ЛЕКЦІЯ

З ФТИЗІАТРІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ IV КУРСУ МЕДИЧНОГО ТА ПЕДІАТРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТІВ

Тема лекції:

Визначення туберкульозу як наукової та практичної проблеми. Історія розвитку фтизіатрії. Епідеміологія туберкульозу. Етіологія, патогенез туберкульозу. Імунітет при туберкульозі.

План

- Визначення фтизіатрії як наукової проблеми.

- Завдання курсу фтизіатрії та практичної охорони здоров”я.

- Історія розвитку фтизіатрії.

- Епідемія туберкульозу

-Характеристика збудника туберкульозу

-Етіологія і патогенез туберкульозу.

-Протитуберкульозний імунітет

-Клінічна класифіація туберкульозу

Література

Лекційний матеріал професора В.І. Зозуляка.

Матеріали лекцій доцента І.І.Пилипенка.

Перельман М.И. Туберкулез.Учебник для студентов мед. институтов. – М., 1990.

Пилипчук Н.С. Туберкулез. – М., 1998.

Савула М.М., Ладний О.Я. Туберкульоз: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – 324 с.

Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Організація протитуберкульозної допомоги населенню - К.: Здоров’я, 2006. – 654 с.

Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Сучасні методи в діагностиці туберкульозу. – К.: Здоров’я, 2002.

Фтизіатрія. Підручник. За редакцією В.І. Петренка. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 504 с.

Циганенко А.Я., Зайцева С.І. Фтизіатрія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Харків: Факт, 2004. – 390 с.

В.І. Зозуляк .Фтизіатрія. Підручник..- Івано-Франківськ.- 2000. – 100 с.

Мета: Ознайомити студентів з особливостями сучасного туберкульозу, його етіологією, епідеміологією, патогенезом і основними клінічними прооявами для якісного навчання, з ціллю оволодіння теоретичними знаннями для освоєння практичних навичок.

1. Актуальність теми. На сьогодні ТБ є глобальною проблемою в усьому світі. Від ТБ помирає кожного року значно більше хворих ніж від усіх інфекційних і паразитарних хвороб разом взятих. Кількість хворих на ТБ в світі складає близько 60 млн., із них 10 млн. - бактеріовиділювачі, які являють собою небезпеку для оточуючих людей.

Україна по захворюваності на ТБ посідає разом з країнами колишньої соціалістичної співдружності перші місця. З 1995 року в Україні ВООЗ оголошена епідемія ТБ, що свідчить про захворюваність більше 50 чоловік на 100 тис. населення. За останні 30 років захворюваність на Україні ТБ виросла в 2,5 рази, смертність – в 3 рази, захворюваність ТБ серед дітей і підлітків збільшилась в 2,4 рази. Такі епідеміологічні показники обумовлені соціальними факторами, зростанням хіміорезистентного, особливо мільтирезистентного та ВІЛ-асоційованого ТБ. Сприяє росту епідемії туберкульозу і недостатня фахова підготовка з фтизіатрії лікарів загальної мережі та вузьких спеціалістів.

Приведені дані повинні спонукати лікарів, незалежно від фаху, до інтенсифікації вивчення фтизіатрії. Адже ця хвороба заразна і хворий на ТБ з відкритою формою багато і вони є небезпечним для всіх оточуючих. Лише якісні знання та оволодіння практичними навичками дозволять діагностувати ТБ на ранніх етапах його розвитку і попередити зараження оточуючих людей і зменшити ризик захворювання на туберкульоз.В зв’язку з такою ситуацією по ТБ, кожен лікар, незважаючи на професійну орієнтацію, повинен знати ознаки ТБ і методи його діагностики, адже виявлення ТБ на ранніх стадіях його розвитку гарантує повне виліковування хворого і попереджує розповсюдження цього захворювання.

Знання і високий професіоналізм діагностики ТБ серед всіх лікарів – це один із шляхів до подолання проблеми росту ТБ як в нашій країні, так і за кордоном.

2. Навчальні цілі.Зацікавити студентів лекцією до якісного навчання, з ціллю оволодіння теоретичними знаннями для освоєння практичних навичок.

2.1.Знати особливості сучасного туберкульозу.

2.2.Знати етіологію.патогенез і основні клінічні проояви туберкульозу .

2.3.Знати особливості збудника ТБ; туберкульозу.

2.4.Знати епідеміологію туберкульозу.

2.5.Знати джерела і шляхи розповсюдження МБТ від хворого до здорових людей.

2.6.Знати особливості шляхів зараження МБТ

2.7.Знати епідеміологічні показники ТБ на Україні

3. Зміст лекційного матеріалу.

Фтизіатрія - це розділ клінічної медицини, що вивчає етіологію, патогенез, епідеміологію, методи виявлення і діагностики, лікування і профілактику туберкульозу, а також питання організації протитуберкульозної допомоги населенню.

Туберкульоз – це інфекційна хвороба, збудником якої є мікобактерії туберкульозу; характеризується гранулематозно-казеозним та деструктивним ураженням різних тканин і органів, має перебіг з ремісіями, загостренням та рецидивами, уражує переважно соціально дезадаптовані групи населення (мігранти, біженці, позбавлені волі, алкоголіки, наркомани і т.п.), спричиняє стійку втрату працездатності, вимагає тривалого комплексного лікування і реабілітації хворих.

Роль соціальних факторів у виникненні і розповсюдженні туберкульозу настільки значна, що його відносять до соціально небезпечних хвороб, яка є індикатором соціального благополуччя населення.

Широкий клінічний поліморфізм туберкульозу є причиною частих діагностичних помилок, які призводять до трагічних наслідків. Це обумовлює необхідність знання туберкульозу лікарями всіх спеціальностей.

Терміни: туберкульоз – походить від лат. cлова tuberculum – бугорок і по суті відображає морфологічні прояви хвороби (Р. Лаєнек, Р. Вірхов).

Слово фтиза (phthisis) – має грецьке походження і перекладається як сухоти, чахотка, схуднення, кахексія, що відображає клінічні прояви захворювання.

Хвороба була відома вже древньоіндуській цивілізації понад 5 тис.років тому. Вони знали інфекційний характер хвороби, знали властивості збудника туберкульозу і роль спадковості у розвитку хвороби, що давало підстави в законодавчому порядку проводити заходи соціального захисту вищих каст арійців (закони Махабхарата, закони Хаммурапі).

Клінічна характеристика фтизи була зроблена Гіпократом 2500 років тому

Фракастро в XVI ст. висловлював думку про заразність туберкульозу, що експериментально підтвердив у 1865 р. французький лікар Вільмен (В.Willemin).

B 1689 p. P.Morton опублікував монографію “Фтизіологія або трактат про сухоти». В 1796 р. в Англії був відкритий перший протитуберкульозний санаторій.

Специфічні ураження у вигляді горбиків( tuberculum – лат.) вперше описав в XVI ст. французький анатом Сільвій, що пізніше у XIX ст. підтвердить ці результати Бейлі (Bayle), a Р.Лаеннек (R.Laennec) описав фазний характер морфологічних проявів хвороби – горбиків і інфільтративно-деструктивних уражень. Будучи хворим на туберкульоз легень, Р.Лаєнек винайшов стетоскоп і використав його для аускультації дихальних шумів та хрипів. В1852 р. М.І.Пирогов вперше описав туберкульозну гранульому