Рис.3 Відсоток покращення параметрів у групі №2 після реабілітації по відношенню до групи №1 і групи №2 до реабілітації

Аналіз і обговорення результатів дослідження

Дана тема є цікавою і актуальною на сьогодні, але мало дослідженою і впровадженою в практику. Та незважаючи на це, по даній темі проводилися деякі дослідження.

Вчені Харківської державної академії фізичної культури на чолі з Ганною Томажонською проводили дослідження про вплив ЛФК на серцево-судинну систему при сколіозі ІІІ-ІV ступенів. На базі НДІ патології хребта і суглобів ім. проф. Сітенка ними було обстежено 36 дітей 12-15 років жіночої статі зі сколіозом IV ступеня (кут скривлення від 50є до 152є, у середньому 90є за Коббом) до і після оперативного лікування, а також після курсу дихальної гімнастики. Усі хворі були розділені на дві групи: перша – експериментальна, друга - контрольна. Експериментальна група займалася по розробленій ними методиці дихальної гімнастики, яка полягала в призначенні дихальних статичних і динамічних вправ, елементів поверхневого дихання, міорелаксації й аутотренінгу. Контрольна група займалася за загальноприйнятою методикою.

В нашому дослідженні взяло участь 30 дітей, з яких, 10 становили контрольну групу, 10 – групу №1, що займалася за звичайною програмою і 10 – групу №2, що займалася за розробленою нами програмою реабілітації.

Дослідники харківської академії проводили обстеження в доопераційнму періоді і післяопераційному. В результаті були отримані такі дані: у післяопераційному періоді в дітей експериментальної групи спостерігалося достовірне погіршення параметрів серцево-судинної системи: відзначалося достовірне частішання пульсу на 16,5%, зниження діастолічного тиску (ДТ) на 7,1%; збільшення вище вікових норм пульсового тиску (ПТ) на 21%.

При порівнянні показників серцево-судинної системи в хворих експериментальної групи до операції і після курсу ЛФК автори спостерігали достовірне поліпшення стану серцево-судинної системи: порідшання пульсу на 10,2% у порівнянні з передопераційними показниками, що практично відповідало віковим нормам. При порівнянні післяопераційних показників експериментальної групи з показниками після занять дихальною гімнастикою визначалася позитивна динаміка величин показників дослідженої системи організму. З боку серцево-судинної системи відзначалося достовірне зменшення пульсу на 22,9% (з 106,57±2,77 до 82,09±2,18 ударів у хвилину, при р<0,01), що відповідає нормі для дітей даного віку, що ще раз підтверджує необхідність застосування комплексу дихальної гімнастики в післяопераційному періоді [3,9,15].

У дітей контрольної групи у післяопераційному періоді в порівнянні зі станом до операції також спостерігаються негативні зміни з боку серцево-судинної системи: частішання пульсу на 26,1%, збільшення пульсового тиску 17,7% [20].

Контрольна група займалася ЛФК за загальноприйнятою методикою. Порівняння результатів контрольної групи до операції і після курсу ЛФК, вказують на порідшання пульсу на 3,9%, параметри артеріального тиску вірогідно не змінилися.

Динаміка показників хворих контрольної групи в післяопераційному періоді і після курсу ЛФК вірогідно свідчила про те, що в дітей цієї групи відбувалося достовірне порідшання ЧСС на 23,8%, однак ці зміни були менш вираженими, ніж в хворих експериментальної групи.

Щодо нашого дослідження, в дітей, для яких ми впровадили комплекс реабілітаційних заходів, теж спостерігалася позитивна динаміка з боку серцево-судинної системи, зокрема: при порівнянні показників серцево-судинної системи в хворих групи №2 після реабілітаційного втручання спостерігалося достовірне поліпшення стану серцево-судинної системи. При порівнянні показників ортостатичної проби відзначалося достовірне зниження ЧЧС групи №2 після реабілітації на 16% ( з 19,6±0,52 до 16,9±0,40 ударів за хвилину) у порівнянні з до реабілітаційним періодом і на 7%(з 18,0±0,26 до 16,9±0,4, при р<0,05) у порівнянні з групою №1, що свідчить про покращення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи досліджуваних групи №2.

Динаміка показників проби Мартіне-Кушилевського після проведення реабілітаційних заходів покращилась на 15% у порівнянні із до реабілітаційним періодом і на 6% у порівнянні із групою №1. Частота серцевих скорочень знизилась у порівнянні з групою №2 до реабілітації на 10%(з 76±1,82 до 70,4±1,35) і з групою №1 на 7%(з 75±0,26 до 70,4±1,35, при р<0,01).

При порівнянні показників артеріального тиску, визначалася позитивна динаміка величин, а саме: збільшення систолічного тиску у групі №2 в порівнянні з дореабілітаційним періодом на 7%( з 109,8±2,24 до 117,5±1,35) і в порівнянні з групою №1 на 5%( з 112,3±1,8 до 117,5±1,35, при р<0,05); збільшення діастолічного тиску у порівнянні з групою №2 до реабілітації на 7%( з 70±2,09 до 75±0,66 ) і в порівнянні з групою №1 на 5% ( з 71,4±0,86 до 75±0,66, при р<0,01).

Помітна ефективність розробленої нами програми, оскільки в групі №2 відбулося покращення пульсового тиску, а саме: в групі №2 до реабілітації він становив 39,4±0,22, що на 9% нище як після реабілітації, в групі №2 після реабілітації у порівнянні з першою групою підвищився на 5% ( з 40,9±0,94 до 42,8±0,75, при р<0,05), що ще раз підтверджує необхідність і ефективність застосування комплексу реабілітаційних заходів.

Отже, все вище сказане визначає необхідність призначення реабілітаційних заходів для покращення функціонування серцево-судинної системи у дітей із сколіотичною поставою. І це було доведено як нашими дослідженнями, так і дослідженнями вчених харківської державної академії фізичної культури.

ВИСНОВКИ