інвазивні дослідження аж до відкритої біопсії легень, якщо їхня очікувана діагностична цінність велика. Поряд з оцінкою бронхолегеневої симптоматики й змін у легенях необхідно звертати увагу на позалегеневі прояви захворювання, які можуть відігравати ключову роль у встановленні діагнозу.
Перелік захворювань, із якими проводять диференційну діагностику туберкульозу
Дисеміновані процеси | Інфільтративні процеси | Шароподібні утворення | Плевральний випіт | Деструктивні
процеси
Саркоїдоз | Пневмонія | Рак легені | Пневмонія | Кісти (полікістоз)
Карциноматоз-ний лімфангіт і карциноматоз легень | Рак легені | Метастази в легені | Рак легені | Абсцес легені
Ідеопатичний фіброзуючий альвеоліт | Метастази в легені | Ехінококоз легень | Серцева недостатність | Аспіраційна
пневмонія
Гістіоцитоз Х | Тромбоемболія легеневих артерій і вен | Гамартохондрома | Мезотеліома | Рак легені
Синдром Гудпасчера | Еозинофільний інфільтрат | Ретенційна кіста | Вовчак червоний | Аспергілома
Тромбоемболія легеневих артерій і вен | Вовчак червоний | Гемангіома | Ретенційна кіста
Екзогенні альвеоліти | Доброякісні пухлини
Кандидомікоз легень
Вузликовий періартеріїт. Вовчак червоний.
Гранульоматоз Вегенера
Пневмоконіоз
Альвеолярний протеїноз
Діагноз туберкульозу виставляють на підставі:
позитивного результату мікроскопії мазку мокротиння або матеріалу біоптатів (при виявлені змін при рентгенологічному або бронхологічному обстеженні);
позитивного культурального дослідження мокротиння або матеріалу біоптатів (при виявлені змін при рентгенологічному або бронхологічному обстеженні);
позитивного результату морфологічного дослідження на туберкульоз біоптатів уражених органів або тканин;
рентгенологічних змін в легенях, які підтверджуються анамнестичними, клінічними даними;
даних генетичних методів визначення мікобактерії туберкульозу, які підтверджуються рентгенологічними, анамнестичними, клінічними даними;
позитивних результатів серологічних тестів або туберкулінодіагностики, якщо вони підтверджуються рентгенологічними, анамнестичними, клінічними даними;
позитивною відповіддю на спробне протитуберкульозне лікування, якщо вона підтверджуються рентгенологічними, анамнестичними, клінічними даними.
Три варіанти тактичних дій для установ загальної медичної мережі у виявленні туберкульозу:
При виявленні кислотостійких бактерій (КСБ) хоча б у 1 аналізі мокротиння і наявності рентгенологічних змін у легенях, пацієнта направляють у протитуберкульозну установу для подальшого обстеження з метою підтвердження діагнозу туберкульозу.
У випадку, якщо КСБ не виявлені в жодному з 3 досліджуваних мазків мокротиння, а рентгенологічно визначаються інфільтративні або вогнищеві зміни в легенях, проводиться тест-терапія антибіотиками широкого спектра дії тривалістю до 2 тижнів. При цьому не можна застосовувати препарати, що мають протитуберкульозну активність (стрептоміцин, канаміцин, амікацин, капреоміцин, рифампіцин, мікобутин, препарати групи фторхінолонів). У випадку відсутності ефекту від проведеної терапії антибактеріальними препаратами широкого спектра дії, пацієнт повинний бути направлений для додаткового обстеження в протитуберкульозну установу.
У випадку, якщо КСБ не виявлені в жодному з 3 досліджуваних мазків мокротиння, але рентгенологічно в легенях визначається дисемінація, округле утворення, порожнина, збільшення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, плеврит, пацієнт повинний бути направлений для подальшого обстеження, що включає інструментальну діагностику з метою морфологічної, цитологічної і мікробіологічної верифікації діагнозу, у протитуберкульозну установу.
ВИСНОВКИ
1.Знання причин розвитку тих чи інших симптомів хвороби, співставлення основних i другорядних проявів хвороби, сприяє правильному встановленню попереднього діагнозу, націлює лікаря на вибір методів обстеження, які дозволять виключити або підтвердити туберкульоз.
2.Володіння сучасними методами обстеження і виявлення туберкульозу дозволить вирішити два основних завдання. Одне- своєчасне виявлення джерела інфекції ( хворих на відкриті форми туберкульозу легень), друге- проведення ефективного лікування і вилікування виявлених хворих.