Загальний стан хворого поза загостренням малозмінений. При фізікальному обстеженні хворого туберкульоми не виявляються, хоча можна знайти укорочення перкуторного звуку та дрібно і середньопухирчасті хрипи на початку загострення. Тому велике значення в діагностиці туберкульоми має виявлення МБТ у харкотинні, частота виявлення яких значно підвищується в період загострення і розпаду туберкульоми.

Шкірна чутливість до туберкуліну часто має нормергічний характер (5-20 мм), іноді гіперергічна.

У гемограмі зміни часто відсутні або проявляються не значним лейкоцитозом та збільшенням ШОЕ.

Важливе значення в діагностиці туберкульом має рентгенологічне обстеження хворого. У неактивній фазі туберкульоми без загострення, коли вона знаходиться в латентному періоді, який може продовжуватись роками, виявляють тільки при профілактичному рентгенологічному обстеженні. Оскільки в неактивній фазі туберкульозну природу таких тінеутворень установити важко, тому в рентгендіагностиці туберкульоми враховують насиупне:

На рентгенограмі в легенях знаходять округле або овальне затемнення в I, II або VI сегментах, з чіткими контурами, середньої інтенсивності, гомогенної або негомогенної структури. Характерна наявність специфічного фону у вигляді апікального пневмофіброзу, плевральних нашарувань, старих вогнищ або кальцинатів. Поява розмитості контурів, збільшення розмірів тіні, утворення серпоподібного просвітлення з ексцентричним розташуванням в зоні дренуючого бронху є свідченням активності туберкульоми.

За розмірами туберкульом виділяють дрібні – до 2 см в діаметрі (~20%), середні – 2-4 см в діаметрі (~63%) і великі – більше 4 см в діаметрі (~17%).

Структура тіні туберкульом може мати однорідний або неоднорідний характер. Неоднорідність тіні туберкульоми може бути обумовлена вкрапленням у казеоз солей кальцію при звапненні некрозу. Кальцинати рідко розташовуються субкапсулярно, частіше це декілька ділянок звапнення, які формують інкрустацію по типу “тутової ягоди”.

Неоднорідність тіні туберкульоми може бути обумовлена наявністю ділянки деструкції, яка виникає внаслідок відторження казеозу. Ділянка просвітління має серпоподібну форму і розташовується ексцентрично, у зоні дренуючого бронху. При прогресуванні деструкція може набувати бухтовидну (ланкардтовидну) форму. При повному відторгненні казеозу на місті туберкульоми утворюється замкнута кільцевидна тінь, обумовлена капсулою каверни. Вона може спадатись і рубцюватись, а при прогресуванні може перейти в кавернозний ТБ легень.

Деструктивні зміни у туберкульомі є ознакою активності. У 65 % випадків туберкульома має “стежку” до кореня, по ходу якої можуть розташовуватись осередкові зміни. Суттєвою ознакою туберкульоми є ТБ фон, який характеризується наявністю осередків (80 %) і тільки у 20 % випадків туберкульоми ізольовані, фон не змінений.

У діагностиці туберкульом вирішальне значення має динаміка, яка є єдиною рентгенологічною ознакою активності ТБ. Збільшення розмірів тіні туберкульоми, зникнення чіткості контурів, внаслідок перифокального запалення й поява просвітлення є ознаками прогресування туберкульоми. Зменшення розміру тіні, збільшення її інтенсивності і вираженість чіткості контурів свідчать про її інволюцію, що можна спостерігати в процесі лікування. Розсмоктування туберкульоми ніколи не наступає. Загоєння туберкульоми шляхом рубцювання можливе тільки у випадку розпаду туберкульоми і повного звільнення її від казеозу.

Диференціальна діагностика синдрому круглих затемнень легень

№ | Основні ознаки | Туберку-льома | Периферичний рак | Доброякіс-на пухлина | Блокована (заповнена) кіста | Абсцес легені

1. | Анамнез | Контакт з хво-рим на ТБ, раніше пере-несений ТБ | Частіше чоловіки після 40 років, куріння | Не обтя-жений | Не обтя-жений | Переохо-лодження, тромбофлебіт

2. | Перебіг | Безсимптомний, мало-симптомний | Поступовий, повільно про-гресуючий | Безсимптомний | Безсимптомний | Гострий, швидке погіршення стану

3. | Симптоми | При акти-вації підви-щення тем-ператури, кашель; при розпаді часто кровотеча | Біль у грудях, задишка, надсадний кашель, стійке тривале кровохар-кання | Скарг немає | Скарг немає | Висока темпе-ратура, озноби, біль у грудях; після прориву – кашель, гнійне зловонне харкотиння, вологі хрипи

4. | Рентгено-логічна картина | Округла тінь в S1, 2, 6 з чіткими кон-турами, іноді з краєвим просвітленням. Фон тубер-кульозний. | Інтенсивне, горбисте затемнення з променис-тими тяжами | Округла, гомогенна тінь з чіткими контурами. Фон не змінений | Округла, гомогенна тінь з чіткими контурами. Фон не змінений | Інтенсивна тінь з розмитими контурами. після прориву з’являється прояснення з горизонтальним рівнем

5. | Лабораторні дані | Гемограма в межах норми,

при розпаді – МБТ+ | Анемія, висока ШОЕ; в харкотинні – атипові клітини | Гемограма в межах норми, МБТ– | Гемограма в межах норми, МБТ– | Лейкоцитоз виражений, висока ШОЕ; неспецифіч-на флора, МБТ–

6. | Реакція Манту | Позитивна | Негативна, слабо позитивна | Негативна | Негативна | Негативна

7. | Бронхоскопія | Специфічний ендобронхіт (іноді) | Прямі та не-прямі ознаки пухлини | Норма | Норма | Неспецифічний ендобронхіт (гнійний)

Лікування хворих на туберкульому без бактеріовиділення проводять за категорією 3. За умов ознак активності туберкульози і бактеріовиділення лікування проводять за категорією 1. Інтенсивну терапію основними ПТП проводять на протязі 4-6 місяців з використанням ультразвуку для полегшення евакуації казеозу, та патогенетичних засобів. Якщо туберкульома не зарубцювалася, можливе хірургічне видалення її з подальшим продовженням лікування хіміопрепаратами в умовах санаторію й амбулаторно.

Показання до операції:

розпад і бактеріовиділення;

великі розміри туберкульоми (3 см і більше);

невпевненість у діагнозі, коли не виключено пухлину.

Хворим, які не можуть продовжувати свою професійну діяльність у зв’язку з активним ТБ процесом (вчителі, працівники дитячих установ, харчової промисловості та ін.), також рекомендують хірургічне лікування.

У випадках, коли