Отже, сколіоз- це складна поліетіологічна хвороба, яка в залежності від стадії протікання, спричинює зміни і важкі ускладнення всіх систем організму, зокрема, і серцево-судинної системи.

1.2. Методики дослідження змін параметрів серцево-судинної системи у дітей при сколіозах

1.2.1 Рентгенологічно-анатомічні співвідношення серця і великих судин при сколіозі

Дані про положення серця в грудній клітці можна отримати за допомогою методу рентгенологічного обстеження.

При рентгенологічному дослідженні детальне вивчення контурів серця у хворих сколіозом в проекції лицем до екрану можливо при невеликих або, навпаки, високих ступенях викривлення хребта. У тих випадках, коли дуга викривлення хребта проекційно нашаровується на контур серця, хворого потрібно досліджувати в проекції, при якій грудина і хребет поєднуються в сагітальній площині [33,42].

Як відомо, серединна тінь, що є сумарним зображенням серця і крупних судин, розташовується в недеформованій грудній клітці так, що 2/3 нижньої частини цієї тіні, що представляє власне серце, лежить зліва, а 1/3 - справа від серединної лінії тулуба. У хворих кіфосколіозом це співвідношення значно міняється. Бічне викривлення хребта приводить до проекційного звуження легеневого поля на опуклій стороні викривлення і до розширення поперечного розміру легеневого поля на протилежній стороні. При правосторонніх сколіозах грудина розташовується зліва від хребта, а при - лівосторонніх - справа. Чим вище ступінь викривлення, тим грудина дальше від хребта [17,37,42].

При звичайному положенні хворого обличчям до екрану і фронтальному ході рентгенових променів в деформований грудній клітці серцево-судинна тінь виявляється зміщеною в випуклу сторону викривлення хребта. За нашим глибоким переконанням, цей зсув серця є не природнім.

Автори вважають [2,24,33,37], що результати вивчення положення серця в грудній клітці знаходяться залежно від того, що приймати за серединну площину. Це може бути сагітальна площина, проведена через середину грудини; вона відхилена від хребта вліво (при правосторонніх сколіозах) або управо (при лівобічних сколіозах), а також і площина, що сполучає хребет і грудину [33,37].

Встановлено [24], що для правильної думки про положення серця в грудній клітці за серединну площину слід приймати ту, яка сполучає грудину і хребет. У хворих сколіозом поєднання тіні грудини і хребта досягається шляхом повороту хворого навколо вертикальної осі в напрямі, протилежному торсії хребців. У цій проекції відхилення серця вліво або управо можливо тільки у випадках зміни величини порожнин самого серця. Тим часом у хворих сколіозом навіть в цій проекції судити про форму і розміри серця дуже важко. Як відомо, про величину камер серця судять по відношенню тих чи інших найбільш опуклих точок серця до кісткових елементів грудної клітки. Так, в нормі найбільш віддалена від серединної лінії точка лівого шлуночку розташовується всередину від средньоключичної лінії. У хворих кіфосколіозом при грубих деформаціях грудної клітки ці співвідношення враховувати не можна. Тому, як показує накопичений досвід рентгенологічного дослідження подібних хворих, про розміри камер серця слід судити по вираженості його дуг і співвідношенню їх між собою. Про форму серця можна судити лише тоді, коли його рентгенологічне дослідження проведене у всіх відомих проекціях. Безумовно, при вирішенні цих питань основні дані можна отримати при дослідженні в проекції, що суміщає грудину і хребет в сагітальній площині [24,27].

Відомо, що в динаміці деяких захворювань серця велике значення надається рентгенологічному дослідженню стравоходу з барієвою суспензією. Остання змінює своє положення при деяких вроджених патологічних станах (задній тип праволежачої аорти, відкритий артеріальний потік) і набутих захворюваннях (аневризма аорти, мітральні вади і ін.). У таких хворих за відсутності сколіотичної деформації грудної клітки стравохід на певних рівнях має закономірні відхилення, характерні для тих або інших хвороб. При сколіозі через деформації грудної клітки значно змінюються взаємини стравоходу з серцем і аортою. В силу цього формувати діагностику на таких симптомах не можна. В таких випадках перевагу слід віддавати іншим клінічним методам вивчення серця і великих судин [2,9].

Точніші уявлення про положення серця в грудній клітці можуть бути отримані при томографічному дослідженні хворого. При цьому хворий повинен знаходитися в положенні оптимальної проекції, коли серце розташовується серединно, а грудина і хребет проекційно зміщені в одну площину. У цих випадках на серії зрізів томографій, проведених за допомогою симультанної касети, вдається достовірніше судити про положення серця в грудній клітці [37,42].

Звичайне положення хворого сколіозом обличчям до екрану через асиметрії і деформації грудної клітки створює рентгенологічну картину внутрішніх органів, що визначається в одній з косих проекцій. Так, в цьому положенні у хворих з викривленням грудного відділу хребта вправо ми бачимо внутрішні органи грудної клітки такими, якими вони бувають з першої косої проекції у осіб з нормальною грудною кліткою, а у хворих з лівобічним сколіозом визначається тіньова картина, властива другому косому положенню людини з нормальною грудною кліткою [12,24,27].

Слід зазначити, що у хворих з кіфосколіотичними деформаціями значно зменшується, іноді до повного зникнення, ретростернальне поле. При правосторонніх сколіозах правий шлуночок прилягає до передньої стінки грудної клітки на великій відстані. Дослідження в боковій проекції хворих кіфосколіозом виявляє також виражене збільшення ретрокардіального простору. Воно тим більше, чим вищий ступінь кіфосколіозу [37].

Відомо, що на положення і форму серця має істотний вплив діафрагма. Положення її у хворих кіфосколіозом у