y ociб з xpoнiчним тoнзилiтoм мoжнa aктивiзyвaти зa дoпoмoгoю HEMП тa iмyнoтpoпниx пpeпapaтiв, тoбтo eфeкт дeпpeciї клiтин пpи цьoмy зaxвopювaннi мaє oбopoтний xapaктep, i зa yмoви дocтaтньo кopeктнoгo пiдбopy кoнcepвaтивниx зacoбiв мoжнa дocягти виcoкoї eфeктивнocтi кoнcepвaтивнoгo лiкyвaння циx пaцієнтiв. Пpoвeдeнi дocлiджeння є ocнoвoю для poзpoбки oб'єктивниx cпocoбiв дiaгнocтики фyнкцioнaльнoгo cтaнy пiднeбiнниx мигдaликiв пpи xpoнiчнoмy тoнзилiтi, кoтpi являютьcя виpiшyючими y вибopi тaктики тepaпії xвopиx нa xpoнiчний тонзиліт.
Висновки
1. Для науково-обгрунтованого прийняття рішень щодо процесів морфогенезу пропонується використовувати засоби сучасного математичного апарату, зокрема інфомаційний аналіз.
2. Інформаційна характеристика будови лівого і правого мигдаликів свиней віком від народження до 56 діб має структурно тотожний характер.
3. У новонароджених та 42- і 56-добових свиней міжструктурний інформаційний зв’язок сформований, тоді як у тварин віком 7 діб він перебуває в стані інформаційного дисбалансу (кризису), а в 14-, 21-, 28-, 35- та 49-добових займає проміжне положення.
4. Лoкaльний iмyнo-фapмaкoтepaпeвтичний вплив нa мигдaлики y пoєд-нaннi з HEMП i нacтyпнe визнaчeння piвня гyмopaльнoгo iмyнiтeтy мoжe бyти oб'єктивним тecтoм для oцiнки фyнкцioнaльнoгo cтaнy ткaнин пiднeбiнниx мигдaликiв пpи xpoнiчнoмy тoнзиліті.
5. У свиней віком від народження до 56 діб абсолютна маса ПМ збільшується в 17 – 18 раз, відносна маса, найбільша ширина, довжина і кількість отворів первинних крипт – вдвічі, а найбільша товщина ПМ – три з половиною рази.
7. Використані нами похідні величини (щільність розташування отворів первинних крипт на одиницю площі і об’єму та питома вага ПМ на одиницю площі і об’єму) переконують, що процеси становленя досліджуваних показників мигдаликів відбуваються нерівномірно.
Список використаної літератури
1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. Руководство. – М.: Медицина, 1990. – 384с.
2. Леонтюк А.С., Леонтюк Л.А., Сыкало А.И. Информационный анализ в морфологических исследованиях. – Минск: Наука и техника, 1981 – 160с.
3. Максимов Г.К., Синицин А.Н. Статистическое исследование многомерных систем в медицине. – М.: Медицина, 1983 – 144с.
4. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. Руководство. – М.: Медицина, 1990. – 384 с.: ил.
5. Иммунобиология нёбных миндалин / Под ред. А.Е. Вершигоры. – К.: Вища школа, 1978. – 148с.
6. Кусков В.В., Староха А.В. Лимфаденоидное глоточное кольцо в норме и при хроническом тонзилите. – Томск: Изд-во Томского университета, 1984. – 154с.
7. Савченко І.Г. Мікроструктура паренхіми піднебінних мигдаликів свині в постнатальний період онтогенезу // Науковий вісник НАУ. – 1999. - №16 – С.158 - 161
8. Сапин М.Р., Этиген Л.Ю. Иммунная система человека. – М: Медицина, 1996. – 304с.
9. Бажора Ю.И. Клинико-иммунологическое обоснование криохирургического лечения хронического тонзиллита: Автореф. дис. д-ра. мед. наук. – Киев, 1987. – 37 с.
10. Балабанцев А.Г., Богданов В.В., Крылова Т.А. Хронический тонзиллит: актуальная проблема современной медицины // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2002. – № 5. – С. 35-36.
11. Бариляк И.Р., Фролов В.М., Петруня A.M. Эффективность энтеросорбентов и пармидина в комплексной терапии детей с хроническим тонзиллитом, подвергшихся радиационному облучению и проживающих в регионе Донбасса // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1997. – № 5. – С. 65-69.
12. Гарюк О.Г. Технологія керованого кріохірургічного лікування хворих на хронічний некомпенсований тонзиліт з протипоказаннями до тонзилектомії: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – Київ, 2003. – С. 4.
13. Драгомирецкий В.Д., Богданов К.Г. Влияние криодеструкции небных миндалин на некоторые показатели местного иммунного гомеостаза у больных хроническим тонзиллитом // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. – 1993. – № 3. – С. 28-32.
14. Заболотный Д.И., Мельников О.Ф. Теоретические аспекты генеза и терапии хронического тонзиллита. – К.: Здоров’я, 1999. – 122 с.
15. Зарицька I.C. Порівняльна оцінка впливу місцевого застосування дібазолу та левамізолу на інтенсивність процесів перекисного окисления у хворих на хронічний тонзиліт / Актуальні проблеми оториноларингології: Матер. міжнарод. науково-практич. конф., присвяч. 75-річчю кафедри i клініки оториноларингології Дніпропетровської медичної академії. – Дніпропетровськ, 1997. – С. 68-69.
16. Кищук В.В. Обгрунтування та ефективність консервативної терапії хворих на хронічний тонзиліт електромагнітним полем та хімічними імуномодуляторами: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. – Київ, 1996. – 20 с.
17. Лайко А.А., Молочек Ю.А. Вплив місцевого застосування мірамістину та кверцетину після тонзилектомії на стан гуморального імунітету у дітей. Збірник наук. праць НМАПО ім. П.Л. Шупика. Вип. 1. Кн. 2. – Київ, 2002. – С. 605-609.
18. Мельников О.Ф. Современные представления о роли лимфоглоточного кольца в норме и при патологии // Імунологія та алергологія. – 1998. – № 1-2. – С. 64-68.
19. Мітін Ю.В., Шевчук Ю.В. Деякі аспекти анатомії і фізіології піднебінних мигдаликів у патогенезі хронічного тонзиліту // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2001. – № 1. – С. 23-26.
20. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1979. – Т. 2. – С. 40-48.
21. Солдатов И.Б. Руководство по оториноларингологии. Глотка. – М.: Медицина, 1997. – С. 352-353.
22. Хмельницкая Н.М. Оценка функционального состояния небных миндалин у больных хроническим тонзиллитом // Вестник оториноларингологии. – 2000. – № 4. – С. 33-39.
23. Шевчук Ю.В. Електрофоретична рухливість лімфоцитів мигдаликів людини при хронічному тонзиліті // Фізіологічний журнал. – 2004. – Т. 50. – № 2. – С. 101-104.
Додатки
Рис. 3. Розміщення мигдаликів