Розрізняють 3 види упаковок:

Внутрішня (первинна) упаковка – безпосереднє вмістилище товару. Так, для настоянки це буде пляшечка, в яку вона налита.

Зовнішня (вторинна) упаковка – конструкція , призначена для захисту внутрішньої упаковки, яку знищують при підготовці товару до безпосереднього використання (наприклад, картонна коробка).

Транспортна упаковка – конструкція, призначена для пакування, зберігання, транспортування товару.

Упаковка виконує такі важливі у визначенні товарної політики функції, як:

забезпечення товару і захист його від впливу зовнішнього середовища;

забезпечення створення раціональних одиниць для транспортування, навантаження і розвантаження товарів;

забезпечення створення раціональних одиниць для їх складування;

забезпечення оптимальних – за вагою і об”ємом – одиниць для продажу товару;

комунікативний, рекламний та стимулюючий засіб збуту продукції.

До упаковки належать також етикетки й укладки. Згідно з Законом “Про лікарські засоби” маркування, нанесене на етикетку, зовнішню та внутрішню упаковку лікарського засобу, повинно містити такі відомості:

назва лікарського препарату;

назва і адреса його виробника;

реєстраційний номер;

номер серії;

спосіб застосування;

доза діючої речовини в кожній одиниці і кількість в упаковці;

термін придатності;

умови зберігання;

застережні хаходи.

Кожний лікарський засіб може бути реалізований лише при наявності інструкції з його медичного використання, де зазначається:

назва препарату;

загальна характеристика;

дані про фармакологічні властивості;

спосіб вживання і дози;

побічна дія;

застережні заходи;

форми випуску;

умови і термін зберігання;

умови відпуску.

Велике значення для розв”язання проблеми достовірності інформації на упаковці та ідентифікації продукції має широке застосування системи штрихового кодування товарів.

Штрих-код являє собою закодовану за допомогою смуг різної товщини та цифр інформацію, що розміщується у вигляді етикетки на упаковці. Інформація зчитується світловим променем, коли він проходить по штриховому коду. У такий спосіб можна ідентифікувати будь-який товар.

Найчастіше кожному виду певного продукту надається номер з 13-ти цифр. Перші дві або три – визначають країну, в якій виготовлено товар, наступні п”ять – продуцента, ще п”ять – назву продукту, споживчі властивості, розміри, масу, колір. Остання цифра є контрольною і засвідчує достовірність зчитування штрихів сканером.

Широке застосування системи штрихового кодування сприяє розв”язанню проблеми ідентифікації товарів і захисту споживачів від усіляких підробок.

Враховуючи те, що сучасний етап розвитку фармацевтичного ринку характеризується його переорієнтацією від ринку виробника до ринку споживача, подальше формування товарної політики фармацевтичних підприємств України буде пов”язане з виконанням ними завдань соціального спрямування. Серед факторів, які зумовлюватимуть зміст товарної політики, зокрема визначені рівень і перспективи розвитку охорони здоров”я, структура і тенденції захворюваності, здійснення програм профілактики захворювань та загального оздоровлення населення країни.

Література

Б.П. Громовик, Г.Д. Гасюк, Л.А. Мороз, Н.І. Чухрай. Фармацевтичний маркетинг: Навчальний посібник; Збірник вправ / За ред. Л.А. Мороз – Львів, Наутілус, 2000 – 320 с.

Мнушко З.М., Діхтярьова Н.М. Менеджмент та маркетинг у фармації. Ч. ІІ. Маркетинг у фармації: Підручник для фарм. вузів і ф-тів / За ред. З.М. Мнушко. – Харків: “Основа”, вид-во УкрФА, 1999 – 288 с.

Шевченко В. Фармацевтический рынок Украины на пороге нового этапа развития // Ліки України – 2002 – №2 – с.22-24