за своїми життєвими проявами мезенхімальна сполучна тканина; надзвичайно жива, динамічна та лабільна [9]. Жодна система, за винятком хіба що циркулюючої крові, не підлягає таким глибоким, а головне, швидким зсувам та змінам, як кісткова. Не зважаючи на міцність, щільність та інші фізико-механічні властивості, кісткова тканина - це не застигла тканина, вона вся в динаміці, безперервно змінюється та оновлюється. Кістка належить до найбільш енергійно регенеруючих органів, що легко функціонально перебудовуються. Це єдина тканина, що може повністю відновлюватись після пошкодження (перелому, некрозу) [4]. В процесі онтогенезу кістка перебудовується, в ній безперервно здійснюється заміна попередніх кісткових структур щойно утвореними. Кісткова тканина активно приймає участь в обміні речовин, кровотворенні, підтриманні іонної рівноваги внутрішнього середовища організму, здійснює функцію депо для мінеральних солей та в певній мірі білків, звідки організм їх забирає по мірі необхідності [1].
В порожнинах трубчастих кісток, в жовтому кістковому мозку накопичується велика кількість жиру, отже, кісткова тканина приймає участь в жировому обміні. Кісткова тканина, утворюючи осьовий скелет та скелет кінцівок людини та хребетних тварин, визначає форму тіла організму, захищає органи в грудній та тазовій порожнинах [7].
Відрізняється рядом певних властивостей, що різко виділяє її серед усіх інших тканин та систем організму та ставить на особливе місце. Основною та головною особливістю кісткової тканини є її багатства на мінеральні солі,
це найважливіше депо для мінеральних солей в організмі: 99% всього кальцію людського організму міститься в скелеті, і тільки 1% в сироватці крові, м'язах та інших тканинах [4].
За [4, 5, 9, 10], кісткова тканина складається з коркової, кортикальної, компактної та губчастої, спонгіозної пухкої кісткової речовини. Різниця між корковою та губчастою речовинами в основному тільки кількісне, точніше -це різниця у відносній щільності.
Клітини кісткової тканини - остеоцити, остеобласти, остеокласти — мають відростки, що лежать в товщі міжклітинної речовини, яка складається з колагенових волокон, що просочені мінеральними солями, в основному фосфатом кальцію, та основної речовини - осеомукоїда. Органічну основу міжклітинної речовини складають колагенові волокна (осеїн), які надають кістці гнучкість та еластичність, а мінеральні солі - міцність [12, 7].
Розрізняють 2 види клітин, що мають відношення до кісткоутворення: морфологічно недиференційовані та диференційовані. До першого виду відносяться остеогенні клітини-попередники. До морфологічно диференційованих клітин відносяться клітини, що безпосередньо приймають активну участь як в фізіологічній, так і в репаративній регенерації кістки. Основними клітинами другого виду є фібробласти, остеобласти, остеоцити та остеокласти [14], кісткова тканина складається з клітин — остеобластів, остеоцитів, остеокластів та міжклітинної речовини. Міжклітинна речовина містить тонкі колагенові волокна та аморфну міжклітинну речовину, в якій відкладаються мінеральні речовини (до 70° від маси кістки). Внаслідок суміщення органічних та мінеральних речовин кістковій тканині притаманна міцність та пружність [7].
Фібробласти - одна з ведучих популяцій клітин системи сполучної тканини, що відповідає за здійснення неспецифічних та специфічних клітинних, та гуморальних захисних реакцій. При регенерації тканини вони мають кістковомозкове походження, також експериментально доведене їх споріднення зі стволовою кровотворною клітиною [14].
Остеобласти - кісткоутворюючи клітини, що не мігрують та не діляться [14]. Спочатку остеобласти утворюють драглеподібну міжклітинну речовину, в якій з'являються тоненькі колагенові волоконці. Зі збільшенням синтетичної здатності остеобласти інтенсивно продукують аморфну міжклітинну речовину та колагенові волокна . Це головний фактор створення кістки, що морфологічно та генетично не мають нічого спільного з власне кістковими клітинами. Вони мають сполучнотканинне походження, найчастіше утворюються з ендосту та періосту. Групуються в вигляді суцільного шару клітин на поверхні кісткової пластинки та дещо нагадують епітеліальну структуру. Остеобласти продукують особливий важливий фермент - фосфатазу, яка здатна так діяти на кальцій в міжклітинній рідині, що цей кальцій засвоюється стромою та йде на побудову скелета. Остеобласти виділяють особливу пружну гомогенну міжклітинну речовину, яка дуже швидко при нормальних умовах просочується солями вапна. Класична целюлярна теорія остеогенеза вчить, що при нормальних умовах кісткова тканина створюється виключно завдяки діяльності остеобластів [4].
Остеоцити в дорослому організмі є основними клітинами кісткової тканини. Це сплощені, переважно овальної форми клітини з численними довгими плазматичними відростками, які контактують з такими ж інших остеоцитів. Кісткові клітини та їх відростки оточені капсулою - дуже тонкими колагеновими волокнами, що з'єднуються сполукою з білка та полісахаридудВона повторює форму тіл клітин та їх відростків, разом з міжклітинною речовиною утворює кісткові порожнини та кісткові канальці. Молоді кісткові клітини в кісткових канальцях спочатку контактують одна з одною своїми відростками, потім їх відростки вкорочуються, по кісткових канальцях починає циркулювати тканинна рідина, що забезпечує живлення кісткової тканини. Більш активні остеоцити молодого організму. Вони відповідають за обмін мінеральних та органічних речовин між кісткою з одного боку, тканинною рідиною та кров'ю - з іншого. Остеоцити розташовуються між
кістковими пластинками, пронизують їх кістковими канальцями. Міцність кісткової тканини зумовлена тим, що колагенові волокна сусідніх кісткових пластинок розташовуються під різними кутами один до одного та деяка частина волокон переходить з однієї кісткової пластинки в іншу [7].
Остеокласти - це клітини, що морфологічно та генетично не мають нічого спільного з власне кістковими клітинами, приймають участь в резорбції органічних та неорганічних компонентів кісткової тканини [14].
Колагенові волокна утворюють тонкі первинні кісткові перекладини, навколо яких розташовуються остеобласти, продовжуючи утворювати нові колагенові волокна та аморфну міжклітинну речовину. Багато остеобластів, що опиняються між колагеновими волокнами, замуровуються в них та перетворюються в кісткові клітини - остеоцити. Так виникає кісткоподібна, або остеоїдна,