симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєво важливих функцій.

Особливості застосування. Виключається застосування препарату для зняття гострих болей у животі (до з’ясування причини). При застосуванні препарату необхідно контролювати склад периферичної крові (лейкоцитарну формулу). З обережністю застосовують для лікування пацієнтів з анамнестичними вказівками на захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит), алергічні захворювання та при тривалому алкогольному анамнезі. При застосуванні анальгіну можливе забарвлення сечі в червоний колір у зв’язку з виділенням метаболіту.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування анальгіну з іншими ненаркотичними аналгетиками може призвести до взаємного посилення токсичнихефектів. Седативні засоби та транквілізатори (сибазон, тріоксазин, валокардин,кодеїн, анаприлін, блокатори Н2-рецепторів) посилюють знеболювальнудію анальгіну. Трициклічні антидепресанти (амізол, доксепін), пероральні контрацептиви, алопуринол порушують метаболізм анальгіну в печінці та підвищують його токсичність. Барбітурати (фенобарбітал, беласпон), фенілбутазонта інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послабляють дію анальгіну. Необхідна обережність при одночасному застосуванні препарату з сульфоніламідними цукрознижувальними препаратами (посилюється гіпоглікемічна дія) та діуретиками (фуросемід). Сарколізин і мерказоліл збільшують ймовірність розвитку лейкопенії. Анальгін посилює седативну дію алкоголю та знижує концентрацію циклоспорину в плазмі.

Зберігання: в сухому місці при температурі не більше +35 'С, подалі від вогню і нагрівальних пристроїв; захищати від прямих сонячних променів.

Небезпека лікування анальгіном. Metamizole sodium, похідне пірозолону з анальгетичною, жарознижуючою і протизапальною дією, був відкритий в 1921 році і одразу ж став широкодоступним препаратом. До 1970-го року, як і з іншими пірозолонами, у зв’язку з його використанням були виявлені серйозні, а іноді смертельні побічні ефекти, перш зе все – агранулоцитози. Це привело до того, що його використання було обмежене і багаторазово обговорювалось на міжнародному рівні. Результати росширеної міжнародної експертизи, опубліковані в 1986 році, повідомляють про можливості виникнення агранулоцитозів, не підтверджуючи зв’язок із захворюванням aplastic anaemia. Наявні випадки агранулоцитозу варіруються в залажності від країни, хоча metamizole небезпечний як широкорозповсюджений безрецептурний препарет, що показує зростання числа інциндентів з цими ліками. У зв’язку з цим препарати metami-zole sodium заборонені (обмежені) для широкого використання у ряді країн, які подані у таблиці 1 [4].

Таблиця 1

“Обережно, анальгін!”

Саудівська Аравія

(1980)

Арабскі Емірати

(червень, 1981)

Швеція (1982)

Бангладеш

(червень 1982)

Єгипет

(липень 1983)

Ізраїль

(грудень 1985)

Бельгія (1987)

Німеччина (травень 1987)

Греція

Ірландія Мексика

Перу

Червень 1981 | Всі препарати, що містять metamizole, були заборонені у зв’язку повідомлень про випадки анафілактичного шоку.

Фармацевтичні препарати, що містять твердий metamizole, були заборонені (UAEMD) Ministry of Healht Decree N 694, 1981)

Міністерство охорони здоров’я не продовжило регістрацію metamizole sodium, крім обмеженого застосування.

Вилучені в таблеткованій і рідкий оральній формах у зв’язку з інциндентами, що пов’язані з побічними ефектами і можливістю використання альтернативних середників. Інєкційні форми дозволені для спеціального використання.

У зв’язку повідомлень про випадки анафілактичного шоку не були ліцензовані інєкційні препарати, що містять більше 1 г цих речовин.

Концентровані комбінації metamizole sodium не прийняті для реєстрації. Парентеральні препарати цієї группи можуть бути дозволені тільки в госпіталях і клініках, де є умови для попередження анафілактичного шоку. Ентеральні препарати metamizole sodium (однодозові) можуть разповсюджуватися без рецепту.

Препарати, що містять metamizole sodium були поміщені в Розділ 4 "Arrete du Regent 02.06.1946" і повинні застосовуватись тілько по рецепту , зберігатися в спеціальній упаковці . Metamizole комбінований із спазмолітиками може застосовуватися тільки по рецепту максимум 5 разів для периоду шість місяців. /(BELAR) Arrete Royal June 1987).

Федеральне Управління Охорони Здоров’я передивилось використання препаратів, що містять metamizole sodium. З 1987 року всі препарати цієї групи віпускаються по рецепту, а комбіновані препарати вилучені.

Препарати, , що містять metamizole, були вилучені з продажу, за винятком ін’єкційних препаратів до 1 г, у зв’язку із реакціями типу агранулоцитозу , пов’язаних із застосуванням препаратів цієї групи.

Препарати, що містять metamizole, були вилучені з продажу.

У зв’язку з токсичністю препаратів не допущені до застосування в педіатрії (еліксири, розчини, суспензії, суппозиторії).

Упаковки, що містять дані компоненти, розповсюджуються тільки по рецепту у зв’язку із реакціями типу агранулоцитозу.

4. АНД, що характеризують якість речовин

Промислове виготовлення ліків регламентується відповідною нормативно-технічною документацією (НТД), затвердженою в установленому порядку.

НТД повинна забезпечувати підвищену якість і ефективність лікарських препаратів, постійно вдосконалюватися на основі досягнення науки і техніки і своєчасно переглядатися з метою заміни застарілих показників відповідно до потреби охорони здоров’я, населення, охорони держави і експорту.

До аналітично-нормативної документації, що характеризує якість анестезину і анальгіну відносимо такі:

1.Технологічні і технічні регламенти.

2.Державна Фармакопея.

3.Фармакопейні статті.

4.Тимчасові Фармакопейні статті.

5.Державні стандарти.

6.Промислові і тахнічні інструкції.

7.Галузевий стандарт України[8].

У Державній Фармакопеї України наведені характерні реакції, за якими можна ідентифікувати даний препарат. Анестезин дає характарну реакцію на ароматичні первинні аміни. 0,05 г препарату нагрівають з 5 мл розчину їдкого натрію і приливають 0,1 н. розчин йоду до незникаючого жовтого забарвлення, відчувається запах хлороформу.

0,05 г препарату розчиняють в 2 мл води з 5 краплями розведеної соляної кислоти і додають 2 мл розчину хлораміну. Через 2-3 хвилини додають 2 мл ефіру і збовтують , ефірний шар забарвлюється в оранжевий колір.

Температура плавлення 89-91,5?С.

Прозорість і колір розчину. Розчин 1 г препарату в 10 мл нейтралізованого по фенолфталеїну спирту має бути прозорим і безбарвним.

Кислотність. До одержаного розчину додають 3 краплі розчину фенолфталеїну. Розове забарвлення має з’явитися від додавання не більше 0,1 мл 0,05 н.розчину їдкого натрію.

Хлориди. Розчин 1 г препарату в 10 мл спирту повинен витримувати випробовування на хлориди (не більше 0,002 % в препараті).

Органічні домішки. 0,5 г препарату розчиняють в 5 мл концентрованої сірчаної кислоти. Колір одержаного