Дьоготь із берези використовують в народі для знищення шкірних кліщів. Крім того, чистий дьоготь приймають при хворобах горла і легень (бронхіті, туберкульозі).

Примочки із відварів березового листя і бруньок чи настойки із бруньок добре загоюють свіжі рани, навіть глибокі.

Відваром із листя миють голову при достроковому випаданні волосся.

Бузина чорна – Sambucus nigra (Caprifoliaceae)

Квіти містять потогінний глікозид, ефірну олію, флаваноловий глікозид (рутин), валеріанову кислоту, дубильні речовини, в свіжих квітках, крім того, є глікозид самбуцинігрин.

Плоди містять цукри (глюкозу, фруктозу), яблучну та інші кислоти, дубильні речовини. Вживають квітки як потогінний і сечогінний засіб, плоди – як потогінний і проносний та при ревматизмі. Квітки використовують при виготовленні коньяків. Лікерів і в парфумерній промисловості.

Зовнішньо препарати із бузини чорної використовують, застосовують для полоскання і примочок при ангіні і запаленнях слизової оболонки рота, хворобах очей і вух, ревматичних болях, подагрі, а також при наявності гемороїдальних вузлів. Щоб зменшити біль багато хто прикладає до хворого місця свіже листя бузини.

Ягоди і корені як сечогінний і укріплюючий засіб рекомендують приймати при водянці, дизентерії, діабеті при хворобах нирок і сечового міхура. Відвар із коренів з листками і квітами приймають внутрішньо при неправильному обміні речовин (при шкірних хворобах), а ягоди з листками і квітами – при проносах.

Кору бузини чорної (разом з коренями) рекомендують для внутрішнього застосування: при хворобах нирок, водянці та діабеті, але ефективним вважається корінь бузини трав’янистої.

Молоді листки бузини чорної відварені в молоці, застосовують при лікуванні запальних, обпечених і навіть опрілих місць.

Особливо рекомендують додавати мід у відвар квітів бузини при всіх всіх випадках його застосування.

Деревій звичайний – Achillea millefolium (Asteraceae)

Містить гіркий глікоалкалоїд, ахілеїн, ефірну олію, дубильні речовини, смоли, органічні кислоти, каротин, вітаміни С, К. Вживається як гіркий засіб для поліпшення апетиту і діяльності органів травлення, а також як кровоспинний засіб, особливо при маткових кровотечах, фіброміомах.

Відвари, настоянки і свіжий сік із трави деревію приймають при жовчокам’яних хворобах, при хворобах печінки гострому бронхіті, нічному нетриманні сечі, геморої, при гнійничкових ураженнях шкіри.

Деревій має кровоспинну, а також в’яжучі властивості і прискорює загоювання ран, виразок.

Було встановлено, що деревій посилює скорочення м’язів матки.

Крім того, препарати з деревію звичайного застосовуються як заспокійливий засіб, при неврастенії, істерії у вигляді відварів, настойок, екстрактів; входить у склад різноманітних зборів.

Деревій приймають для збільшення кількості молока у матерів що годуть немовлят і як потогінний та сечогінний засіб, при сильному серцебитті.

Полин гіркий – Artemisia absanthium (Asteraceae)

Містить глікозиди абсентин і анабсентин, ефірну олію, дубильні речовини, вітамін С. Вживається як гіркий засіб для збудження апетиту і посилення діяльності органів травлення.

Рослину рекомендують при жовтусі, хворобах печінки, сечовою міхура і нирок, водянці і хворобах селезінки. При лихоманці і малярії призначають відвар або настоянку.

Полин гіркий виявляє заспокійливу дію при безсонні, частих втратах свідомості, судорожній рвоті, спазмах в животі, а також при задишці.

Свіжий сік із трави полину гіркого швидко зупиняє кровотечі, обеззаражує тканину і затягує рану.

Препарати, прийняті внутрішньо, ефективні при холері (як дезинфікуючий засіб).

При укусі комах рекомендують пити чай з трави полину гіркого або розведену настоянку (1:10).

Застосування відвару всередину і у вигляді клізми рекомендуються при круглих глистах і гостритах. Препарати у полину гіркого використовують також як компреси для очей.

Свіжо подрібнене листя ефективне при сильних забоях і є незамінним знеболюючим засобом у випадках вивиху сухожиль.

Як антисептик полин гіркий застосовується проти зараження крові - промивають рани, при язвах і застарілих язвах, а також при захворюванні суглобів.

Цикорій звичайний – Cichorium intybus (Asteraceae)

Містить гірку речовину, інулін. Вживається як гіркота для збудження діяльності органів травлення, а також як сурогат кави.

Препарати із цикорію особливо допомагають як загальний укріплюючий засіб і при підвищеному потовиділенні.

Як засіб, що покращує обмін речовин, цикорій рекомендують при чиряках.

Зовнішньо препарати із цикорію застосовують при перевтомі (натирання спиртовою настоянкою), при виразках чи застарілих ранах (обмивання відваром), екземах, при болях в животі, пов’язаних з захворюванням шлунка і кишечника (компрес із свіжих листків чи відвару на хворе місце).

За експериментальними даними настої з суцвіття цикорію заспокоюють центральну нервову систему і поліпшують роботу серця.

У народній медицині відвари з коренів цикорію здавна використовують для поліпшення функції шлунково – кишкового тракту при коліках, цирозах печінки тощо.

Відвар і настоянки цикорія успішно застосовують при порушеннях функціональної діяльності шлунку, при гастритах, хворобах печінки (цироз і її збільшення), іпохондрії і істерії, при зубних болях, при різних хворобах як як очищаючий та укріплюючий засіб.

Ромашка лікарська – Matricaria chamomilia (Asteraceae)

У квітках ромашки міститься ефірна олія. Настоянки їх виявляють протизапальну, кровоспинну, антисептичну, слабов’яжучу, седативну, потогінну, сечогінну дію. Ефірне масло ромашки підсилює і учащає дихання, збільшує число серцевих скорочень, розширює судини головного мозку. Великі дози ефірного масла викликають головну біль і загальну слабкість.

Ромашку використовують як заспокійливий засіб (у вигляді чаю), як проти спазматичний – при спазмах кишечника, гастритах, запаленнях печінки, сечового міхура, нирок, при істерії, неврозах і судорогах, простудах, навіть з температурою, і при малярії.

Зовнішньо препарати із ромашки приймають при будь-яких запаленнях слизової оболонки рота, при ружі, наривах, фурункулах, ранах і виразках, хворобах, хворобах очей у вигляді ванн при ревматизмі і подагрі, при обмороженнях, опіках і випаданні