3. Патогенез

Властивості Candida spp., що обумовлюють патогенез різних форм кандидної інфекції, описані і при вагінальному кандидозі. Ступінь адгезії до вагінального епітелію корелює з наявністю симптомів кандидного вагініту. Адгезія до вагінальним епітеліоцитам підвищується при цукровому діабеті і вагітності, вона найбільш висока при сполученні цих основних факторів ризику. Протеолітична і ліполітична активність Candida spp. при активному вагінальном кандидозе вище, ніж у носіїв. Існує чітка кореляція між ступенем кандидної колонізації і інфекцій.

У мицелиальной фазі C. albicans пенетрирует ороговілі . C. albicans проникає і виживає в глибоких шарах цервикального і вагінального епітелію. Псевдоміцелій проникає всередину до 4-6 шарів епітелію, відстань між ним і підслизистої місцями не перевищує товщину 5-6 сплощених епітеліоцитів. Проникнення усередину кліток поряд з цілісністю манопротеїнової оболонки дозволяє грибам протистояти факторам захисту макроорганізму.

Таким чином, початкові стадії процесу - , проростання, ріст, характер інвазії і зміна стадії колонізації стадією інфекції при вагінальном кандидозі в цілому такі ж, як і при поверхневому кандидозі інших локалізацій.

Найбільший інтерес у патогенезі представляють фактори, що знижують опірність макроорганізму. У більшості випадків вагінального кандидозу, у тому числі при його хронічному рецидивновному протіканні, не удається виявити який-небудь стан, що однозначно привертає до інфекції. У зв'язку з цим вважається, що в патогенезі беруть участь багато факторів, що знаходяться в складній взаємодії. До них традиційно відносять дисбаланс мікрофлори піхви, вплив полових гормонів та імунодефіцитЗміні сполуки мікрофлори піхви приділяють увагу багато авторів. Відомо, що під час відсутності Candida spp. число інших мікроорганізмів у піхві збільшується, а лікування антибактеріальними засобами приводить до росту числа Candida spp. Однак конкретні взаємовідносини мікроорганізмів і їхня роль у розвитку кандидной колонізації й інфекції залишаються нез'ясованими.

Кандидоз піхви у вагітних не асоціюється з передчасними родами і недоношеністю, хоча роль вагінальних інфекцій як їхня причина взагалі не заперечується. Деякі дані вказують на низьку імовірність зараження немовляти при проходженні через родові шляхи, зокрема - помірне кандидоносительство в піхву перед родами, а також не менш часті виділення грибів з порожнини рота і молочарка в немовл після кесарева перетину. На це ж указує, і різке зниження захворюваності молочаркою немовл після проведення санітарно-гігієнічних заходів у роддомах. Проте, передача Candida spp. немовлям від хворих вагінальним кандидозом матерів відбувається в 70-85 % випадків.

4. Лікування кандидозу

При легкому протіканні кандидозного вульвовагініта (уоаєеггя піхви і зовнішніх статевих органів) досить місцевого лікування. Препарати для місцевого лікування (вагінальні таблетки чи свічки) включають (спочатку приводяться міжнародні назви, потім у дужках перелічуються комерційні назви):

клотримазол (Антифунгол, Йенамазол 100, Кандибене, Канестен, Канизон, Клотримазол) – найбільш розповсюджений препарат для місцевого лікування;

ізоконазол (Гінотравоген Овулум);

міконазол (Гинезол 7, Гино-дактарин, Клион-Д 100);

натаміцин (Пімафуцин);

ністатин (Поліжинакс, Тержинан).

При цьому ністатин (входить до складу препаратів Поліжинакс і Тержинан) є застарілим і не дуже ефективним препаратом.

Деякі лікарі призначають при кандидозе 5-10% розчин бури в гліцерині місцево (у піхву). Це дуже древній і малоефективний метод лікування кандидозу.

Крім того, при легкому плині захворювання замість препаратів для місцевого лікування можливий однократний прийом флуконазола, 150 мг усередину. Комерційні назви флуконазола – Медофлюкон, Дифлазон, Дифлюкан, Микосист, Форкан, Флюкостат.

Застосування вагінальних таблеток і свічок широкого спектру дії (Тержинан, Полижинакс, Бетадин) при кандидозе недоцільно, тому що ці препарати сприяють розвитку гарднереллеза. До складу цих препаратів входять антибактеріальні засоби широкого спектра дії, що придушують нормальну мікрофлору піхви.

У ряді випадків призначають лікування, що доповнює протигрибкові препарати (імунотерапія, що загально зміцнюють препарати, фізіотерапія і т.д.).

ЛІТЕРАТУРА

1. Прилепская В. Н., Анкирская А. С., Байрамова Г. Р., Муравьева В. В. Вагінальний кандидоз.- М.- 1997, 260 с.

2. Сергєєв А. Ю. Імунітет при кандидозі. // Імунопатологія, алергологія, інфектологія.- 1999.- N 1.- С. 81-86.

3. Сергєєв А. Ю., Сергєєв Ю. В. Імунопатогенез грибкових інфекцій і імунокорекциія. У кн: Успіхи вітчизняної імунології (під ред. А. В. Караулова).- М.: 2000.