Тема лекції: Первинні і вторинні форми туберкульозу.

План .

1.Визначення поняття первинного і вторинного туберкульозу, Епідеміологія, патогенез і патоморфоз ПТ.

2.Класифікація клінічних форми первинного і вторинного туберкульозу (легеневого та позалегеневого).

3.Клінічні форми первинного туберкульозу

4.Клінічні форми вторинного туберкульозу

5.Особливості клінічного перебігу клінічних форми первинного і вторинного туберкульозу (легеневого та позалегеневого).

6.Ускладнення клінічних форми первинного і вторинного туберкульозу (легеневого та позалегеневого).

7.Залишкові зміни після перенесеного первинного і вторинного туберкульозу (легеневого та позалегеневого).

Література

Лекційний матеріал професора В.І. Зозуляка.

Матеріали лекцій доцента І.І.Пилипенка.

Перельман М.И. Туберкулез.Учебник для студентов мед. институтов. – М., 1990.

Пилипчук Н.С. Туберкулез. – М., 1998.

Савула М.М., Ладний О.Я. Туберкульоз: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – 324 с.

Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Організація протитуберкульозної допомоги населенню - К.: Здоров’я, 2006. – 654 с.

Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Сучасні методи в діагностиці туберкульозу. – К.: Здоров’я, 2002.

Фтизіатрія. Підручник. За редакцією В.І. Петренка. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 504 с.

Циганенко А.Я., Зайцева С.І. Фтизіатрія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Харків: Факт, 2004. – 390 с.

В.І. Зозуляк .Фтизіатрія. Підручник..- Івано-Франківськ.- 2000. – 100 с.

Додаткова:

Мельник В.П. Этиология и патогенез туберкулезу // Doctor. – 2002. – №4. – С. 17-20.

Наказ №384 МОЗ України «Про затвердження Протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз» від 9.06.2006 р.

Наказ №385 МОЗ України «Про затвердження Інструкції щодо надання допомоги хворим на туберкульоз» від 9.06.2006 р.

Фешенко Ю.И. Ситуация с туберкулезом в Украине // Doctor. – 2002. – №4. – С. 11-14.

Фещенко Ю.І.; Мельник В.М. Контроль за туберкульозом в умовах Адаптованої ДОТС-стратегії – К.: Медицина, 2007. – 478 с.

Фещенко Ю.І.; Мельник В.М. Сучасна стратегія боротьби з туберкульозом в Україні: [Виробниче видання]. – К.: Здоров’я, 2007. – 664 с.

Фещенко Ю.И., Мельник В.М. Фармако-терапевтический справочник пульмонолога и фтизиатра – К.: Здоров’я, 2004. – 200 с.

Фещенко Ю.И., Мельник В.М. Фтизиатрия: становление и развитие, направления и приоритеты // Doctor. – 2002. – №4. – С. 9-10.

Фещенко Ю.І.; Мельник В.М. Фтизіоепідеміологія – К.: Здоров’я, 2004. – 624 с.

Фещенко Ю.І.; Мельник В.М., Коблянська А.В. Хіміорезистентний туберкульоз – К.: Здоров’я, 2003. – 136 с.

Мета - Вивчити класифікацію, особливості і клініко – рентгенологічні варіанти первинного і вторинного туберкульозу, для освоєння практичних навичок з діагностики клінічних форми первинного і вторинного туберкульозу (легеневого та позалегеневого).

Зміст лекційного матеріалу

Актуальність теми: Актуальність теми: В умовах епідемії ТБ, яка охопила весь світ, біля 90 % усіх випадків захворювання складає ТБ легеневої локалізації, до належать усі форми первинного і вторинного ТБ легень: дисемінований, вогнищевий, інфільтративний, туберкульома, казеозна пневмонія, фіброзно-кавернозний, циротичний. Знання цих клінічних форм, їх етіології, патогенезу, клініки, діагностики будуть сприяти ранньому виявленню туберкульозу, що забезпечить ефективне лікування хворих, зменшення резервуару тубінфекції і попередження розвитку ТБ.

Так як насьогодні 90 – 100% хворих на хронічний ТБ легень мають резистентність до хіміопрепаратів, тому вони є основним джерелом виділення МБТ і інфікування навколишнього середовища і людей. Найчастіше хворіють на хронічний ТБ соціально дезадаптовані особи, що вимагає від медичних працівників своєчасних заходів, направлених на раннє виявлення таких хворих, їх лікування і недопущення розповсюдження збудника ТБ. Хворі на фіброзно-кавернозний ТБ легень виділяють МБТ, тому вони небезпечні в епідеміологічному відношенні. Серед вперше виявлених хворих ця форма захворювання становить 1,5-2%. В основному ж хронічний ТБ являється результатом неповноцінного, неефективного лікування чи наявності стійкості МБТ до АБП або супутніх захворювань (СНІД, цукровий діабет, наркоманія, алкоголізм), чи недисципліновані, асоціальні особи не бажають лікуватись. Нерідко такі хворі довго лікуються в терапевтичних відділеннях, аж доки не знайдуть МБТ в мокроті. Враховуючи всю небезпечність цього захворювання, лікар будь якого фаху повинен знати прояви ТБ, щоб своєчасно діагностувати ТБ.

Тому, знання діагностики форм вторинного ТБ, організація його своєчасного виявлення може бути віднесена до найбільш важливого розділу роботи лікаря у боротьбі з туберкульозом, як у нашій країні, так і за кордоном.

.

Туберкульоз – це інфекційна хвороба, збудником якої є мікобактерії туберкульозу; характеризується гранулематозно-казеозним та деструктивним ураженням різних тканин і органів, має перебіг з ремісіями, загостренням та рецидивами, уражує переважно соціально дезадаптовані групи населення (мігранти, біженці, позбавлені волі, алкоголіки, наркомани і т.п.), спричиняє стійку втрату працездатності, вимагає тривалого комплексного лікування і реабілітації хворих.. В умовах епідемії ТБ, яка охопила весь світ, біля 90 % усіх випадків захворювання складає ТБ легеневої локалізації, до якого їх розповсюдження, будуть сприяти ранньому виявленню, що забезпечить ефективне лікування і зменшення резервуару розповсюджувачів належать усі форми первинного і вторинного ТБ легень: дисемінований, вогнищевий, інфільтративний, туберкульома, казеозна пневмонія, фіброзно-кавернозний, циротичний. Знання цих клінічних форм, їх патогенезу, клініки, діагностики і попередження збудника ТБ.

Так як насьогодні 90 – 100% хворих на хронічний ТБ легень мають резистентність до хіміопрепаратів, тому вони є основним джерелом виділення МБТ і інфікування навколишнього середовища і людей. Найчастіше хворіють на хронічний ТБ соціально дезадаптовані особи, що вимагає від медичних працівників своєчасних заходів, направлених на раннє виявлення таких хворих, їх лікування і недопущення розповсюдження збудника ТБ. Хворі на фіброзно-кавернозний ТБ легень виділяють МБТ, тому вони небезпечні в епідеміологічному відношенні. Серед вперше виявлених хворих ця форма захворювання становить 1,5-2%. В основному ж хронічний ТБ являється результатом неповноцінного, неефективного лікування чи наявності стійкості МБТ до АБП або супутніх захворювань (СНІД, цукровий діабет, наркоманія, алкоголізм), чи недисципліновані, асоціальні особи не бажають