таких рослин належать: Berberis vulgaris (барбарис звичайний), Crataegus monogyna (глід одноматочковий), Fragaria vesca (суниці лісові) та ін.
Крім того, потрібно взяти під охорону і створити умови для відтворення таких окремих рослин лісу: Vinca minor (барвінок малий), Lycopodium clavatum (плаун булововидний). Також охорони потребують горицвіт весняний, конвалія травнева, золототисячник, гадючник шестипелюстковий, зозулинець плямистий, латаття біле, первоцвіт весняний та ін.
Проаналізувавши динаміку цвітіння рослин можна зробити висновок, що лікарську сировину найвигідніше заготовляти в період від кінця травня до кінця вересня.
Бажано взагалі не використовувати як сировину для заготівлі слідуючи види лікарських рослин. Centaurium minus (золототисячник малий), Convallaria majalis (конвалія травнева) та інші.
Щоб вони не зникли з флори нашого району необхідно взяти їх під охорону.
Масове зростання деяких видів лікарських рослин дає перспективи для проведення робіт по замовленню лікарської сировини: Betula pubescens (береза пухнаста), Artemisia absinthium (полин гіркий), Matricaria chamomilla (ромашка лікарська), Taraxacum officinale (кульбаба лікарська) та ін.
Антропогенний вплив на флору Тисменицького району
Всі компоненти ландшафтів Івано-Франківської області мають на собі відбиток діяльності людини. Залежно від інтенсивності антропогенних навантажень природні ландшафти знаходяться на тій чи іншій стадії трансформації і характеризуються певним станом, який відрізняється від корінних систем. Основним наслідком процесу освоєння території є нагромадження значного фонду земель сільськогосподарського призначення. До певного періоду він був представлений відповідно до ландшафтної структури території і технологічного рівня землеробства сукупністю дрібнокультурних угідь навколо хуторів, сіл і невеликих міст. Орні землі були розміщені переважно на виположених схилах придолинних і терасових типів місцевостей. Агротехніка і комплекс меліоративних робіт забезпечували гарантовані врожаї і реалізацію потенційної продуктивності угідь в агро ландшафтах, а майже повна відсутність (за винятком стихійних явищ) негативних наслідків сільськогосподарського використання земель сприяли збереженню їх агроекологічного потенціалу і формуванню сприятливої екологічної ситуації в регіоні.
В орні землі переводилися значні площі без урахування рельєфу, особливостей клімату, екологічної придатності земель, стійкості компонентів ландшафту до антропогенного впливу. При цьому нехтувалася найголовніша мета землеустрою – просторового пристосування однорідних ділянок землі до потреб виробництва з обов’язковим урахуванням екологічних вимог. Відбувся відступ від ландшафтного принципу побудови систем землеробства при повному ігноруванні „невагомих корисностей” лісових насаджень.
3. Охорона і розведення окремих, особливо цінних представників лікарських рослин.
Івано-Франківщина – унікальний у біогеографічному відношенні регіон з багатими природними умовами і ресурсами, різноманітним рослинним і тваринним світом, джерельними водами річок і чистим карпатським повітрям. Саме на Івано-Франківщині, більш, ніж де-інде на Україні, збереглися природні ландшафти, незаймані території, особливо праліси, ендемічні та реліктові види рослин та тварин, саме тут є значні рекреаційні ресурси.
Флора Івано-Франківщини налічує 1500 видів судинних рослин, що складає 30% України. До Червоної Книги занесено 162 види рідкісних і зникаючих видів рослин, 120 рослин – лікарські, із яких 60 видів є загальнопоширеними. Найбільше лікарської сировини зосереджено в Карпатах, значна кількість – у заплавах та долині Дністра.
Потреба в лікарських препаратах рослинного походження з кожним роком зростає. З цією метою в області закладені плантації по вирощуванню найбільш цінних лікарських рослин. Технологічне забезпечення здійснює науково-виробнича фірма”Арніка”. На площі 50,0 га вирощується: календула, м’ята перцева, ромашка лікарська та інші.
Тирлич жовтий охороняється в Карпатському природному парку, ботанічній пам’ятці природи „Велика Лопушна”, заповідному урочищі „Сиву ля”, радіола рожева – у Карпатському НПП, арніка гірська – у природному заповіднику „Горгана”, ботанічних заказниках „Річанський” та „Копчин”, лісовому заказнику „Ільма”, конвалія лікарська – у ботанічному заказнику „Конвалія”, м’ята довголиста, бабівник трилистий, звіробій звичайний – у заповідному урочищі „Попове болото”.
У системі лікувальних і оздоровчих заходів особлива роль належить лікарським рослинам, які мають лікувальну, антимутагенну, генозахисну, стимулюючу та іншу дії.
Література
Береговий П.М. Геоботаніка. – К.: Радянська школа, 1966. – 176с.
Визначник рослин України. – К.: Урожай, 1965. – 876с.
Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. – К.: Головна редакція УРЕ, 1991 – 543с.
Мамчур Ф.І. Довідник з фітотерапії. – К.: Здоров’я, 1986 – 278с.
Ґрунти Івано-Франківської області. – Ужгород: Карпати, 1969 – 77с.
Лікарські рослини Івано-Франківської області. – Івано-Франківськ: 2002 – 416с.
Харченко М.С., Сила В.І., Володарський Л.Й. Лікарські рослини і їх застосування в народній медицині. – К.: Здоров’я, 1971. – 334с.
Катіна З.Ф., Івашин Д.С., Анісімова М.І. Дикоростучі лікарські рослини УРСР. – К.: Здоров’я, 1965. – 308с.
Попов П.А. Лекарственные растения в народной медицине. – К.: Здоров’я, 1967. – 316с.
Кортиков В.Н., Кортиков А.В. Полная энциклопедия лекарственных растений. – Донецк: Донеччина, 2002. – 800с.