Симптомокомплекси, що вимагають обов'язкового обстеження на туберкульоз

Бронхолегеневі симптоми | Симптоми інтоксикації, які тривають понад 2 тижні

Кашель сухий або з виділенням харкотиння понад 2 тижні | Фебрильна, субфебрильна температура

Біль в грудній клітині, що пов’язана з диханням | Схуднення, втрата апетиту, підвищена пітливість

Кровохаркання, легенева кровотеча | Слабкість

Перелік обстежень, які застосовують для діагностики ТБ легень

Обов’язкові обстеження | Додаткові обстеження (тільки в протитуберкульозних установах 3 рівня)

Збір скарг і анамнезу | Компьютерна томографія органів грудної клітки

3-х разовий аналіз харкотиння методом мікроскопії за Цілем-Нільсенем (у разі негативного результату в ЗЛМ) | Фібробронхоскопія з забором промивних вод для мікроскопічного та культурального дослідження

З-х разовий аналіз харкотиння методом посіву на середовищі Левенштейна-Йенсена | Трансторокальна або трансбронхіальна або відкрита пункційна біопсія легень, біопсія збільшених лімфовузлів

Тест на чутливість до протитуберкульозних препаратів I ряду.

Тест на чутливість до протитуберкульозних препаратів II ряду виконують тільки у разі виявлення резистентності до протитуберкульозних препаратів I ряду | Торакоскопія з біопсією плери за забором ексудату для мікроскопічного та культурального дослідження

Оглядова і бокова рентгенографія ОГП (якщо ці дослідження не виконувались в ЗЛМ). Томографія уражених частин легень | Прискорені культуральні методи виявлення МБТ: BACTEK

Генетичні лабораторні методи: тести ампліфікації нуклеїнових кислот (ПЛР)

Спробна протитуберкульозна хіміотерапія

Туберкулінодіагностика (проба Манту)

Серологічні проби на туберкульоз

В анамнезі захворювання з’ясовуємо тривалість і особливості його перебігу. ТБ може починатися поступово, інаперцептно (неусвідомлено, не помітно для хворого) або гостро, під маскою іншого інфекційного захворювання. Слiд пам`ятати, що туберкульоз – iнфекцiйна, заразна хвороба, основний шлях передачi якої повiтряно-крапельний. Тому епiдемiологiчний анамнез вiдiграє суттєве значення в постановцi дiагнозу "туберкульоз". Обов`язково необхiдно вияснити контакт пацiєнта з хворими на туберкульоз людьми та тваринами. Не менш значимим є анамнез життя, особливо наявнiсть у пацiєнта ВIЛ-iнфiкованностi та СНIДу, цукрового дiабету, алкоголiзму, наркоманiї, захворювань бронхо-легеневої системи (хронiчнi неспецифiчнi захворювання легень), шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунку та 12-ти палої кишки, гастрити, дуоденiти). Також враховується професiйна шкiдливiсть (забруднення повітря шкідливими речовинами, постiйнi переохолодження), хронiчнi стреси, порушення режиму харчування i відпочинку, шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем, наркоманія). Пусковим механізмом розвитку туберкульозу є iмунодифiцит до якого призводять фактори перераховані в анамнезі життя. У дорослих людей необхідно з’ясувати дату та результати попереднього ФГ-обстеження, тому що давні не активні пост туберкульозні зміни за певних обставин можуть стати джерелом реактивації ТБ. Стосовно дітей, необхідно отримати відомості про щеплення БЦЖ, результати туберкулінодіагностики.

Категорії населення із підвищеним ризиком захворювання на ТБ

Контакти з хворими на ТБ | Соціальні групи ризику | Медичні групи ризику

Сімейні та побутові | Особи без визначеного місця проживання | Пацієнти з професійними захворюваннями легень

Професійні | Мігранти, біженці,переселенці | Хворі на цукровий діабет

Нозокоміальні | Алкоголіки, наркомани, безробітні | Хворі, які постійно приймають системні глюкокортикоїди, цитостатики

Пенітенціарні,

СІЗО | Особи, які перебувають або звільнилися з пенітенціарних установ | ВІЛ-інфіковані

При початкових формах ТБ огляд пацієнта не виявляє видимих відхилень від норми. На пізніших стадіях можлива блідість шкіри, іноді ціаноз, схуднення, навіть кахексія. Під час огляду дітей треба з’ясувати наявність після вакцинних рубчиків на зовнішній поверхні плечей та їх кількість. Деколи в дітей з первинним ТБ знаходять параспецифічні прояви (вузлувата еритема, кератокон’юнктивіт). При огляді звертають увагу на збільшені лімфатичні вузли. Порівнюють симетричність і участь обох половин грудної клітки у диханні, вираженість над- і підключичних ямок. У хворих на хронічні форми ТБ внаслідок фіброзно-циротичних змін легеня зморщується і відповідна половина грудної клітки звужується, надключичні ямки западають, тому уражений бік часто відстає під час дихання і він вужчий за здоровий.

За допомогою пальпації визначають тургор, вологість шкіри, тонус м’язів, товщину підшкірного жирового шару. Пальпують периферичні лімфатичні вузли шиї, надключичні, підключичні, пахвові, ліктьові. У дітей з первинним ТБ можна виявити поліаденіт – незначно збільшені, м’яко-еластичні лімфатичні вузли, більше ніж у 5 групах, часніше шийні, пахвові, підщелепні.

Перкусію проводять за загальноприйнятою методикою. Над здоровою легенею перкуторний звук ясний легеневий, що зумовлено еластичністю і повітряністю легень. Порушення еластичності часто супроводжується підвищеною насиченістю легень повітрям, тому під час перкусії визначається тимпанічний звук. Це спостерігається у хворих з емфіземою легень. Тимпанічний звук виникає також над гігантськими або великими (більше 4 см в діаметрі) кавернами. Вкорочений і тупий перкуторний звук визначається над безповітряною легенею або в ділянці зниженої її пневматизації при інфільтратах, ателектазах, фіброзно-вогнищевих, фіброзно-циротичних змінах, а також у випатках ексудативного плевриту. Легше виявляють патологічні вогнища розміщені субплеврально і розміри яких не менше 4х4 см. Коробковий перкуторний звук найчастіше спостерігається після спонтанному пневмотораксі та над гігантськими кавернами.

Аускультація. ТБ є інфекційним захворюванням, тому під час аускультації лікар повинен стояти збоку від хворого. Хворий повинен повернути голову в протилежну лікарю сторону, дихати через напіввідкритий рот і на прохання лікаря тихо покашляти в кінці видиху. Над здоровою легенею вислуховується везикулярне дихання. При ранніх формах ТБ аускультативних змін над легенями не виявляють, бо вони мізерні: «мало чути і багато видно на рентгенограмі». Над ТБ інфільтратами дихання звичайно жорстке або ослаблене. Бронхіальний тип дихання може прослуховуватись при масивних цирозах. Різко ослаблене або відсутнє дихання – при ексудатовному плевриті, при пневмотораксі. Амфоричне дихання вислуховується над великими кавернами, які дренуються бронхом. Найбільше діагностичне значення мають локальні вологі хрипи, які іноді