Рентгенологічно : виявляють інфільтрацію в легені. Розрізняють чотири стадії розвитку інфільтрату :

І стадія . Пневмонічна – видно нечіткоконтурований інфільтрат, що зливається з тінню кореня, нагадує прикореневу пневмонію. Триває 10 –20 днів.

ІІ стадія. Розсмоктування інфільтрату та поява біполярності ураження, або т.з. симптом гантелі. “Триває 3 – 4 місяці невисока гарячка. Симптом інтоксикації.”

ІІІ стадія. Ущільнення або інкрустація.

ІV стадія. Петрифікація. Кальцинація. Триває 1 – 2 роки.

Діагностика – базується на обґєктивному обстеженні, рентгенологічних та лабораторних данних ( МБТ в харкотинні), наявності ефекту від специфічної хіміотерапії. Первинне вогнище в легенях часто локалізується субплеврально, тому і вогнища Гона зустрічаються в цій ділянці. За несприятливих умов патогенетичний процес може поширюватися лімфатичним шляхом викликаючи десимінацію, ексудативний плеврит. Первинний афект може перейти в казеозну пневмонію, первинну каверну чи вневмосклероз з можливими бронхоектазами, ателектазами.

Лікування. Проводиться в стаціонарі на протязі 6 місяців і санаторно –курортно 4 – 5 місяців. Лікування починається з 3 – 4 протитуберкульозних препаратів : стрептоміцину, ізоніазиду, ріфампіцину, етамбутолу в розрахунку на кг ваги. Через два з половиною місяці стрептоміцин відміняють. Лікування включає вітамінотерапію ( В1 і В6 через день ), патогенетичну терапію. Десинсибілізуючі середники, загальноукріплюючу терапію.

Особливості первинного туберкульозу у дорослих

У дорослих людей , які раніше не контактували з хворими на туберкульоз ( після 18 років) при первинному зараженні можуть розвинутися клінічні форми первинного туберкульозу.

У звґязку з тим, що організм дорослої людини має більше опірності до туберкульозної інфекції ніж дитячий, розвиток хвороби часто є підгострим, малосимптомним.

Локалізація специфічних змін в легенях не є типовою для вторинного туберкульозу. Зміни внутрішньогрудинних лімфатичних вузлах виражено незначно. Патогенетично специфічний процес спочатку розвивається у лімфатичних вузлах. Пізніше він розповсюджується у легеневу тканину. Часто спостерігається ускладнення: туберкульозний ендобронхіт , бронхогенний обсів, ателектаз, фіброз. Туберкульозні проби слабопозитивні, інколи вдається констатувати “віраж” туберкулінової проби. В діагностичному плані велике значення має бронхоскопія з біопсією. Мікобактерії туберкульозу виявляються рідко внаслідок олігобацилярності. Іноді в пацієентів спостерігається астенія, артралгія, енцефалопатія, вузлувата еритема, гломерулонефрит. Часто ці форми хвороби загострюються і рецидивують. Спалахи викликають розповсюдження процесу на нові сегменти легень.

Діагностичними критеріями є : більш виражена інтоксикація, часте ураження лімфатичних вузлів і серозних оболонок ( полісерозит), параспецифічні реакції , поліартрит Понсе, “віраж” туберкулінових проб.

Лікування первинних форм туберкульозу у дорослих більш тривале і складне . необхідно врахувати часті токсичні і токсикоалергічні реакції.

Таким чином , як видно з викладеного первинний туберкульоз багатоликий, виявляється важко, часто залишає за собою велике ускладнення але своєчасне виявлення хвороби повноцінне лікування дає надію на повне виліковування.

Дисемінований туберкульоз

Дисемінований туберкульоз - це генералізована форма хвороби, яка виникає внаслідок реактивації ендогенної інфекції, або екзогенної суперінфекції, що розповсюджується гематогенними чи лімфогенними шляхами і обов‘язково розвивається при пониженні імунологічної реактивності організму.

Розрізняють гострий, підгострий та хронічний дисемінований туберкульоз. Серед інших форм туберкульозу легень зустрічається в 8-26 % випадків.

Патогенез:

Часто дисемінований туберкульоз єускладненням первинних форм туберкульозу, інколи це наслідок реактивації ендогенної інфекції, або нашарування на останню екзогенної суперінфекції. МБТ, які знаходяться у внутрішньогрудних лімфатичних вузлах розмножуються, заносяться у грудний лімфатичний протік ( друге серце, 40 скорочень за хвилину ), звідки попадає у венозне русло, праву половину серця, в легені і велике коло кровообігу. Інколи туберкульозне вогнище може прорватися безпосередньо у судинне русло, яке втягується у специфічний запальний процес.

Патоморфологія:

В розвитку хвороби велику роль відіграють запальні зміни в судинах, які можуть виражатися як ендо-, пері- або панваскулітом. При цьому в судинній стінці утворюються туберкульозні вузлики, які можуть бути основою утворення тромба і місцевого розладу кровообігу.

Як правило в запальний процес втягуються дрібні артеріоли і капіляри. Постійно в крові спостерігається бацилемія.

При туберкульозному сепсисі спостерігається розвиток дрібних вогнищ некрозуу всіх органах з масивним розмноженням МТБ в крові, високою гарячкою і швидкою смертю.

При міліарній формі туберкульозу спостерігається висиспання рівномірних, просоподібних, продуктивних вузликів у всіх органах і переважно в легеняхз втягненням в запальний процес альвеол, міжальвеолярних мембран, кровоносних та лімфатичних судин.

Підгострий та хронічний дисемінований процес викликає утворення запальних фокусів з деструкцією, які супроводжуються бронхогенним обсівом, втягненням в запалення ацинусів, розвитком сітчастого лімфангіту.

Туберкеульозний менінгіт супроводжується утворенням туберкульозних вузликів на м‘якій мозковій оболонці ( основа мозку ) з розвитком артеріолітів, фібриноїдним некрозом судин як головного так і спинного мозку. Інколи в запальний процес втягується речовина мозку з утворенням солітарних туберкул. Пізніше в менінгеальних оболонках утворюються фіброзні спайки, склероз судин, трофічний некроз.

Спільні ознаки дисемінованого туберкульозу.

При всіх формах дисемінованого туберкульозу спостерігається бацилемія і бацилолімфія. Для розвитку патологічного процесунеобхідний цілий ряд умов, основною з яких є зниження імунологічної реактивності організму.

Одною з основних ознак хвороби є наявність туберкульозних вогнищ в легенях. Крім того, при гематогенній чи лімфогенній дисемінації МТБ спостерігається симетрія висипань в легенях і обов‘язковою умовою процесу є ураження верхівок легень. Не буває дисемінованого туберкульозу легень без ураження їх верхівок.

МІЛІАРНИЙ ДИСЕМІНОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ

Виділяють п‘ять клініко-рентгенологічних форм міліарного туберкульозу:

МІЛІАРНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ

Найчастіше зустрічається в дитячому віці. Спостерігається масивний обсів просовидними однотипними вузликами обох легень. Вузлики розміщені за ходом судин в інтерстиціальній тканині легень, перибронхіально. Вузлики можуть носити продуктивний, ексудативний або змішаний характер. Найбільша густота вогнищ розміщена у верхніх долях легень.

Клініка:

Починається гостро,