Антибіотики- стрептоміцин, флоріміцин, канаміцин, ріфампіцин.Інші туберкулостатики є хіміопрепаратами.

При характеристиці кожного хіміопрепарату окремо вказується форма його випуску, одноразова і оптимальна добова доза, шляхи введення в організм, побічна дія ліку на організм.

3.Враховують комбінації туберкулостатичних препаратів, механізм дії.

ФАРМАКОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИХ ПРЕПАРАТІВ

1.Похідні ізонікотинової кислоти:

а)ГІНК: ізоніазид-0,3-0,6г., фтивазид-0,5-1,5г., метазид-0,5-1,5г., ІНГА-17-0,3-0,9г., ларусан-0,3-0,9.

б) тіаміди ізонікотинової кислоти: , етіонамід-0,25-075г., протіонамід-0,25-0,75г.

в) аміди ізонікотнової кислоти: піразинамід--0,5-1,5г.0,5-1,5г. флуронізид

ІІ.Аміноглікозиди: стрептоміцин-0,75-1,0 г.,канаміцин-0,5-1,5г .,амітоцин-0,5-1,5г.,тобраміцин-0,5-1,5г.,гентаміцин-2% розчин 2,0 мл.

ІІІ.Поліпептиди: Віоміцин-0,5-0,75 г , капреоміцин-0,5-0,75 г.

ІY.Аналоги амінокислот: циклосерин-0,25-0,75 г. теризідон-0,25-0,75г. териваїдин-0,25-0,75 г.

Y.Антаміцини:ріфампіцин-0,45-0,6 г. ріфамбутин-0,45-0,6 г .ріфампептин-0,45-0,6 г.стрептоваріцин-0,45-0,6 г.ріфінад-0,45-0,6 г.ріфатер-0,45-0,6 г.антиміцин-0,45-0,6 г.

YІ.Похідні ПАСК. Пасоміцин-2,0

YII. Етілендігеміни:. етамбутол-1,0- 1.6 г , міамбутол- 1,0-1,6 г, тібутол- 1,0- 1.6г.

YIII. Тіоурени: -0,01г.тібон-0,05-0,01г, кантатен-0,05-0,01г., мефузол-0,05-0,01г, салютизон0,05.

Протитуберкульозні препарати (ПТП) – основний засіб лікування всіх клінічних форм ТБ незалежно від його локалізації. В 1994 р. ВООЗ запропонувала третю класифікацію всіх ПТП, за якою їх ділять на 3 групи:

І група – основні ПТП (І ряд) – “велика п’ятірка”, в яку входять ПТП, що проявляють на МБТ бактерицидну дію:

ізоніазид (Н);

рифампіцин (R);

піразинамід (Z);

стрептоміцин (S);

етамбутол (Е).

ІІ група – резервні ПТП (ІІ ряд) – проявляють бактеріостатичну дію на МБТ:

фтивазид, метазід, салюзід;

канаміцин, флориміцин, віоміцин;

етіонамід, протіонамід;

тіацетазон;

флуренізід;

салютизон;

капреоміцин.

ІІІ група – препарати з помірним впливом на МБТ:

офлоксацин;

таревід;

ципрофлоксацин: ципробай, цифран;

спорфлоксацин;

максаквін;

циклосерин;

ПАСК.

Терапевтична цінність ПТП визначається такими властивостями:

Бактеріостатична активність – це мінімальна концентрація препарату, що затримує ріст мікроорганізмів in vitro. Чим менша ця величина, тим активніший препарат.

Мінімальна бактерицидна концентрація – мінімальна концентрація препарату, що викликає загибель мікроорганізмів.

Здатність проникати через тканинні і клітинні мембрани.

Дія на МБТ, розмішені внутрішньоклітинно (в макрофагах).

Дія на МБТ з різною швидкістю розмноження (швидкою, повільною, персистуючою).

Бактерицидна дія в терапевтичних дозах властива лише рифампіцину, і у вищих дозах – ізоніазиду і піразинаміду, для інших ПТП бактерицидна дія можлива лише в дозах, що значно перевищують терапевтичну. Тому, в основному, розраховують на бактеріостатичний ефект протитуберкульозної терапії. На МБТ, що швидко розмножуються і знаходяться позаклітиннно добре діє більшість ПТП

Характеристика протитуберкульозних препаратів І ряду.

Ізоніазід (тубазід), Isoniazidi (H) – найефективніший ПТП, є похідним гідразіда ізонікотинової кислоти (ГІНК). До цієї групи відносяться також такі препарати, як фтивазід, метазід, ларусан. Форма випуску ізоніазіду – пігулки по 0,1; 0,2; 0,3 та 10% розчин по 5,0 мл., сироп. Вводять per os, внутрішньом?язово (в/м), внутрішньовенно (в/в), струйно і крапельно та ендобронхіально (інгаляції, заливки). Призначають протягом всього курсу лікування, який може складати від 6 – 9 до 12-18-24 місяці. Ізоніазід блокує синтез білків в МБТ та синтез ендогенної каталази і тим самим припиняє їх розмноження. Діє на МБТ, які розташовані внутрішньо- і позаклітинно. Побічна дія: нейро- і гепатотоксичний ефект. Токсичні реакції попереджаються призначенням вітамінів групи В, особливо В6, який є антидотом ізоніазіду.

Рифампіцин (рифадін, бенеміцин) (Rifampicini), (R) – є також одним з найефективніших протитуберкульозних препаратів. Рифампіцин – це напівсинтетичний антибіотик широкого спектру дії, отриманий в 1958 р. Випускають в капсулах по 0,15-0,3 г, та в розчині по 0,25 г в ампулі для в/в та в/м введення. Добова одноразова доза складає 0,45-0,6 г. Тривалість курсу лікування рифампіцином 4 – 6 – 8 місяців. Блокує РНК-полімеразу і біосинтез РНК, чим гальмує ріст МБТ. Проявляє виражений гепатотоксичний ефект. Діє на внутрішньо- і позаклітинні МБТ. Перед призначенням обов?язково проводять функціональні печінкові проби. Для профілактики гепатотоксичної дії призначають: карсил, ессенціале, сілібор, аллохол.

Стрептоміцина сульфат (Strepomicini Sulfas), (S), його похідні: дігідрострептоміцина сульфат, хлоркальцієвий комплекс стрептоміцину сульфату. Це антибіотик широкого спектру дії. Стрептоміцин був вперше отриманий в 1943 р. С.Ваксманом (народився в с. Прилуки, Вінницької області). В 1916р., емігрував до Америки. Препарат випускають у вигляді порошку по 1,0 г у флаконах, перед використанням розводять водою для інєкцій і вводять в/м по 0,75-1,0г в добовій дозі, одноразово. Хлоркальцієвий комплекс стрептоміцину сульфату вводиться ендолюмбально. Тривалість курсу лікування 2 - 4 місяці. Порушує в МБТ обмін параамінобензойної кислоти, чим блокує розмноження і ріст МБТ. Проявляє токсичну дію на VIII пару черепно-мозкових нервів (ототоксичний ефект). Діє на МБТ тільки позаклітинно. Вітаміни групи В, та пантотенова кислота зменшують токсичну дію стрептоміцину.

Піразінамід (тізамід) (Pirazinamidi), (Z) - хіміопрепарат специфічної дії на МБТ. Синтезований в 1950р. Випускають у вигляді пігулок по 0,5г. Одноразова добова доза - 1,5 - 2,0г. Приймають per os. Тривалість курсу лікування 6 - 8 місяців. Подавляє споживання МБТ кисню, чим блокує їх ріст. Діє тільки на внутрішньоклітинні МБТ. Проявляє гепатотоксичний ефект. Вітаміни групи В, ліпокаін, метіонін, гепатопротектори є препаратами, знижуючими токсичні прояви піразінаміду.

Етамбутол (Ethambutoli), (E) - синтетичний хіміопрепарат направленої дії тільки на МБТ. Випускають в пігулках по 0,4 г. Добова одноразова доза 1,2 - 1,6 г., приймають per os. Тривалість курсу лікування 6 - 8 місяців. Інгібує життєдіяльність МБТ в період мітозу. Викликає враження зорового нерва, що проявляється порушенням кольоросприйняття. Вітамін А зменшує токсичну дію етамбутолу. Діє на позаклітинні та внутрішньоклітинні МБТ.

Характеристика основних протитуберкульозних препаратів (ПТП) |

Фармакокінетика | Виведен-ня із ор-ганізму | інактивація ацетолю-ванням в печінці і гідроліз | кишково-печінковий тип циркуляції (60%) | кишково-печінковий тип цирку-ляції. В 30-40 раз >, ніж в крові | виводиться з сечею через 12год. | кишково-печінковий тип циркуляції

Всмокту-вання | пік кон-центрації в крові через 1,5-2 год. | пік кон-центрації в крові через 1,5-2год. | пік кон-центрації в крові через 2год. | пік кон-центрації в крові через 1год. | пік кон-центрації в