретини, антибіотики, ферменти, гормони, ноотропи), перелік яких постійно росте. І хоча введення в 80-90-х роках в активну фармакотерапевтічну практику поєднання різних ноотропних препаратів (ноотропіл, пірацетам, енцсфабол), "активніших" судинних регуляторів типу кавінтона, пентоксифіліну (трентал, агапурін, пентіллін), активна вегетоседативна терапія еглоніллом, сонопаксом або їх аналогами дозволяє швидше купірувати патофізіологічні симптоми. Проте застосування подібних препаратів в дитячій нейрохірургічній практиці обмежене зважаючи на велику кількість побічних дій і протипоказань характерних для них. Все це примушує шукати нові підходи і препарати для терапії ЧМТ.
Основні принципи біологічної медицини, направлені на підтримку і стимуляцію процесів аутосанациі в організмі, можуть бути ефективно застосовані при розробці концептуально нових підходів до лікування ЧМТ у дітей. Якщо розглядати всі послідовні ланки перебігу патологічного процесу травматичних захворювань головного мозку стосовно теорії доктора Рекевега, то легка ЧМТ найповніше укладається в гуморальні фази і лише важка в клітинні фази гомотоксикозів, що підтверджується феноменом регресивної вікаріації спостережуваних саме у випадках легкої ЧМТ.
У нашому відділенні при лікуванні ЧМТ застосовувався комплексний антигомотоксичний препарат Traumeеl S, що володіє протизапальною, регенеруючою дією, що підвищує функціональну активність рихлої сполучної тканини, знімає явища венозного застою і гіпоксії, тобто досить повно і що адекватно впливає на всі ланки патогенезу гострої ЧМТ.
Дія препарату досліджувалася в групі дітей з легкою формою ЧМТ - 50 хворих і ЧМТ середньої тяжкості - 10 хворих. ЧМТ неускладнена. Вік пацієнтів складав від 3 до 14 років.
У першій групі 25 дітей отримували монотерапію препаратом Traumeel S і 25 дітей у поєднанні з ноотропамі, судинними препаратами, діуретінамі і анальгетиками. У другій групі Traumeel S застосовувався в комплексі із звичайним алопатичним лікуванням, виключаючи глюкокортикоїди.
Препарат використовувався у вигляді крапель - по 10 крапель 3 рази на день і пігулках - 1 пігулка 3 рази в день сублінгвально. У окремих випадках при вираженій первинній реакції на ЧМТ (2-х - 3-х кратна блювота, сильний головний біль, загальмованість, сонливість) доза збільшувалася до 15 крапель на прийом і до 6-8 пігулок в добу.
Контроль за ходом лікування здійснювався на підставі скарг, об'єктивного обстеження, даних ЕЕГ, транськраніальної допплерографії і дослідження очного дна, які проводилися в першу і п'яту добу з моменту надходження хворого в стаціонар.
У всіх дітей з легкою ЧМТ вже на другу добу зникали скарги, відбувався регрес загальномозкової неврологічної симптоматики, що підтверджувалося позитивною динамікою змін очного дна, зменшення явищ спазмування і венозного застою при дослідженні церебрального кровотоку, зникнення дисфункції серединних структур і дифузних змін при ЕЕГ. Причому результати в обох підгрупах практично не відрізнялися між собою.
У другій групі позитивна динаміка виражалася у вигляді зменшення доз і тривалості лікування звичайними препаратами, швидкого регресу осередкової і оболонкової симптоматики, що в 6 випадках дозволило уникнути антибіотикотерапії.
1.2. Резюме
Проведено дослідження ефективності комплексних антигомотоксичних препаратів Traumeel S і Oculoheel в купіруванні запальної реакції ока при хірургічному видаленні катаракти. Основну групу склали 15 пацієнтів, яким в склад перед, - і післяопераційній комплексній терапії були включені препарати Traumeel S (ампули для ін'єкцій) і Oculoheel (очні краплі), Контролем служили 15 пацієнтів, які в аналогічних умовах отримували звичайну протизапальну терапію. У пацієнтів основної групи для повного купірування післяопераційної запальної реакції було досить 1 ін'єкцію (0,5 мл) препарату Traumeel S за день до операції, а також 2-х ін'єкцій по 0,5 мл препарату Traumeel S протягом першого післяопераційного тижня з щоденним закопуванням в очі препарату Oculoheel по 2 краплі 3 рази на день. У ці ж терміни наголошувалося значне зменшення перікорнеальної ін'єкції ока з відновленням прозорості рогівки. Вже на 5-6 день після операції наголошувалася повна відсутність набряку рогівки. У повному об'ємі відновлювалася екскурсія зіниці. При цьому, гострота зору на 7-ій день після операції в 91% випадків склала 0,7-1,0. У контрольній групі аналогічний ефект був досягнутий лише на 12-14 день після операції. Отримані дані указують на високу ефективність застосування комплексних антигомотоксичних препаратів Traumeel S і Oculoheel, що дозволяє рекомендувати їх до широкого застосування в клінічній практиці.
Результати застосування комплексних антигомотоксичних препаратів фірми "HEEL" в перед - і післяопераційному періоді лікування хворих з віковою катарактою
Одне з провідних місць у формуванні групи осіб, страждаючих сліпотою різною мірою, аж до повної непрацездатності, належить такому захворюванню як вікова катаракта. По даним ВІЗ в світі налічується близько 17 млн. сліпих людей, сліпота яких