Центральний парез мімічних м'язів у поєднанні із симптомами пірамідної недостатності однойменних кінцівок.

Афазія — порушення мови внаслідок змін мовних центрів кори, частіше лівої півкулі.

Порушення свідомості:

а) оглушення — слабкі подразнення не сприймаються, середні — сприй-маються слабо і лише сильні подразнення викликають реакцію;

б) сопор — глибоке порушення свідомості, яке характеризується відсут-ністю реакції на навколишнє середовище, але зберігається рефлекторна діяльність — короткочасне реагування хворих на сильний подразник;

в) кома — стан повної втрати свідомості, з якого не можуть вивести будь-які подразники.

Найбільш характерними ознаками мієлітного синдрому є параліч кінцівок нижче місця ураження, розлади функції тазових органів, біль у спині, у лікворі — помірне підвищення рівня білка.

Синдром патологічних змін ліквору включає наступні ознаки: лікворна гіпертензія, лімфоцитарний плеоцитоз (як правило до 500 кл/мл), випадання плівки, знижена концентрація цукру і хлоридів, підвищений вміст білка, позитивні реакції Панді і Нонне-Апельта, наявність МБТ. Проте, МБТ в лікворі виявляються досить рідко (15% ).

Ефективність мікроскопії СМР може бути підвищена декількома способами: а) досліджувати осад, який отримують після центрифугування 10 мл СМР; б) проводити дослідження осаду не менше ніж 30 хвилин перед винесенням висновку про негативний результат; в) дослідити декілька зразків СМР, які беруть з інтервалом 2-3 дні.

У деяких випадках при туберкульозному менінгіті у ВІЛ-інфікованих параметри СМР можуть бути в нормі. Частота нормальних показників наступна: по глюкозі – в 15%, по білку – в 40%, по кількості клітин – в 10% випадків.

Плеоцитоз в спинномозковій рідині зберігається, як правило, протягом 6-8 тижнів незалежно від розпочатого етіотропного лікування туберкульозного менінгіту (менінгоенцефаліту)

Діагностичні дослідження при туберкульозі центральної нервової системи

Діагностичні дослідження | Результат: ознаки туберкульозу

Дослідження ліквору: клінічне, мікроскопія по Цилю-Нільсену й посів на МБТ, ПЛР |

- кількість клітин 100 – 500 в 1 мм3), переважають лімфоцити;

- підвищений вміст білка (понад 0,45 г/л);

- знижена концентрація цукру (нижче 1/2 концентрації його у крові);

- знижена концентрація хлоридів (нижче 110 ммоль/л);

- позитивні глобулінові реакції (Панді, Нонне-Апельта);

- лікворна гіпертензія: понад 1,96 кПа (200 мм вод. ст.) при нормі 0,98-1,96 кПа (100-200 мм вод. ст.);

- через добу стояння на повітрі випадає ніжна плівка.

- виявлення КСБ, МБТ, ДНК МБТ у лікворі

КТ голови з по-двійним контра-стуванням, МРТ голови |

Вогнищеві утворення в паренхімі головного мозку, ознаки блоку ліквородинаміки – асиметричне розширення цистерн та шлуночків головного мозку

Огляд окулістом очного дна | Ознаки набряку або атрофії диску зорового нерва

Оглядова рентгенограма органів грудної клітки |

Можливі вогнищеві, інфільтративні утворення в легенях, вогнищева дисемінація

Алгоритм дослідження клітин у спинномозковій рідині і лікувальна тактика

у хворих на менінгіт невстановленої етіології

Дослідження ліквору | Лікувальна

Кратність | Кількість клітин | Тактика

3 рази за перший тиждень | Перевищення верхньої межі норми | Терапія АШСД протягом пер-шого тижня від початку виявлення менінгеального синдрому

1 раз на тиждень протягом першого місяця | Перевищення верхньої межі норми | Якщо попередня терапія АШСД неефективна, тоді призначають терапію HRZS понад 28 днів, щоб підтвердити (виключити) туберкульозну або неспеци-фічну етіологію менінгіту

1 раз щомісяця до нормалізації клітин ліквору | Перевищення верхньої межі норми | Продовження HRZS-терапії

Диференціальна діагностика менінгоенцефалітів

Захворювання | Клінічні або лабораторно-діагностичні ознаки

Туберкульозний менінгоенцефаліт | Відносно поступовий початок, до появи менінгеальних симптомів можуть визначатись симптоми інтоксикації, лихоманка. Згодом вогнищеві симптоми ураження III, VI, VII пар черепних нервів (ЧН). Наявність вогнищевих неврологічних порушень (у 20% хворих). Менінгеальний синдром. У лікворі – помірний плеоцитоз (частіше 100-300 в 1 мм3), підвищення вмісту білка (понад 0,45г/л), зниження концентрації глюкози (нижче Ѕ концентрації у крові). Повільна нормалізація ліквору (на протязі тижнів - місяців). У 5-10% хворих - ліквор в нормі. На МРТ головного мозку можуть бути вогнища, інфільтрати або вогнищева дисемінація (у 50-70% хворих). Можливе виявлення КСП, МБТ при скопії і посіві (у 15% хворих), ДНК МБТ при ПЛР. На рентгенограмі – ознаки активного туберкульозу легень - у 50% хворих. Кількість CD4 <350 клітин/мм3.

Цитомегаловірусний менінгоенцефаліт | Поєднується з цитомегаловірусним ретинітом.

Гострий початок, зростання симптомів <2 тижнів, виражений менінгеальний синдром, головний біль, лихоманка, порушення свідомості, ураження ЧН. Відсутність вогнищевих неврологічних порушень. Ліквор може бути в нормі або плеоцитоз від 10 до 1000 в 1 мм3. Позитивний результат ПЛР-дослідження на ДНК цитомегаловірусу у лікворі. На МРТ головного мозку можуть визначатися зливні вогнища, розташовані перивентрикулярно, в стовбурі головного мозку. Кількість CD4 <100 клітин/мм3.

Токсоплазмоз мозку | Гострий початок, лихоманка. Вогнищеві симптоми: геміпарез (80%), мозочковий тремор, афазія, звуження полів зору, можуть бути судоми (30%) на тлі головного болю, пригнічення свідомості, сонливість. На МРТ або КТ з подвійним контрастуванням головного мозку: вогнища з кільцеподібним посиленням, пери фокальним набряком у базальних гангліях, білій речовині. Виявлення високого титру специфічного Ig G у крові (95%), можливе виявлення ДНК Toxoplasma gondii методом ПЛР або антигену токсоплазми методом імуноферментного аналізу (ІФА) у лікворі. Кількість CD4 <100 клітин/мм3. Швидка (через 2 тижні) позитивна динаміка при проведенні протитоксоплазменної терапії.

Криптококовий менінгоенцефаліт | Гострий початок, головний біль, лихоманка, менінгеальний синдром. Кількість CD4 <100 клітин/мм3. Відсутність вогнищевих неврологічних порушень. Клініку й білково-клітинний склад ліквору важко відрізнити від туберкульозу. На МРТ головного мозку – норма або ознаки підвищеного внутрішньочерепного тиску, але можуть бути запальні інфільтрати. Діагностика базується на виявленні криптокока в лікворі при мікроскопії (60-80%) і посіві (95-100%), виявлення антигену криптокока в крові (чутливість тесту 95%) і лікворі (чутливість і специфічність тесту >99%).

Нейросифіліс | Головний