- вмиватися, чистити зуби в положенні ніг на ширині плечей, нахилившись вперед, не згинаючи спину в грудному відділі;

- сидіти на жорстких кріслах, спираючись на всю спинку, ноги, зігнуті в колінних суглобах під кутом 90є, тримати на підлозі. В положенні сидячи рекомендують напружувати м’язи преса протягом 2 - 3 хв;

- якщо сидіти потрібно тривалий проміжок часу, необхідно кожні 15 – 20 хв робити нахили в бік викривлення;

- дивитися телевізор сидячи на жорсткому кріслі, лежачи на животі або на боці тієї сторони, де м’язи скорочені;

- одягати шорти, штани потрібно піднявши одну ногу (нога протилежна до боку викривлення) і дещо нахилитися вперед, не згинаючи хребет у грудному відділі;

- при ходьбі голову тримати прямо.

Обговорення результатів дослідження. Після року проведених корегуючих занять були отримані наступні результати.

В дослідній групі виявлено, що у 72% підлітків зупинилось прогресування сколіозу, у 6% зменшився кут викривлення хребта, у 10% не відбулося суттєвих змін (діти-акселерати) і у 18% продовжилось прогресування сколіозів (діти із спадковою схильністю до захворювання). Крім того, діти цієї групи відзначили покращення самопочуття та працездатності, зменшення болів в спині. При об’єктивному обстеженні встановлено оптимізацію параметрів функціонування серцево-судинної та дихальної систем, покращення фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

У підлітків контрольної групи через аналогічний проміжок часу встановлені наступні зміни: у 23% зупинилось прогресування сколіозу, у 2% зменшився кут викривлення хребта, у 40% не відбулось суттєвих змін і у 38% продовжилось прогресування сколіозу. Істотних змін загального стану організму не виявлено.

Висновок. Розроблений і апробований вченими комплекс корегуючих вправ і правила рухового режиму як засоби фізичної реабілітації дають позитивні результати для лікування та профілактики прогресування сколіозів [4].

1.3.2 Застосування лікувальної фізичної культури при сколіозі ІІІ-ІV ступеня до і після оперативного лікування, характеристика змін серцево-судинної системи.

Вчені харківської державної академії фізичної культури на чолі з Ганною Томажонською проводили дослідження про вплив ЛФК на серцево-судинну систему при сколіозі ІІІ-ІV ступенів. На базі НДІ патології хребта і суглобів ім. проф. Сітенко ними було обстежено 36 дітей 12-15 років жіночої статі зі сколіозом IV ступеня (кут скривлення від 50є до 152є, у середньому 90є по Коббу) до і після оперативного лікування, а також після курсу дихальної гімнастики. Оперативне лікування здійснюється в два, а іноді в три етапи: 1. Монтаж HALO-апарата; 2.Корекція деформації полісегментарною конструкцією МІСТ; 3. Екстраплевральна резекція реберного горба. Всі операції тривають від 5-ти до 8-ми годин, під час яких відбувається велика крововтрата. Обсяг крововтрати при кістково-пластичних операціях на хребті складає А.А. Бунатяну, 500-1500 мл. і більше [24].

Усі хворі були розділені на дві групи: перша – експериментальна, друга - контрольна. Дослідження хворих проводили трикратно до і після операції і після курсу дихальної гімнастики. Експериментальна група займалася по розробленій ними методиці дихальної гімнастики, яка полягала в призначенні дихальних статичних і динамічних вправ, звукової гімнастики, елементів поверхневого дихання, міорелаксації й аутотренінгу. Контрольна група займалася за загальноприйнятою методикою.

У післяопераційному періоді в дітей експериментальної групи спостерігалося достовірне погіршення параметрів серцево-судинної системи: відзначалося достовірне частішання пульсу на 16,5%, зниження діастолічного тиску (ДТ) на 7,1%; збільшення вище вікових норм пульсового тиску (ПТ) на 21%. При порівнянні показників серцево-судинної системи в хворих експериментальної групи до операції і після курсу ЛФК автори спостерігали достовірне поліпшення стану серцево-судинної системи: порідшання пульсу на 10,2% у порівнянні з передопераційними показниками, що практично відповідало віковим нормам. При порівнянні післяопераційних показників експериментальної групи з показниками після занять дихальною гімнастикою за нашою методикою визначалася позитивна динаміка величин показників дослідженої системи організму. З боку серцево-судинної системи відзначалося достовірне зменшення пульсу на 22,9% (з 106,57±2,77 до 82,09±2,18 ударів у хвилину, при р<0,01), що відповідає нормі для дітей даного віку, що ще раз підтверджує необхідність застосування комплексу дихальної гімнастики в післяопераційному періоді [3,13,23].

У дітей контрольної групи у післяопераційному періоді в порівнянні зі станом до операції також спостерігаються негативні зміни з боку серцево-судинної системи: частішання пульсу на 26,1%, збільшення пульсового тиску 17,7% [30].

Контрольна група займалася ЛФК за загальноприйнятою методикою. Порівняння результатів контрольної групи до операції і після курсу ЛФК, вказують на порідшання пульсу на 3,9%, параметри артеріального тиску вірогідно не змінилися.

Динаміка показників хворих контрольної групи в післяопераційному періоді і після курсу ЛФК вірогідно свідчила про те, що в дітей цієї групи відбувалося достовірне порідшання ЧСС на 23,8%, однак ці зміни були менш вираженими, ніж в хворих експериментальної групи [30,31,42,48].

Результати порівняння показників функції серцево-судинної системи в дітей обох груп, які страждають IV ступенем сколіотичної хвороби, після курсу ЛФК по різних методиках відображені в таблиці (2.3) [42].

Таблиця 2.3

Динаміка показників серцево-судинної системи в дітей, які страждають IV ступенем сколіотичної хвороби, після курсу дихальної гімнастики

№

п/п | Показники | Експериментальна група (n=21) | Контрольна група

(n=15) | t | P

M±m | у | M±m | у

1. | ЧСС, уд./мін. | 82,09±2,18 | 10,00 | 81,85±2,70 | 10,36 | 0,069 | >0,05

2. | СТ, мм рт.ст. | 109,70±1,48 | 6,79 | 111,10±13,49 | 12,60 | 0,37 | >0,05

3. | ДТ, мм рт.ст. | 70,00±1,38 | 6,32 | 70,00±2,09 | 7,84 | 0

4. | ПТ, мм.рт.ст. | 39,76±0,72 | 3,34 | 35,00±0,65 | 10,00 | 0,21 | >0,05

Показники серцево-судинної системи вірогідно не