Пропагування.

Пропаганду санітарно-освітніх знань з туберкульозу серед населення слід проводити по радіо, телебаченню, публікаціями в пресі, випуском брошур тощо.Здійснюють її не тільки фахівці профільних протитуберкульозних закладів, а й медичні працівники всіх спеціальностей лікувально-профілактичних та План такої роботи можна систематизувати в такій послідовності.

1.Поняття про збудника туберкульозу. Історія вчення про фтизіатрію, епідемії туберкульозу. Вогнище туберкульозної інфекції, шляхи зараження, правила санітарно-гігієнічних вимог у вогнищі інфекції. Особливості зараження і симптоматика первинного туберкульозу.

Профілактика туберкульозу: соціальна, медична, ветеринарна. Стан інфікованості організму збудником туберкульозу, латентний мікробізм.

2.Резервуар туберкульозної інфекції. Фактори, що знижують опірність організму у інфікованих осіб і викликають вторинний туберкульоз.

Клінічні форми вторинного туберкульозу, характерні симптоми, лабораторна, рентгенологічна і морфологічна діагностика.

3.Легеневий туберкульоз. Характеристика,симптоматика, особливості виявлення збудника та його ідентифікація. Форми загоєння патологічного процесу. Перебіг туберкульозу. Лікування туберкульозу, загальні принципи. Побічні явища хіміотерапії, стійкість мікобактерій до протитуберкульозних препаратів. Залишкові зміни після перенесеного туберкульозу. Відновлення працездатності. Листок непрацездатності і групи інвалідності.

4.Особливості первинного туберкульозу у дітей. Виявлення, лікування, профілактика. Прояви туберкульозної інтоксикації. Поняття про “віраж” туберкулінових проб, тактика лікаря у таких випадках.

5.Пропаганда заходів профілактики туберкульозу. Загартування і спорт, щеплення вакциною БЦЖ (імунопрофілактика), застосування протитуберкульозних препаратів-хіміпрофілактика.

Санаторно-курортне оздоровлення. Особливості санаторної профілактики.

6.Особливості виявлення туберкульозу у дітей і дорослих. Тактика хворого при появі симптоматики захворювання.

Профілактика туберкульозу через своєчасне виявлення.

ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАХВОРЮВАННЯ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ

Стаття 8. Своєчасне виявлення хворих на туберкульоз

Своєчасне виявлення хворих на туберкульоз забезпечується лікарями, іншими медичними працівниками, які зобов'язані усіх хворих із будь-якими ознаками туберкульозу направити для подальшого обстеження до відповідного протитуберкульозного закладу чи до лікаря-спеціаліста (фтизіатра).

З метою своєчасного виявлення осіб, інфікованих мікобактеріями туберкульозу та хворих на туберкульоз, проводяться також профілактичні медичні огляди населення.

Обов'язковим профілактичним медичним оглядам на туберкульоз підлягають:діти віком до 14 років включно - щороку;

Працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами, та особи віком до 21 року, а також працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення, - щороку, за винятком певних категорій працівників, яким такі огляди проводяться у строки, встановлені спеціальними нормативно-правовими актами;

Особи, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи, - під час прибуття до цих установ, а в подальшому - не рідше одного разу на рік, та за місяць до звільнення.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам на туберкульоз, терміни та порядок проведення, необхідні лабораторні, інструментальні та інші види досліджень, що використовуються підчас проведення цих оглядів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У разі погіршення епідемічної ситуації щодо захворювання на туберкульоз за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування приймають рішення про проведення позачергових обов'язкових профілактичних медичних оглядів на туберкульоз осіб, які підлягають обов'язковим медичним оглядам, чи інших груп населення, серед яких рівень захворюваності значно перевищує середній показник на відповідній території. До груп із підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз відносяться особи, які: перебувають у контакті з хворими на активні форми туберкульозу, не мають постійного місця проживання, відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи, зловживають алкоголем чи наркотиками, а також біженці, мігранти тощо.

Критерії для віднесення певної соціальної категорії населення до групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Рентгенофлюорографія як метод своєчасного виявлення хворих на туберкульоз застосовується за наявності в обстежуваних осіб медичних показань, а також при обстеженні осіб з груп підвищеного ризику. При проведенні обов'язкових медичних оглядів цей метод може застосовуватися щодо груп, визначених переліком професій, виробництв, підприємств, установ та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам на туберкульоз. У разі неблагополучної епідемічної ситуації щодо захворювання на туберкульоз зазначений метод може застосовуватися при обстеженні й інших визначених груп населення.

Особи, які ухиляються або без поважних причин у визначений термін не пройшли обов'язковий профілактичний медичний огляд на туберкульоз, відсторонюються від роботи, а неповнолітні, учні та студенти - відсторонюються від відвідування навчальних закладів.

Стаття 10. Здійснення протитуберкульозних заходів під час оформлення дітей та підлітків до навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів і прийняття на роботу працівників

Оформлення та прийняття дітей віком до 14 років до навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів здійснюється згідно з вимогами статті 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" ( 1645-14 ). Результати туберкулінодіагностики та інших видів обстеження дітей на туберкульоз наводяться у відповідній довідці закладу охорони здоров'я.

При прийнятті на роботу працівників визначених професій, виробництв, організацій власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати їх медичне обстеження, утому числі на туберкульоз, якщо таке обстеження передбачене переліком професій, виробництв, організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам. Особи, у яких виявлено захворювання на туберкульоз, не можуть бути прийняті на роботи, визначені зазначеним переліком

Завдання: попередити зараження неінфікованого населення через раннє виявлення мікобактеріовиділювачів та їх ізоляції через госпіталізацію в протитуберкульозні стаціонари.

Виявлення туберкульозу може бути: а) активне; б) пасивне.

Активне виявлення хвороби може бути:

1.Удітей та підлітків шляхом туберкулінодіагностики встановленням “віражу” туберкулінової проби, або гіперергічної проби Манту.

2.В дорослого населення шляхом профілактичної масової флюорографії органів грудної клітки, а також діагностичної, цільової та інше.

Пасивне виявлення туберкульозу здійснюється при звертанні пацієнтів в поліклініку при появі легеневих симптомів.

В проміжках між флюорографіями та пробами Манту туберкульоз можна активно виявляти за допомогою міні -симптоматики прояву специфічного процесу.

Важливе значення в розриві епідеміологічного ланцюга зараження відіграє госпіталізація та ізоляція