Хронічний туберкульоз з бактеріовиділенням або без бактеріовиділення діагностують тоді, коли у хворого після основного і повторного курсів антимікобактеріальної терапії через 2 роки після початку лікування зареєстровано неефективне лікування (невдача лікування, перерва в лікуванні, продовжує лікування більше 2 років), в т. ч. якщо хворий вибув чи переведений із неефективним лікуванням більше 2 років.

До хронічних випадків відносять пацієнтів, які не завершують повністю належний їм курс протитуберкульозної терапії протягом двохрічного спостереження і лікування. Сюди відносять пацієнтів, які переривають лікування або мають резистентні штами МБТ і стають хронічними виділювачами мікобактерій.

Отже, хронічний туберкульоз (ХТБ) – це туберкульоз у хворого 1, 2 чи 3-Ї категорії, що триває й після неефективного повторного лікування хворого за 2-ю категорією і в середньому виникає через 2 роки від початку антимікобактеріальної терапії.

ІІ. КЛІНІЧНІ ФОРМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ:

Шифри МСКХ Х перегляду

А15 – А16 ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНІВ (із факультативним зазначенням форми ураження)

А15 – А16 Первинний туберкульозний комплекс

А15 – А16 Дисемінований туберкульоз легенів

А15 – А16 Вогнищевий туберкульоз легень

А15 – А16 Інфільтративний туберкульоз легень

А15 – А16 Казеозна пневмонія

А15 – А16 Туберкульома легень

А15 – А16 Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень

А15 – А16 Циротичний туберкульоз легень

А15 – А16 Туберкульоз легенів, комбінований з пиловими професійними захворюваннями легень (коніотуберкульоз)

А15–А18 ПОЗАЛЕГЕНЕВИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ (із зазначенням локалізації):

А15 – А16 Туберкульоз бронхів, трахеї, гортані та інших верхніх дихальних шляхів

А15 – А16 Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів

А15 – А16 Туберкульозний плеврит (в т.ч. емпієма)

А17 – Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок

А18.0 – Туберкульоз кісток та суглобів

А18.1 – Туберкульоз сечостатевої системи

А18.2 – Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів

А18.3 – Туберкульоз кишок, очеревини та брижових лімфатичних вузлів

А18.4 – Туберкульоз шкіри та підшкірної клітковини

А18.5 – Туберкульоз ока

А18.6 – Туберкульоз вуха

А18.7 – Туберкульоз надниркових залоз

А18.8 – Туберкульоз інших уточнених органів і систем (не зазначений вище)

А19 – Міліарний туберкульоз

А18 – Туберкульоз без встановленої локалізації

Примітка. До туберкульозу органів дихання або туберкульозу дихальної чи респіраторної системи, відносять туберкульоз: носа, приносових пазух, гортані, трахеї, бронхів, легенів, грудної порожнини (плеври, внутрішньогрудних лімфатичних вузлів).

ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО ПРОЦЕСУ:

ЛОКАЛІЗАЦІЯ УРАЖЕННЯ: локалізацію ураження в легенях наводять з номерами (назвою) сегментів, назвою часток легені, а в інших органах і системах – за анатомічною назвою місця ураження.

НАЯВНІСТЬ ДЕСТРУКЦІЇ: деструкція – це розпад тканини під впливом МБТ, діагностується рентгенологічно.

Дестр + з деструкцією

Дестр без деструкції

Факультативно зазначають фазу туберкульозного процесу:

інфільтрація, розпад (відповідає Дестр +), обсіменіння – свідчить про активність ТБ процесу;

розсмоктування, ущільнення, рубцювання, звапнення – відображають згасання активного ТБ процесу зі хильністю до стабілізації.

ЕТІОЛОГІЧНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ:

Існують лише 2 вірогідних методи підтвердження ТБ – бактеріологічний, гістологічний.

МБТ не підтверджено бактеріологічно (шифр А16), уточнення:

М 0 мазок не досліджували;

М мазок негативний;

МБТ + підтверджено бактеріологічно (шифр А15), уточнення:

М + мазок позитивний

К 0 культуральне дослідження не проведене

К негативний результат культурального дослідження

К + позитивний результат культурального дослідження

Резист 0 резистентність до препаратів І ряду не досліджували;

Резист резистентності до препаратів І ряду не встановлено;

Резист + (абревіатури протитуберкульозних препаратів І ряду) резистентність до препаратів І ряду встановлена (в дужках подається перелік усіх протитуберкульозних препаратів І ряду, до яких встановлена резистентність).

Резист ІІ резистентності до препаратів ІІ ряду немає;

Резист ІІ + (абревіатури протитуберкульозних препаратів ІІ ряду) вказує на резистентність препаратів ІІ ряду.

Резист ІІ 0 резистентність до препаратів ІІ ряду не досліджувалася

Примітка. При ТБ невстановленої локалізації і МБТ + слід писати біологічний матеріал, який досліджувався, наприклад, харкотиння МБТ +, сеча МБТ+.

ГІСТ + підтверджено гістологічно (шифр А15);

ГІСТ не підтверджено гістологічно (шифр А16);

ГІСТ 0 гістологічне дослідження не проводили.

До бактеріовиділювачів відносять хворих, у яких МБТ виявлені за результатами будь-якого методу дослідження (мазок, культура), навіть одноразово, але у разі наявності клініко-рентгенологічних ознак захворювання, що свідчить про активність процесу. За відсутності явного джерела бактеріовиділення потрібно 2-разове виявлення МБТ будь-яким методом.

IV. УСКЛАДНЕННЯ:

(перерахувати ускладнення і в дужках вказати дату їх діагностування):

туберкульозу легенів (ТБЛ): кровохаркання, легенева кровотеча, спонтанний пневмоторакс, легенева недостатність, хронічне легеневе серце, ателектаз, амілоїдоз тощо.

позалегеневого туберкульозу (ПТБ): стеноз бронха, емпієма плеври, нориці (бронхіальні, торакальні), ниркова (надниркова) недостатність, безпліддя, спайки, анкілози, амілоїдоз тощо.

V. КЛІНІЧНА ТА ДИСПАНСЕРНА КАТЕГОРІЇ ОБЛІКУ ХВОРОГО

Після ускладнень, якщо вони є, слід записати категорію лікування хворого, яка співпадає із групою його диспансерного обліку. Тому замість терміну "Група диспансерного обліку" слід писати "Диспансерна категорія" і ставити її номер. Ці дані необхідні для проведення когортного (поквартального) аналізу ефективності лікування хворих на туберкульоз. При формуванні діагнозу ТБ для хворих кожної категорії слід навести шифр когорти (І, ІІ, ІІІ, ІУ) на зазначити в дужках рік, до якого належить когорта.

Категорія 1 (Кат 1) включає хворих на вперше діагностований туберкульоз легенів з бактеріовиділенням, а також хворих на вперше діагностований туберкульоз (1-й тип туберкульозного процесу) з поширеними та тяжкими формами легеневого чи позалегеневого туберкульозу з бактеріовиділенням чи без бактеріовиділення. До поширених форм туберкульозу відносять такі туберкульозні процеси, що займають 2 і більше сегменти легені. До тяжких форм туберкульозу (за відсутності бактеріовиділення) відносять процеси з вираженою туберкульозною інтоксикацією, фебрильною температурою тіла, деструкціями в легенях, а також хворих на туберкульозний менінгіт, дисеміновані (міліарні) форми туберкульозу, туберкульозний перикардит,