Лікувати мигдалики ультразвуком – небажано. Бувають випадки, коли після лікування методами офіційної медицини (зокрема і ультразвуком) збільшені, наповнені гноєм мигдалики звужуються, стають тугими, але всередині залишається гній. А це вже інфекція на весь організм: серце, нирки... Аналізи показують наявність лейкоцитів, хоча мигдалики нібито у нормі. А причина - гній, який не вийшов із тонзил. У такому випадку треба лікувати весь організм.

Народні методи лікування. Якщо людина не має змоги придбати ліки в аптеці, то вдома завжди знайдуться лікарські рослини. Скажімо, шавлія лікарська чи корінь аїру, ромашка або евкаліпт (заварити і полоскати горло). Можна приготувати полоскання з кори верби. Трохи гіркувате на смак, але ефективність висока. Де взяти кору? Продаються на базарах вербові котики. Дві лозинки заварили - і вже маєте ліки. Або, скажімо, таке полоскання: на склянку води 2-3 краплини йоду, трошки солі або соди харчової. Народна медицина пропонує також заварювати квітки картоплі: дуже добре знімає запальні процеси і охриплість. Але треба бути обережними, бо квіти отруйні. Щоб зняти отруйність, їх необхідно прокип'ятити (на півлітрову банку - чайну ложку подрібнених квітів).

Ефективні також інгаляції. Дуже обережно, щоб дитина не обпеклася, дати їй подихати гарячою парою ромашки (посадити над каструлею, в якій заварена трава, накрити простирадлом). Для такої мети дуже корисна і картопля, зварена "в мундирах". Лікує не тільки мигдалики, а й носоглотку, бронхи, застудні захворювання.

Bpaxoвyючи тe, щo пiднeбiннi мигдaлики є вaжливoю cклaдoвoю в cиcтeмi iмyнiтeтy, лoгiчнo пpипycтити, щo peaкцiя ткaнини мигдaликiв нa aдeквaтнi пoдpaзники, якими для ниx є aнтигeни (мiкpoopгaнiзмiв, xapчiв, pocлин) aбo iмyнoтpoпнi пpeпapaти, мoжe вiддзepкaлювaти їx фyнкцioнaльний cтaн Oкpiм cпeцифiчниx пoдpaзникiв, мoжyть бyти викopиcтaнi i cтpecopи нeaнтигeннoгo пoxoджeння, кoтpi пpи пeвниx yмoвax aктивyють iмyнoлoгiчнi пpoцecи в ткaнинax мигдaликiв тa cтимyлюють aнтитiлoгeнeз. Taкi тeopeтичнi пepeдyмoви cтa-ли пiдcтaвoю для poзpoбки нoвиx пiдxoдiв дo визнaчeння фyнкцioнaльнoгo cтaнy пiднeбiнниx мигдaликiв пpи xpoнiчнoмy тoнзилiтi i для oб'єктивнoгo виpiшeння питaнь cтpaтeriї тa тaктики лiкyвaння.

1.5. Онтогенетичні хвороби дітей, пов’язані з мигдаликами

У частини дітей від народження є відхилення в будові лімфатичної та ендокринної систем, яке успадковується від батьків. Такий стан педіатри називають лімфатико-гіпопластичною аномалією конституції, або лімфатико-гіпопластичним діатезом. Слово "діатез" означає схильність організму до захворювань, серед яких і аденоїди. Впізнати "лімфатика" можна за особливістю поведінки, будови тіла. Такі діти мляві, апатичні, малорухливі, схильні до повноти, утворення набряків. Ці ознаки зумовлені зниженням функції щитоподібної залози. Вони часто хворіють, мають збільшені лімфатичні вузли.

Ще однією причиною розростання глоткового мигдалика може бути неправильне харчування, в основному це перегодовування.

Токсичний вплив на аденоїдну тканину має ряд вірусів. Повторне запалення аденоїдної системи призводить до збільшення маси мигдалика. Це може бути при дитячих інфекційних захворюваннях, таких як дифтерія, скарлатина, кір, кашлюк. До періоду статевого дозрівання аденоїдна тканина самоліквідується.

Чим проявляються аденоїди або які ж основні ознаки захворювання?

Основними проявами є утруднене носове дихання і нежить у дітей, яка тяжко піддається лікуванню. Дитина майже постійно дихає ротом. Це згодом призводить до порушення росту скелету обличчя. Верхня щелепа стає видовженою, клиноподібною. Змінюється розташування зубів. Верхні різці розміщуються безладно, значно виступають вперед. Формується характерний апатичний вигляд обличчя: рот напіввідкритий, нижня щелепа відвисає, складка шкіри між нижнім краєм носа і верхньою губою згладжена. Це так званий аденоїдний тип обличчя.

Розростаючись у носоглотці, аденоїди перш за все зумовлюють механічне утруднення носового дихання. Крім того, аденоїди порушують кровообіг у слизовій оболонці носа, що спричиняє хронічний нежить і запалення додаткових пазух носа (так званий гайморит). Тривале ротове поверхневе і часте дихання стає причиною неправильного розвитку грудної клітки, яку називають "курячою", а також появи анемії.

Вдихання через рот недостатньо очищеного холодного повітря призводить до частих ангін, бронхітів, ларингітів, трахеїтів. Голос дитини втрачає свою гучність, набуває гугнявості. Діти сплять із відкритим ротом. Сон стає неспокійним, супроводжується храпом. Діти скаржаться на послаблення пам'яті, уваги, частий головний біль. Це все, як правило, позначається на їх успішності. Забудькуватість у дітей нерідко пов'язана зі зниженням слуху внаслідок порушення вентиляції вух, причина якої лежить у збільшенні аденоїдів. Інфіковані аденоїди служать причиною частих захворювань органів дихання, вух. Проявом розростання глоткового мигдалика іноді може бути нічне нетримання сечі (енурез) або навіть напад бронхіальної астми. Це можна пояснити ураженням нервової системи і безпосередньо слизової органів дихання.

Після операції з видалення аденоїдів забезпечте дитині сприятливе оточення: кімната не повинна перегріватися, її треба добре провітрювати. Збираючись на прогулянку, не одягайте дитину надмірно, щоб вона не перегрівалася, раціонально харчуйте. Це допоможе запобігти відновленню аденоїдів.

Основними напрямками у профілактиці аденоїдів є підвищення загальної опірності організму, нормалізація режиму та харчування. Прослідкуйте за розпорядком дня своєї дитини, чи достатня тривалість сну. У малюків до 10 років сон має тривати 10-11 годин, у 11-15 років - майже 9-10 годин. Він повинен бути глибоким та спокійним. У кімнаті має бути свіжо, тихо.

Не варто зловживати телебаченням, радіо, тривалим читанням. Для здоров'я дитини важливе значення має все навколишнє оточення, чистота житла, білизни, особиста гігієна. Чи вживає ваша дитина молочні страви, м'ясо та рибу, чорний хліб? Корисними для зміцнення організму є також чорна смородина, морква, капуста.

Середовищами загартування дитини мають бути повітря, вода і сонце. Основне - це розумна організація побуту. Починати загартування треба зі звичайних прогулянок на свіжому повітрі. Одягайте дитину відповідно до погоди. В домашніх