У хворих з кіфосколіотичною деформацією на форму і положення серця мають вплив окрім вказаних вище причин акт дихання і інші моменти [9,24].

У хворих сколіозом слід зазначити особливий вплив, який здійснює положення діафрагми на зміну талії серця. Так, у одного і того ж хворого при високо розташованій діафрагмі талія серця більш виражена, а при створенні умов, коли діафрагма опускається нижче за колишнє положення, талія серця виявляється менш вираженою [9, 12, 27].

На підставі досліджень і даних літератури вчені прийшли до висновку, що сколіотична деформація хребта і грудної клітки не має безпосередньої дії на зміну форми і контурів серця. У окремих спостереженнях, переважно у осіб старше 20 років, відмічають більш виражене заокруглення контурів, частіше правого шлуночка, без ознак декомпенсації. Це виявляється у вигляді згладженої талії серця при дослідженні хворих у всіх проекціях. Особливе значення при цьому надається згладженій талії серця, спостережуваній у хворих з корекцією положення (коли грудина і хребет розташовуються в одній площині). Атріовазальний кут справа стоїть при цьому високо. При рентгеноскопії інколи видно виражену пульсація по дузі легеневої артерії і правому контуру серця в його нижньому відділі (коли правий шлуночок виходить на контур) [9,24,33].

Слід замітити, що у деяких хворих в цій проекції буває видно тінь легеневої артерії, що йде криво вгору біля аортального вікна.

При правосторонньому кіфосколіозі в положенні хворого обличчям до екрану аорта здається дещо розгорненою: добре помітна її висхідна частина, а також початкові відділи низхідної. Відділи аорти розташовуються паралельно один одному, майже вертикально, між ними залишається невеликий вільний простір. Судинний пучок в цій проекції краще видно у хворих з правостороннім грудним кіфосколіозом [33].

Якщо хворого повернути навколо вертикальної осі так, щоб хребет і грудина проекційно розташовувалися в одній площині, серце і судинний пучок до певної міри приймають те положення, яке ми бачимо в задньо-передній проекції у осіб з нормальною грудною кліткою і звичайним взаємовідношенням органів в ній.

Якнайповніше уявлення про топографічні зміни серця і великих судин у хворих сколіозом можна отримати при ангіокардіографії. Зазвичай контрастну ангіокардіографію застосовують з метою уточнення діагнозу у хворих з різною серцевою патологією, особливо її великий ефект наголошується при діагностиці вроджених і набутих вад серця. Цікавий факт, що у хворих сколіозом ангіокардіографія вперше була виконана С. Dotter, G. Steinberg лише в 1952 р. Нечисленними дослідженнями цих, а пізніше і інших авторів, вдалося встановити ротацію серця в деформованій грудній клітці і відсутність здавлення його камер [37]. Унікальний матеріал по ангіокардіографії серця і крупних судин мають в своєму розпорядженні Воробьев, Мовшович. Вказані автори провели ангіокардіографію 56 хворим у віці від 7 до 43 років. Основну групу (42 людини) склали хворі у віці від 12 до 16 років. Із загальної кількості хворих тільки 2 людини мали сколіоз III ступеня, а останні - IV ступенів. У всіх хворих первинна дуга викривлення локалізувалася в грудному відділі. У 45 чоловік був правосторонній сколіоз і у 11-лівосторонній [17, 37].

Що ж до положення аорти в деформованій грудній клітці, то аналіз отриманих даних авторів показав, що у хворих сколіозом висхідний відділ аорти дещо укорочений, а низхідний повторює хід викривленого хребта як в грудному, так і в поперековому відділах [9, 24, 33].

Отже, при проведенні рентгенологічного, а особливо ангіографічного дослідження показано, що серце і великі судини у хворих з високими ступенями кіфосколіозу здійснюють поворот навколо вертикальної осі в напрямку протисторонньому торсії хребців.

Ці дослідження дозволили зробити припущення, що клінічна і патологоанатомічні картини кіфосколіотичного серця з гіпертрофією і розширенням, а іноді з первинною недостатністю правого шлуночка серця загалом і є безпосереднім результатом механічного порушення функції легеневих судин або функції серця. Вони виникають унаслідок дихальної недостатності і альвеолярної гіповентиляції, що викликана ригідністю грудної клітки і послідовним підвищенням тиску в малому колі кровообігу [24, 37]. Легенево-артеріальна гіпертонія веде до перевантаження правого шлуночка серця і тим самим до типової картини хронічного легеневого серця.

Рентгенодіагностика відмічених змін серця у хворих кіфосколіозом являє великі труднощі в зв’язку з грубими деформаціями елементів грудної клітки і стравоходу. Висновки про розміри і форму серця потрібно робити на основі вираженості серцевих дуг і співвідношення їх між собою. Ці дані можна отримати при дослідженні хворого у всіх можливих проекціях. Більш достовірні дані про стан серцево-судинної системи може дати дослідження хворих в проекції, яка об’єднує грудину і хребет в одну площину при сагітальному ході рентгенових променів. Важливо те, що отримані при рентгенологічному дослідженні дані, мають співпадати з рентгенологічною картиною і результатами інших клінічних досліджень [12, 17, 33].

1.2.2 Функціональні зміни серця і великих судин при сколіозі

Функцію серця і великих судин досить повно можна вивчити за допомогою рентгенокимо- і електрокімографії. Рентгенокімографія, що набула широкого поширення, дає можливість по характеру пульсацій судити про силу скорочення серцевого м'яза, а також про швидкість і ритм пульсаторних