КОРЕКЦІЯ СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ ЗІ СКОЛІОЗАМИ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Дипломна робота

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………....……4

І. Огляд літератури.Загальні питання розвитку порушень функціонального стану серцево-судинної системи у дітей зі сколіозами, їх корекція засобами фізичної реабілітації……………………………………………………………….6

1.1 Сучасні погляди на етіологію і патогенез сколіозів, їх класифікація….…….6

1.2 Методики дослідження змін параметрів серцево-судинної системи при сколіозах………………………………………………………………………...…..14

1.2.1 Рентгенологічно-анатомічні співвідношення серця і великих судин при сколіозі………………………………………………………………………………14

1.2.2 Функціональні зміни серця і великих судин…………………………….….19

1.3 Аналіз програм реабілітації та їхнього впливу на серцево-судинну систему дітей при сколіозах………..………………………………………………............23

1.3.1 Реабілітаційна програма спрямована на лікування та профілактику сколіозів у дітей та підлітків……………………………………………………..23

1.3.2 Застосування лікувальної фізичної культури при сколіозі ІІІ-ІV ступеня до і після оперативного лікування, характеристика змін серцево-судинної системи…………………………………………………………………………….28

ІІ. Методи і організація дослідження…………………………………………...31

2.1 Контингент пацієнтів…………………………………………………………...31

2.2 Опис методик дослідження……………………………………………….……33

ІІІ. Результати обстеження хворих до проведеної корекції………………….35

ІV.Результати впровадження методики корекції функціонального стану серцево-судинної системи методами фізичної реабілітації……………….….37

4.1 Програма корекції функціонального стану серцево-судинної системи хворих зі сколіозом………………………………………………………………………….37

4.2 Зміна показників серцево-судинної системи під впливом розробленої програми реабілітації……………………….………………………………………47

Аналіз і обговорення результатів дослідження ……………………………….50

Висновки …………………………………………………………….………….. . 53

Список використаної літератури………………………………………….…….55

ВСТУП

Актуальність теми. Сколіоз відноситься до числа найбільш складних проблем сучасної ортопедії. Це захворювання характеризується цілим комплексом типових морфологічних, а також рентгенологічних змін хребта, грудної клітки, тазу, внутрішніх органів. Сколіоз у сучасному уявленні – це не симптом деякого захворювання, а поліетіологічна хвороба, що характеризується визначеним симптомокомплексом [2,13].

Сколіотичні порушення хребта вважають одними з найбільш складних вад опорно-рухового апарату людини. Сколіоз називають біологічною трагедією людства. За статистичними даними вчених в Україні, розповсюдження сколіозу серед дітей, в середньому, складає 6,9, а у підлітків (16-17) – 8,5 на 1000 обстежених, хоча ця частота є різною для різних вікових груп: в яслах - 0,32, в садках – 2,69, в школах – 12,2 на 1000 обстежених [1].

При проявах сколіозу відмічаються порушення не тільки функцій опорно-рухового апарату, але і виникнення та розвиток негативних зрушень у функціонуванні внутрішніх органів, серцево-судинної, дихальної, нервової систем, що первинно обумовлено процесом патологічного викривлення хребта.

Грубі деформації хребта і грудної клітки приводять до значного зменшення життєвої ємності легень, що у свою чергу викликає перевантаження правого передсердя і шлуночка й у результаті є причиною виникнення кіфосколіотичного серця.

У літературі є повідомлення, що при кіфосколіотичній деформації ІІІ-ІV ступенів відбувається зміщення, стиснення серця та магістральних судин. Це призводить до функціональних та морфологічних змін, в основному, в правих відділах серця та судин малого кола кровообігу, а саме: до утруднення кровоплину в системі легеневої артерії, підвищення венозного тиску, перевантаження, гіпертрофії, а надалі – до розширення правої половини серця [33, 37].

Незважаючи на численні дослідження, дані про стан серцево-судинної системи у дітей з функціональними порушеннями постави в літературі носять фрагментарний характер. Тому досить важливою є систематизація цих знань.

Тема “Корекція стану серцево-судинної системи у дітей із сколіозами засобами фізичної реабілітації” є досить актуальною в наш час. Дослідження цієї теми дає, перш за все, широкі уявлення про зміни параметрів серцево-судинної системи, зміни положення серця, що отримуємо за допомогою ЕКГ та рентгенологічних досліджень. На основі цих знань ми можемо скласти ефективну реабілітаційну програму, внаслідок застосування якої суттєво покращити функціональний стан серцево-судинної системи у дітей із сколіозами.

Мета дослідження – оцінка ефективності впливу засобів фізичної реабілітації на функціонування органів серцево-судинної системи і загальний стан хворих зі сколіозом ІІ-ІІІ ступеня.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

Об’єкт дослідження: патологічні зміни функціонального стану серцево-судинної системи у хворих зі сколіозом ІІ-ІІІ ступеня.

Предмет дослідження: вплив засобів фізичної реабілітації на функціональний стан серцево-судинної системи і загальний стан хворих з сколіозами ІІ-ІІІ ступеня.

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ ЗІ СКОЛІОЗАМИ, ЇХ КОРЕКЦІЯ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

1.1. Сучасні погляди на етіологію і патогенез сколіозів, їх класифікація

Сколіоз - прогресуюче захворювання хребта, яке характеризується викривленням його у фронтальній площині та супроводиться поворотом хребців навколо вертикальної осі в сторону випуклості (торсією).

Внаслідок торсії тулуб відхиляється вбік напрямку випуклості викривлення. За законом рівноваги, організм, який прагне зберегти вертикальне положення тулуба, реагує утворенням компенсуючих викривлень, спрямованих випуклістю вбік, протилежний первинному згину [16].

Повна компенсація викривлення самостійно відбувається лише в 30 % випадків сколіозів. При розвинутому сколіозі виявляють значні структурні зміни в ділянці хребта, тазу і навіть черепа. Це призводить не тільки до деформації постави, але й до порушення функції органів грудної клітки, насамперед легень, а в особливо тяжких випадках сколіозу, також і серця. Хворі з важкими ступенями сколіозу не доживають до 40 років [40].

Патогенез сколіозу(за А. І. Казьміним) [17].

Початок викривлення хребетного стовпа - це епіфізеоліз міжхребцевих дисків.

Зсув дисків при епіфізеолізі веде до зсуву пульпозного ядра в одну із сторін. Хребет скривлюється у бік відсутності ядра і викривлення його в інший бік неможливе. Вертикальне положення хворого при цьому так само неможливе.

Встановлено, що стабілізація дуги викривлення не залежить від ступеня розвитку хвороби, а залежить від ступеня зсуву пульпозного ядра. Зсув його відбувається лише на вершинах первинних викривлень. Поки пульпозне ядро не