рухів [24].
Дослідження рентгенокімографії серцевої діяльності проводилося у хворих з високим ступенем сколіотичної еформації. При використанні цього методу у хворих з важкими формами правостороннього кіфосколізу в положенні без корекції обидва серцеві контури виявилися доступними для аналізу кривої руху в тих випадках, коли тінь хребта знаходилася латеральніше правого контуру серця. Перша дуга лівого серцевого контуру (аорта) на значній відстані доступна вивченню і по її контуру розташовуються невеликі аортальні зубці в 2-3 смугах. В області другої дуги (легенева артерія) впродовж 2-3 смуг спостерігаються невеликі судинні зубці, по амплітуді однакові з аортальними. Типових для третьої дуги (вушко лівого передсердя) зубців пульсації відзначити не вдалося: їх місце займали деформовані зубці шлуночкового типу. Вказана обставина пояснюється ротацією серця навколо його поздовжньої осі і відхиленням верхівки назад. Найбільшу протяжність має четверта дуга (лівий шлуночок), де видно помірно понижені по амплітуді зубці шлуночкового типу з дещо скошеним коліном систоли. Правий контур серця доступний дослідженню переважно в області другої дуги, де реєструється пульсація передсердного або шлуночкового типу [33, 37].
Поглиблені дослідження функції серцево-судинної системи можливі при роздільному вивченні діяльності кожного відділу серця і великих судин. З цією метою кращий метод, безперечно, електрокімографія. Електрокімографічні дослідження проводилися в положенні хворого обличчям до екрану, без корекції положення. У хворих важкими формами сколіозу електрокімографічне дослідження серця значно утруднене унаслідок змін органів грудної клітки. При правосторонньому грудному сколіозі в області верхньої дуги лівого контуру серця записувалися криві судинного типу в більшості випадків з нормальною амплітудою. У пацієнтів з верхньогрудним сколіозом запис цієї дуги серцевого контуру ускладнювався проекційним накладанням тіні викривленого хребта. Пульсація другої дуги серцевого контуру записувалася у всіх хворих даної групи. Криві, типові для третьої дуги лівого серцевого контуру, реєструвалися лише в половині випадків, у четвертої частини хворих на пульсацію передсердя накладалася пульсація суміжних відділів і у останньої чверті хворих пульсацію лівого передсердя записати не вдалося. Це викликано тим, що при вираженому правосторонньому сколіозі серце дещо ротується вліво. В області четвертої дуги записуються типові для лівого шлуночка криві; причому із збільшенням викривлення хребта протяжність даної дуги, доступної для реєстрації, зменшується. Реєстрація електрокімограм дуг правого серцевого контуру була можливою лише при значній деформації, коли тінь хребта була латеральніше правого контуру серцево-судинної тіні. Електрокімограми, записані на рівні другої дуги правого контуру серця, свідчили про значну вираженість шлуночкового компоненту, а у хворих з легенево-судинною недостатністю були типово шлуночковими, що свідчило про збільшення правого шлуночку [17, 33, 42].
Непрямі ознаки гіпертензії малого кола кровообігу (зсув на електрокімограмах легеневої артерії дикротичної вирізки вгору, зміна форми дикротичного зубця, подовження часу напруги правого шлуночка) відмічені у четвертої частини хворих сколіозом IV ступеня і у одного хворого сколіозом III ступеня. Вищі показники запізнювання пульсової хвилі до стовбура легеневої артерії у хворих з легенево-серцевою недостатністю слід, мабуть, розцінювати як прояв у них більш вираженої гіпертензії малого кола кровообігу [9, 37].
Таким чином, важкі форми грудного кіфосколіозу приводять до виникнення гіпертензії малого кола кровообігу. Дані електрокімографії свідчать про наявність непрямих ознак гіпертензії у четвертої частини хворих сколіотичною хворобою IV ступеня. Вказані ознаки при сколіозі III ступеня виявлені в 12,5% випадків. У хворих важкою формою сколіотичної хвороби за наявності легенево-серцевої недостатності мобілізується компенсаторно-пристосувальний механізм діяльності не тільки правого, але і лівого шлуночку.
Слід підкреслити, що рентгенологічне вивчення серця можливе в положенні хворого обличчям до екрану лише в тих випадках, коли є невелике або, навпаки, виражене бічне викривлення хребта. Якщо ж тінь дуги деформованого хребта нашаровується на контур серця, дослідження слід проводити в оптимальній проекції [9, 12, 17].
Виявлена при рентгенологічному дослідженні хворого з правостороннім грудним сколіозом в положенні обличчям до екрану псевдомітральна конфігурація серця, а у осіб з лівобічним грудним сколіозом – псевдоаортальна конфігурація серця - явище проекційне і не залежить від ступеня деформації грудної клітки, повороту серця і частого збільшення у цих хворих правого шлуночка [8, 38].
Висота стояння діафрагми, що залежить від форми, ступеня і локалізації дуги викривлення хребта, міняє кут нахилу серця. У хворих на сколіоз основними положеннями серця вважають: вертикальне, косе і горизонтальне. Кіфосколіотична деформація сама по собі не спричинює змін розмірів і об’єму серця. Але виражені форми сколіозу, зумовлені порушенням дихальної функції легень, призводять до дихальної недостатності. Сердечно-легенева недостатність розвивається повільно, частіше у осіб з не вилікуваним сколіозом і проявляється в середньому і похилому віці [24, 33, 37].
Рентгенологічні дослідження показали, що аорта слідує за ходом викривленого хребта. При лівосторонніх сколіозах відмічається більш суттєвий поворот всього судинного пучка. Судинний пучок піддається великим топографічним порушенням при локалізації дуги викривлення в верхній третині грудного відділу хребта. В тих випадках, коли дуга викривлення розташовується в нижньо-грудному чи грудинно-поперековому відділах, суттєвих змін в розташуванні судинного пучка не виявляється [9, 24].
Таким чином, розглянуті нами методики, свідчать про суттєві зміни параметрів серцево-судинної системи при сколіозах, але характер і вираженість виявлених змін залежать від ступеня порушення постави.
1.3. Аналіз програм реабілітації та їхнього впливу на серцево-судинну систему дітей при сколіозах
1.3.1 Реабілітаційна програма спрямована на профілактику та лікування сколіозів у дітей та підлітків
Вчені Івано-Франківського національного університету, кафедри фізична реабілітація – Т.В.Бойчук, Л.І.Войчишин, проводили дослідження про вплив засобів фізичної реабілітації, зокрема, коригуючих вправ і правильного рухового режиму на профілактику і прогресування сколіозів.
У профілактиці сколіозів головним діючим