Загальний аналіз сечі. При неускладненому ТБ легень аналізи сечі без патологічних змін. У хворих з вираженим інтоксикаційним синдромом на фоні ТБ можуть з’являтися протеїнурія, поодинокі еритроцити і лейкоцити. На фоні лікування ці зміни швидко проходять.

Методи виявлення МБТ. Велике значення в правильності виконання лабораторних пошуків МБТ має забір виділень хворого. Посуд, в який збирають виділення повинен бути стерильним. Проводити обстеження на наявність МБТ в матеріалі хворого треба 3-х кратно, тобто три дні підряд хворий здає мокроту чи інший біологічний матеріал.

Виділяють наступні лабораторні методи виявлення МБТ: бактеріологічний, бактеріоскопічний, біологічний.

За даними ВООЗ бактеріоскопічний метод виявлення МБТ є найбільш простий, дешевий, специфічний, доступний в порівнянні з усіма іншими методами діагностики туберкульозу, тому в сьогоднішніх умовах знаходить широке використання. Бактеріоскопічний має свої різновидності: проста бактеріоскопія, метод флотації та люмінесцентної мікроскопії.

При простій бактеріоскопії мазок фарбують по Цилю-Нільсону: скляною паличкою гнійні комочки мокроти наносять на предметне скло, рівномірно розмазують і фіксують в полум’ї горілки. Спочатку фарбують карболовим фуксином, якого наливають із лишком, підігрівають знову в полум’ї, щоб МБТ краще сприйняли фарбу, лишню фарбу зливають і промивають у воді, потім знебарвлюють 5% розчином сірчаної кислоти або етиловим спиртом, чи 3% соляною кислотою до цих розчинів МБТ стійкі і не втрачають рожеву фарбу фуксіна, а інші патогенні мікроби знебарвлюються. Мазок знову промивають в проточній воді, висушують і дофарбовують метиловим синім, після чого знову промивають і висушують. Препарат вивчають через імерсійну систему мікроскопа. Для цього на мазок наносять краплю оливкового або касторового масла, щоб створити однорідне середовище між об’єктивом і препаратом.

МБТ під мікроскопом мають вигляд продовгуватих паличок, рожевого кольору на синьому фоні. На фарбування затрачується 20-30 хв.. Метод простий і дешевий, але мало інформативний, щоб виявити МБТ в 1 см3 мокроти повинно бути близько 100 тис. МБТ, якщо ж буде менше, то МБТ не будуть знайдені.

Для підвищення інформативності цього методу використовують збагачення МБТ в 1 см3 за допомогою метода флотації, при цьому в посуді, де біологічний матеріал хворого ТБ добавляють рідини з різною питомою вагою (розчин лугів і ксилол та бензол). Рідина з меншою питомою вагою спливає і піднімає за собою МБТ. Наявність МБТ при цьому методі теж виявляють фарбуванням по Цилю-Нільсону. Методом флотації МБТ виявлять на 10-15% частіше, ніж простою бактеріоскопією.

Ще більш інформативний метод виявлення МБТ це люмінесцентна мікроскопія. В основу метода покладено світіння МБТ, які поглинули люмінісцентчутливі речовини (аурамін, родамін), що світяться в ультрафіолетових променях. Метод більш чутливий від простої бактеріоскопії на 10-15%, і на 8% порівняно з методом флотації.

При бактеріологічному дослідженні матеріал хворого сіють на поживні середовища і виділяють культуру МБТ в чистому вигляді. Переваги цього методу в тому, що при наявності мізерної кількості життєздатних МБТ в патологічному матеріалі – діагностують бактеріовиділення. Недоліком методу є повільний ріст МБТ (від 3-х тижнів до 2-х місяців). Найбільш часто використовують слідуючи поживні середовища: Петроньяні, Левенштейна-Йенсена, Гельберга, Фінн-2, Школьнікової. Перед посівом на поживні середовища проводять попередню обробку патологічного матеріалу для знищення супутньої флори. Виділяють наступні методи обробки: Мазура, Петрова. По методу Мазура в стерильну пробірку наливають 3-4 мл. 2% розчину сірчаної кислоти, туди ж поміщають патологічний матеріал. Пробірку встряхують протягом 3 хв., після чого стерильною пластиковою петлею роблять посів на поживні середовища. По методу Петрова патологічний матеріал заливають 4% розчином їдкого натрію і ставлять в термостат на 1 годину, після чого утворену гомогенну суміш нейтралізують 4% розчином соляної кислоти. Осадок нейтральної рідини засівають на поживні середовища.

Колонії МБТ на поверхні поживного середовища розташовані шароподібно, косами, мають гладку поверхню, колір слонової кістки.

Паралельно з бактеріологічним дослідженням роблять бактеріоскопічне.

При виявлені чистої культури МБТ досліджують чутливість МБТ до антибактеріальних препаратів (АБП), тобто проводять антибіотикограму.

Первинна медикаментозна стійкість – це стійкість, що виявлена у вперше виявлених хворих, які ніколи не приймали ПТП.

Вторинна медикаментозна стійкість (набута) – резистентність МБТ, що виявлена у хворих, які приймали ПТП більше 4 тижнів.

Монорезистентність – стійкість МБТ проти 1 з 5 препаратів І-го ряду.

Полі резистентність – стійкість МБТ проти 2 і більше ПТП.

Мультирезистентність – це різновид полі резистентності, а саме – стійкість збудника тільки проти комбінації ізоніазид + рифампіцин або й поряд з іншими препаратами.

Біологічний метод виявлення МБТ найбільш інформативний. При цьому методі патологічний матеріал хворого безпосередньо вводять в пахову область, або внутрішньочеревно тваринам (кролям, морським пацюкам). При наявності в патогенному матеріалі хворого вірулентних штамів МБТ тварини захворюють на туберкульоз і вмирають через 1-2 місяці після захворювання. Діагноз туберкульозу ставлять після розтину тварини, макроскопічного діагностування горбиків на черевині та інших органах і мікроскопічного виявлення МБТ в патологічному матеріалі.

Для етіологічної ідентифікації ТБ на даний час застосовують також