У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


1998. - 135 с. Пешкова А.П., Мануйлова И.Л. Влияние лечебной физической культуры на сердечно-сосудистую систему при сколиозе II степени // В сб. Динамика вегетативных функций при мышечной деятельности. - Омск, 1998. – 69-75 с. Пешкова А.П. Состояние дыхательной и сердечно-сосудистой систем у детей с начальными степенями сколиотической болезни в связи с задачами лечебной физкультуры. Автореф. канд. дисс. - Омск, - 1999. – 22с. Потапчик А.А. Осанка и физическое развитие детей. Программы діагностики и коррекции нарушений. – СПб.: Речь, 2001. – 166 с. Радченко В.А., Орлов Г.С., Хмызов А.А. Анестезиологическое обеспечение оперативных вмешательств на позвоночнике (методические рекомендации). – Харьков, 2002. - 212 с. Реслер С. Лекарство для позвоночника. Специальная программа по оздоровлению. – М.: АО Интерэкспорт, 1997. – 224 с. Справочник по диетологии // Е.А.Беюл, В.Н.Будаговская // Под ред. М.А.Самсонова. - 2-е изд. - М.: Медицина, 1992. – 464 с. Спортивна медицина і фізична реабілітація: Навч. посібник / В.А Шаповалові, В.М.Коршак, В.М.Халтагарова та ін. - К.: Медицина, 2008. - 248 с. Струтынский А.В. Эхокардиограмма:анализ и интерпретация. - М.: 2001.- 132 с. Труфанова Г.Е. Общая и военная рентгенология. - Москва, 2008.- 480 с. Тесаков Д.К., Тесакова Д.Д., Макаревич С.В. Рентгенологическая плоскостная оценка деформации позвоночника при сколиозе // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2007. -№3. - С. 81-87 Фищенко В.Я. Етиология и патогенез сколиотической болезни. // Ортопедия, травматология и протезирование. -1997. -№2. - С. 100-103. Шевцова О.А. Рання діагностика і профілактика деформації у дітей та підлітків. // 4-й конгрес світової федерації українських лікарів. -1999. - С. 232- 233. Шаргородский В.С. Корригирующая гимнастика при сколиозе: Методические рекомендации. - К.: 1999. - 21с. Штеренгерц О.Ю. Реабілітація хворих сколіозом // Реабілітація: Мат. між. наук. конф. – Одеса, 1997. – С. 42-45. Щепетова О.Н., Белова А.Н. Шкалы, тесты и опрісники в медицинской реабилитации. – М.: Антидот, 2002. – 440 с. Черноусова Л.Н., Ганюшкина С.М. О легочных объемах подростков со сколиозом // Ортопедия, травматология и протезирование. - М.: Здоровье, 1991. - № 8. – С. 67-70. Brotzman Brent S. Clinikal Ortopaedic Rehabilitation. Mosby. – Year Book, Inc. – 1996. – 402 p. Day G.A.et al. Pulmonary functions in congenital scoliosis // Spine.-1997. -№19. – Р. 144-147. Montgomery F., Willner S., Appelgren G. Long-term follow-up of patients with adolescent idiopathic scoliosis of the clinical value of progression // J. Padiatr. Orthop. – 1996. – Vol. 10. - №1. – Р. 48-52.

 

 

ДОДАТОК

 

Мал.1 Рентгенограма хворої з диспластичним кіфосколіозом ІV ступеня

 

 

 

Мал.1 Розташування великих судин при правосторонньому грудному сколіозі

aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa

4.2 Зміни показників функціонального стану серцево-судинної системи під впливом розробленої програми реабілітації

В результаті проведеного реабілітаційного втручання ми побачили динаміку позитивних змін параметрів функціонування серцево-судинної системи пацієнтів групи №2, для якої був розроблений спеціальний комплекс коригуючої гімнастики і масажу. Відбулося деяке покращення стану дітей групи №1, які займалися стандартним комплексом лікувальної фізичної культури. Дані наведені в таблиці №2

Таблиця 2

Показники функціонального стану серцево-судинної системи хворих зі сколіозом після проведеної програми корекції

п/п | Функціональні

проби і тести | Група №1 | Група №2

1. | Ортостатична проба, різниця ЧСС, уд./хв. |

18,0±0,26 |

16,9±0,40*

2. | Проба Мартіне–Кушилевського, % |

41,8±0,62 |

35,8±2,33*

3. | Частота серцевих скорочень, уд./хв. |

75±0,26 |

70,4±1,35**

4. | Систолічний тиск,мм. рт. ст. | 112,3±1,8 | 117,5±1,35*

5. | Діастолічний тиск, мм. рт. ст. | 71,4±0,86 | 75±0,66**

6. | Пульсовий тиск, мм. рт. ст. | 40,9±0,94 | 42,8±0,75*

Примітка:

* - різниця показника достовірна у порівнянні з групою №1 (p<0,05) ** - різниця показника достовірна у порівнянні з групою №1 (p<0,01)

При порівнянні показників серцево-судинної системи в хворих групи №2 після реабілітаційного втручання спостерігалося достовірне поліпшення стану серцево-судинної системи. При порівнянні показників ортостатичної проби відзначалося достовірне зниження ЧЧС групи №2 після реабілітації на 16% ( з 19,6±0,52 до 16,9±0,40 ударів за хвилину) у порівнянні з дореабілітаційним періодом і на 7%(з 18,0±0,26 уд./хв. до 16,9±0,4 уд./хв., при р<0,05) у порівнянні з групою №1, що свідчить про покращення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи досліджуваних групи №2.

Динаміка показників проби Мартіне-Кушилевського після проведення реабілітаційних заходів покращилась на 15% у порівнянні із до реабілітаційним періодом і на 6% у порівнянні із групою №1. Частота серцевих скорочень знизилась у порівнянні з групою №2 до реабілітації на 10%(з 76±1,82 уд./хв. до 70,4±1,35 уд./хв.) і з групою №1 на 7%(з 75±0,26 уд./хв. до 70,4±1,35 уд./хв., при р<0,01).

При порівнянні показників артеріального тиску, визначалася позитивна динаміка величин, а саме: збільшення систолічного тиску у групі №2 в порівнянні з до реабілітаційним періодом на 7%( з 109,8±2,24 мм.рт.ст. до 117,5±1,35 мм.рт.ст.) і в порівнянні з групою №1 на 5%( з 112,3±1,8 мм.рт.ст. до 117,5±1,35 мм.рт.ст., при р<0,05); збільшення діастолічного тиску у порівнянні з групою №2 до реабілітації на 7%( з 70±2,09 мм.рт.ст. до 75±0,66 мм.рт.ст. ) і в порівнянні з групою №1 на 5% ( з 71,4±0,86 мм.рт.ст. до 75±0,66 мм.рт.ст., при р<0,01).

Помітна ефективність розробленої нами програми, оскільки в групі №2 відбулося покращення пульсового тиску, а саме: в групі №2 до реабілітації він становив 39,4±0,22 мм.рт.ст., що на 9% нище як після реабілітації, в групі №2 після реабілітації у порівнянні з першою групою підвищився на 5% ( з 40,9±0,94 мм.рт.ст. до 42,8±0,75 мм.рт.ст., при р<0,05), що ще раз підтверджує необхідність і ефективність застосування комплексу реабілітаційних заходів.

Графічно результати дослідження після проведення


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18