Симптоми. Інтоксикаційний синдром, здуття живота, хронічна діарея, болі в животі: в епігастральній області (при ураженні дванадцятипалої кишки), навко-ло пупка (тонкої), в правій здухвинній області (товстої), часткова кишкова непрохідність або пухлиноподібне утворення в правій здухвинній ямці, анемія.

Диференційну діагностику проводять з ВІЛ-обумовленою діареєю, інфекційними кишковими захворюваннями (сальмонельоз), хворобою Крона, апендикулярним абсцесом, амебо мою, тубо-оваріальним абсцесом, лімфомою.

Діагностичні заходи при підозрі туберкульозу кишок та очеревини

Діагностичні дослідження | Результат: ознаки ТБ

Оглядова рентгенограма органів грудної клітки | Свіжі або щільні вогнища, інфільтративні зміни в легенях

Аналіз калу на МБТ | Можливе виявлення МБТ у калі

УЗД, КТ органів черевної порожнини | Пухлиноподібні утворення в черевній порожнині, збільшені черевні лімфатичні вузли

Фіброгастроскопія | На слизовій оболонці дванадцятипалої кишки просоподібні бугорки світло-жовтого кольору, оточені зоною гіперемії, неглибокі виразки слизової оболонки з підритими краями. При зливанні виразок — циркулярні виразкування. Стеноз.

Рентгенологічне дослід-ження тонкого киш-ківника з контрастною речовиною | Посилена перистальтика усього кишківника або його окремих частин, застій у здухвинній частині, залишкові контрастні плями на місці виразкових дефектів.

Іригоскопія | Дефекти наповнення товстої кишки, мереживо-подібний малюнок зі слабими тінями. Плями з просвітленнями (виразки), порушення прохідності товстої кишки.

Колоноскопія з взяттям матеріалу на морфо-логічне мікроскопічне на КСБ та культуральне дослідження на МБТ | Просоподібні бугорки світло-жовтого кольору, оточені зоною гіперемії, неглибокі виразки слизової оболонки з гнійним дном. Локальний інфільтративний або інфільтративно-виразковий процес слизової оболонки кишки (у разі суцільного зливання бугорків та їх виразкування).

Лапароскопія черевної порожнини з узяттям біопсії зі збільшених лімфатичних вузлів, ура-жених ділянок очеревини | Пухлиноподібні утворення в черевній порожнині, локальний спайковий процес.

Морфологічне, мікроско-пічне на КСБ та куль-туральне дослідження на МБТ узятого матеріалу. | Виявлення КСБ та МБТ в біопсійному матеріалі.

Морфологічні ознаки туберкульозу при морфоло-гічному дослідженні.

Діагноз туберкульозу брижових лімфатичних вузлів, кишок та очеревини встановлюється при визначенні специфічних морфологічних ознак або виділенні КСБ та/або МБТ з біопсійного матеріалу. У разі відсутності специфічних морфологічних змін, КСБ, МБТ – на підставі характерної клінічної картини, виявленні конгломерату лімфовузлів в черевній порожнині та позитивної клінічної відповіді на протитуберкульозне лікування.

Діагностика туберкульозу шкіри

Туберкульоз шкіри є рідкісною локалізацією позалегеневого туберкульозу і може розвиватися як первинне захворювання або як вторинне – в осіб, які вже були інфікованими мікобактеріями.

До первинних форм туберкульозу шкіри відносять скрофулодерму, вузлувату еритему, папуло-некротичний туберкульоз, ліхеноїдний туберкульоз, міліарний дисемінований вовчак.

До вторинних форм туберкульозу відносять туберкульозний вовчак, бородавчатий туберкульоз шкіри і міліарно-виразковий туберкульоз.

Туберкульозний вовчак – це найпоширеніша форма туберкульозу шкіри, розвивається гематогенно в ранньому вторинному періоді інфікування. Улюбленою локалізацією є обличчя, але можуть уражатися будь які поверхні шкіри. Морфологічним елементом є люпозний горбик жовтувато-коричневого кольору з м’якою консистенцією. При натисканні скляним шпателем горбик виглядає як пляма кольору паленого цукру або яблучного желе. При натисканні зондом він легко проходить в глибину інфільтрату. Ці 2 симптоми є важливими діагностичними ознаками. Горбики змінюють свій вигляд від гладких і блискучих до кератозних, які злущуються. Характерний поліморфізм висипань, коли на шкірі можуть визначатись горбики на різних стадіях розвитку.

Іншою формою туберкульозного вовчака є виразковий вовчак, коли на шкірі утворюються люпоми у вигляді бляшок, які виразкуються. Якщо люпоми розташовані на частинах обличчя, де відсутня підшкірна клітковина (ніс, вушні раковини, вії), то при виразкуванні може ушкоджуватись підлеглий хрящ з руйнуванням цих органів

Загоєння вовчакових утворень відбувається у вигляді рубцювання, рубці тонкі, поверхневі, легко збираються в складку. Характерно поява нових горбиків на рубцях.

Скрофулодерма - найпоширеніша форма первинного туберкульозу шкіри, проявляється ураженням шкіри і підшкірної клітковини. Поширюється лімфогенним шляхом або шляхом переходу з іншого ураженого туберкульозом органу, найчастіше прилеглого лімфатичного вузла. Виникає на будь якій поверхні, часто на шиї, під щелепою, в над- та підключичних ділянках внаслідок переходу туберкульозного процесу з лімфатичних вузлів. Під шкірою утворюються шароподібні вузли, щільні, рухливі, які збільшуються в розмірах та спаюються зі шкірою, яка набуває синюшно-червоного кольору. Вузли в центральній частині розм’якшуються, шкіра над ними виразкується, виділяється невелика кількість гною. Виразка може покриватись кров’янистим струпом. Після загоєння виразок формуються грубі, нерівні рубці. Характерний поліморфізм вузлів.

Індуративний туберкульоз (вузлувата еритема) проявляється утворенням щільних вузлів розміром від 1 до 5 см переважно на гомілках переважно у жінок, шкіра над якими набуває червоно-фіолетового кольору, майже не виступають над поверхнею шкіри. Висипання розташовані симетрично (гематогенний шлях інфікування). Деякі вузли виразкуються, виразки мають підриті краї, оточені червоно-фіолетовою каймою. При рубцюванні виразок утворюються втиснені пігментовані рубці.

Папуло-некротичний туберкульоз проявляється папульозними висипаннями на шкірі, з яких утворюються пустули шляхом центрального некрозу папули, а потім виразки з різко зрізаними краями. Після рубцювання виразок утворюються „штамповані” рубчики. Висипання симетричні переважно на розгинальних поверхнях верхніх та нижніх кінцівок, сідниць, гомілково-ступеневих суглобів.

Лишай золотушник. Характеризується утворенням на шкірі просопо-дібних вузликів плоскої чи конічної форми, блідо-жовтого кольору, м’якої консистенції. На їх поверхні є лусочки. Характерна симетричність висипань та схильність до згрупувань. Вузлики зливаються між собою, утворюючи бляшки, покриті лусочками.

Диференційну діагностику проводять з саркомою Капоші, гісто-плазмозом, глибокими мікозами.

На консультацію до фтизіатра та уточнення діагнозу направляються хворі з висипанням на шкірі обличчя, шиї, тулуба, слизових оболонок у вигляді горбиків, вузликів, папул, ерозій; хворі, які мали в анамнезі туберкульоз внутрішніх органів та мають стійкі зміни на шкірі; хворі, які лікувалися від туберкульозу і були на диспансерному обліку з приводу