Антиоксиданти пригнічують підсилене перекисне окислення ліпідів (ПОЛ), при якому утворюється багато недоокислених продуктів, що сприяють активації аутоімунних процесів, підсиленню запалення.

Токоферола ацетат- всередину до 300 мг в добу тривалістю 1-1,5 міс.

Тіосульфат натрію- 10%- 5-10 мл,в\в, 30% 5-1 мл на курс 10 застриків.

Антигістамінні препарати димедрол, аміназол, супрастін, діазолін, тавегіл, інтал й ін. – нейтралізують дію гістаміну, мають антиалергічну дію: димедрол – 0,03-0,05 1-2 рази, діпразин,(піпольфен) – 0,025 г 2-3 рази в день.

Супрастін – табл. 0,025 2 рази в день.

Тавегіл – табл. 0,001 2 рази в день, інтал у порошках для інгаляцій – 4 інгаляції в добу 0,02 в капсулах.

Стимулятори лейкопоезу: пришвидшують клітинну регенерацію, клітинний і гуморальний імунітет, стимулюють еритро- і лейкопоез, фагоцитоз, вироблення антитіл.

Метилурацил – всередину табл. по 0,5 3-4 рази в день.

Пентоксил – табл. по 0,2 –0,3 3-4 рази в день після їди.

Калія оротат – табл. 0,25 2-3 рази в день за 1 год. до їди.

Етімізол – дихальний аналептик, стимулює адренокортикотропну функцію гіпофізу, що призводить до підсилення рівня глюкокортикостероїдів в крові, дія протизапальна, стимулює функцію кори наднирників. Вводити в\м 1,5% розчин, або табр, по 0,1 3 рази на день. Курс 30 –60 днів.

Нестероїдні протизапальні середники. Протизапальні, жарознижуючі, протибольові.

Індометацин – табл. 0,025 3 рази в день після їди. Протипоказ – виразкова хвороба шлунка, бронхіальна астма.

Бутадіон – табл. 0,1 – 0,15 2-3 рази на в день.

Бруфен – табл. 0,2 3 рази в день. Тканинний (органний) електрофорез. Тривалість 40-60 хв.

Продуктивна фаза запалення.

При сповільненій інволюції деструктивних процесів і розвитку сполучної тканини в легенях, інкапсуляції вогнищ призначають ряд середників.

Імуностимулятори – стимулюють дію системи В- і Т- лімфоцитів. Левамізол ( декаріс) – табл., 50- 150 мг 1-2 рази на тиждень. Курс 1-1,5 міс.

Спленін – п\ш., в\м по 1-2 мл щоденно або через день. Курс 1 міс.Т-активін- п\ш 1 мл., вводять 1 раз в день 5-14 днів.

Тімалін – в\м 10-30 мг в 1-2 мг ізотонічного розчину щоденно 5-20 днів.

Інтерферон – противірусна дія, підсилює фагоцитоз. Перша інгаляція 3 ампули препарату розчиняють в 10 мл кип”яченої води.

Бактеріальні полісахариди. Активують Т-систему імунітету, сприяють утворенню ендогенного інтерферона.

Продігіозан – в\м 25-30 мкг 1 раз в 7 днів № 3-6.

Пірогенал – в\м 1 раз в день 20-50 МПД ( мінімальна пірогенна доза) № 10-30.Стимулятори калікреїн – кінінової системи: андекалін, дилмінал табл. 0,005 2 табл. 2 рази в день.

Біогенні стимулятори: апілак, плазмол, алоє, ФІБС.

Інсулін по 5 од. в\м 1 раз в день до їди

Лідаза 0,1-0,4 од. розчиняють в 1-2 мл., фізрозчину в\м 1 раз в день курс № 30.

ДОКСА – в\м по 1 мл. ч\д курс 15 застриків.

Гормональні препарати. Серед них особливе місце займають гормони кори надниркових залоз: преднізолон, гідрокортизон, які мають виражену протизапальну десенсибілізуючу дію. Протиалергічна дія глюкокортикоїдів (ГК) здійснюється шляхом різкого пригнічення продукції гістаміну, що утворюється при взаємодії комплексу антиген-антитіло з клітинами. Протизапальний їх ефект пов’язаний зі стабілізуючою дією на біологічні мембрани, пригніченням синтезу або вивільненням медіаторів запалення, в тому числі простагландинів. ГК також зменшують утворення колагену і тому запобігають надмірному формуванню грубої волокнистої тканини, загоєння при її застосуванні відбувається з переважанням розсмоктування ексудативних та інфільтративних змін. Проте пригнічення проліферації фібробластів і утворення грануляційної тканини під впливом ГК можуть мати і негативне значення, тому ці препарати застосовують лише на фоні повноцінної АБТ. В зв’язку з такими особливостями дії ГК, призначають на початкових етапах лікування та при алергічних побічних реакціях на ПТП.

В лікуванні ТБ використовується схема призначення преднізолону, запропонована професором А.Г. Ярешко в 1980 р. При цьому преднізолон в дозі 20 мг приймається зранку в 700, через день, не менше 2 місяців. Преднізолон отримують всі вперше діагностовані хворі на ТБ при відсутності протипоказань.

Негормональні протизапальні засоби сприяють розсмоктуванню інфільтративних змін. Застосовують ібупрофен 0,2 всередину після їди 3-4 рази на день; бутадіон 0,1-0,15 всередину під час або після їди 2-3 рази на добу.

Дезінтоксикаційна терапія показана при інтоксикації, у разі прогресування ТБ процесу або загрози переходу його в хронічну форму. Включає в себе переливання препаратів крові (плазма, альбумін, протеїн); електролітні розчини (розчин Рінгера-Локка 200-400 мл в/в крапельно 1 раз на добу, реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу ); сольові розчини, глюкозу.

Десенсибілізуючі антигістамінні засоби (супрастін, діазолін, лоратадін, тавегіл) призначають для усунення алергічного компоненту запального процесу і при алергічних реакціях на АБП.

При ТБ завжди порушуються імунні процеси, особливо Т-система імунітету. Тому виправдане призначення імуностимулюючих засобів. До них відносяться тималін, Т-активін, натрію нуклеїнат, спленін та інші. Їх призначають під контролем показників імунного стану організму.

Препарати, спрямовані на нормалізацію обмінних процесів і функцію внутрішніх органів, відіграють велику роль в комплексному лікуванні хворих на ТБ. Обмінні порушення і дисфункція внутрішніх органів можуть бути зумовлені ТБ інтоксикацією, супровідними захворюваннями, а також впливом ПТП.

Ізоніазид призводить до дефіциту вітамінів групи В, етіонамід і протіонамід порушують обмін нікотинової кислоти, тому при лікуванні препаратами групи ГІНК призначають курси тіаміну і піридоксину, при лікуванні етіонамідом і протіонамідом – вітамін РР. Більшість ПТП мають певну гепатотоксичну дію, тому на фоні хіміотерапії, особливо в осіб із супровідними захворюваннями печінки, необхідно призначати гепатопротектори (ессенціале, карсил, дарсил,