Висновок: внаслідок огляду літературних джерел, встановлено, що розлади серцево-судинної системи внаслідок сколіотичних деформацій хребта є важливою науковою і практичною проблемою, яка мало досліджена у даний час. Разом з тим, програм реабілітації розроблено недостатньо і вони майже не впроваджуються в практику. Тому ми вирішили скласти комплекс реабілітаційних заходів для покращення стану серцево-судинної системи і перевірити його дієвість на практиці.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Контингент пацієнтів

Дослідження проводилось на базі міської поліклінічної дитячої лікарні. В дослідженні взяло участь 20 дітей з сколіозом ІІ-ІІІ ступеня і десять здорових дітей, які становили контрольну групу – 5 хлопчиків і 5 дівчаток. Тривалість проведеного дослідження два місяці. Хворих дітей ми поділили на дві групи: група №1 і група №2, діти були підліткового віку та приблизно з однаковими фізичними можливостями і здоров’ям. Група №1 складалася з 7 дівчаток і 3 хлопчиків, а група №2 з 6 хлопчиків і 4 дівчаток. Співвідношення кількості дітей з правобічним, лівобічним і S-подібним сколіозом було приблизно однакове у двох групах. У першій групі, дітей із ІІ ступенем сколіозу було семеро, а із ІІІ – троє. У другій групі, із ІІ ступенем сколіозу було четверо, а із ІІІ ступенем – шість. Група №1 займалася лікувальною фізкультурою. Для групи №2 ми застосовували ранкову гігієнічну гімнастику, корегуючу лікувальну гімнастику, дихальні вправи, поєднуючи із масажем спини, передньої поверхні грудної клітки, живота, плечового поясу і масажем бокової поверхні грудної клітки зі сторони грудного сколіозу, а також дієту ( рис.1.,2.)

Рис.1. Діаграма розподілу хворих за статтю у групі №1

Рис.2. Діаграма розподілу хворих за статтю у групі №2

2.2 Опис методів дослідження

З метою визначення функціонального стану серцево-судинної системи ми використали у своєму дослідженні такі проби серцево-судинної системи, як: ортостатичну і Мартіне - Кушилевського, а також, ми вимірювали АТ і ЧСС у стані спокою.

Ортостатична проба. Це визначення тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Суть цієї проби полягає у зміні положення тіла з горизонтального на вертикальне. Реакція на вставання вивчається на основі реєстрації ЧСС і АТ. Ці показники багаторазово вимірюються в горизонтальному положенні тіла – до появи однакових показників, а потім на протязі 10 хвилин у вертикальному положенні. Після зміни положення тіла, по законах тяжіння кров розприділяється в нижні кінцівки, після чого включаються в роботу рефлекси кровообігу внутрішніх органів. Це все компенсується за рахунок підвищення ЧСС. Чим здоровіша людина, тим скоріше відновлення ЧСС після переходу у вертикальне положення.

Закономірною реакцією на ортостатичну пробу являється почастішання пульсу. При нормальному тонусі ВНС, прискорення пульсу не перевищує 20 за 1 хвилину, при підвищеному тонусі ВНС, прискорення пульсу перевищує 20 за хвилину, при зниженому тонусі – прискорення пульсу менше ніж 10 за хвилину.

Методика виконання проби: ми просили хворого лягти на кушетку.Він знаходився в такому положенні доти, поки не нормалізувалася його ЧСС. На початку кожної хвилини ми вимірювали ЧСС за 15с. Коли з’явилися два однакові показники, ЧСС за 15 с помножили на 4. Даний показник перевели в хвилини. Після того, як нормалізувався пульс ми виміряли АТ. Після замірів параметрів в положенні лежачи, хворий встав і тоді ми знову вимірювали ЧСС і АТ на протязі 10 хвилин, для адекватної оцінки реакції серцево-судинної системи.

Проба Мартіне - Кушилевського. Це проба з динамічним фізичним навантаженням. 20 присідів за 30 секунд.

Методика проведення: хворому наклали на ліву руку манжетку сфігмоманометра і підраховували ЧСС в стані спокою. ЧСС вимірювали до повторення однакових показників три рази, після чого вимірювали АТ. Тоді досліджуваному ми пропонували, не знімаючи манжетку, присісти 20 разів на протязі 30 с. Темп задавали метрономом. Після цього досліджуваних садили на стілець і протягом 10 с вимірювали пульс до повного відновлення, після чого виміряли АТ.

Результати: збільшення ЧСС до 25% - стан добрий, збільшення ЧСС до 50% - задовільний, більше 75% - незадовільний. [22,36]

Для оцінки стану серцево-судинної системи до і після проведення реабілітаційних заходів ми вимірювали також частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск у стані спокою, в контрольній групі, групі №1 та №2.

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ ДО ПРОВЕДЕНОЇ КОРЕКЦІЇ

До проведення реабілітаційного втручання ми провели функціональні проби і тести, для того, щоб оцінити функціональний стан серцево-судинної системи у дітей із сколіотичною хворобою. Дані даного дослідження наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Показники функціонального стану серцево-судинної системи хворих зі сколіозом до проведеної програми корекції

№

п/п | Функціональні

проби і тести | Контрольна група | Група №1 | Група №2

1. | Ортостатична проба, різниця ЧСС, уд./хв. |

17,3±0,65 |

20±0,63* |

19,6±0,52*

2. | Проба Мартіне - Кушилевського, % |

41,3±3,45 |

50,2±1,09* |

50,5±1,18*

3. | Частота серцевих скорочень, уд./хв. |

70,8±1,2 |

76,4±1,72* |

76±1,82*

4. | Систолічний тиск, мм. рт.ст. |

116,4±0,99 |

109,70±1,48* |

109,8±2,24*

5. | Діастолічний тиск, мм. рт.ст. |

74±1,45 |

70±1,38* |

70±2,09*

6. | Пульсовий тиск, мм. рт.ст. |

40,5±0,34 |

39,76±0,72* | 39,4±0,22*

Примітка: * - різниця показника достовірна у порівнянні з контрольною групою (p<0,05).

Отримані результати свідчать про зниження функціональних показників серцево-судинної системи дітей з сколіозом у порівнянні з дітьми, в яких немає такої патології. Наприклад, приріст ЧСС при виконанні ортостатичної проби в контрольній групі