Man. 3.8

б) міжпередплесневі суглоби утворюються між сусідними кістками
передплесни. До них відносяться: таранно-п'ятково-човникоподібний суглоб,
поперечний суглоб передплесни, п'ятково-кубоподібний та клиночовнико-
подібний суглоб;

в) передплесно-плесневі суглоби утворені кістками передплесни та плесни.
Вони плоскі та включають наступні суглоби: між медіальною клиноподібною
та першою плесневою кістками, між проміжною та латеральною
клиноподібними кістками та П-Ш плесневими кістками, між кубоподібною
кісткою та ІУ-У плесневими кістками. Суглоби закріплені міцними
підошовними та тильними зв'язками;

г) міжплесневі суглоби розташовуються між оберненими одна до одної
бічними поверхнями чотирьох плесневих кісток; за формою поверхней, що
зчленуються, вони плоскі;

д) плеснофалангові суглоби утворені головками плесневих кісток та
основами 1-У фаланг. За формою поверхонь, що зчленуються, ці суглоби
відносяться до кулеподібних, але рухомість в них обмежена;

є) міжфалангові суглоби стопи розташовуються між окремими фалангами пальців та мають блокоподібну форму.

На рентгенограмах таза в передньозадній проекції добре визначаються криж, попереково-крижовий та крижово-клубовий суглоби, лобковий симфіз.

На рентгенограмах тазостегнового суглобу в тій самій проекції визначаються верхній та медіальний краї вертлюгової западини. Суглобова головка стегнової кістки має округлу форму, а на місці ямки головки помітно заглиблення з нерівними краями.

Знімки колінного суглобу роблять в передньозадній проекції (рентгенівський знімок № 7). На них визначають міжвиросткові підвищення великогомілкової кістки та виростки стегнової кістки, що оточують міжвиросткову ямку. Суглобова щілина чітко видима. На знімках в бічних проекціях помітна суглобова щілина міжгомілкового суглоба. Латеральний знімок показує положення надколінника.

На рентгенограмі дистального кінця гомілки та проксимального відділу стопи в передньозадній проекції визначається область гомілковоступневого суглобу. Суглобова щілина нагадує літеру "П". На знімках стопи в дорсоплантарній проекції всі кістки та суглоби передплесни, плесни та фаланг пальців, визначаються щілини суглобів та стопи.

3.4 ушкодження з'єднань кісток нижньої кінцівки. В верхній третині стегнової кістки спостерігається ряд типових переломів: 1) перелом головки стегна; 2) медіальний перелом шийки стегна; 3) латеральний перелом шийки стегна; 4) крізьвертлюжний; 5) підвертлюжний; 6) ізольовані переломи вертлюгів. Перелом головки стегнової кістки в основному є патологічним, виникає в результаті різноманітних захворювань. Будучи внутрішньосуглобовим він викликає дуже різкі суглобові симптоми. Такий перелом завжди ускладнюється некрозом губчастої кісткової речовини та кісткового мозку, що в подальшом у призводить до деформування головки стегнової кістки та всього кульшового (тазостегнового) суглобу. Медіальний перелом шийки стегна частіше виникає у людей похилого віку. Він є внутрішньосуглобовим (тому що спереду шийка майже вся лежить всередині суглобу, позаду ж латеральна третина лишається поза суглобової сумки), то

й перелом повністю відбувається внутрішньокапсулярно. Так як медіальна частина шийки стегнової кістки дуже бідна на судини, і кісткова тканина у старих людей атрофована, зазвичай відламки погано співставлені, повністю

відсутнє внаслідок внутрішньосуглобового розташування здатне до репарації окістя, то кісткове зрощення в переважній кількості таких переломів не відбувається. Звичайним результатом такого перелому (якщо не застосовувались спеціальні методи лікування) є незагоєння з утворенням більш - менш розвиненого несправжнього суглобу. В подальшому шийка все більше і більше відшліфовується та розсмоктується та через тривалий термін після перелому область вертлюгів безпосередньо торкається з ледь помітною розрядженою головкою стегна. Лише в молодому віці при певних сприятливих умовах в вигляді виключення може настати кісткова консолідація. На рентгенівському знімку № 8 відмічається перелом шийки стегнової кістки справа, фіксований двома металевими стержнями. Цей знімок зроблений як контрольний після операції металоостеосинтезу для перевірки правильності проведення операції. В подальшому на місті перелому відбудеться утворення кісткової мозолі з розростанням кісткової тканини, що призведе до коксартрозу, функція суглобу повністю не буде відновлена.

При внутрішньосуглобових переломах в колінному суглобі необхідно дотримуватись під час репозиції максимального наближення до нормальних анатомічних співвідношень, бо в іншому випадку невідмінний перехід в деформуючий остеоартроз. На ренгенограмі посттравматичний артроз визначається по звуженню суглобової щілини, згладженості верхівок горбиків міжвиросткових підвищень. Хворий Волочій І.І. в 1995р. під час гри у футбол отримав травму лівого колінного суглобу. На рентгенограмі суглобу в 2003р. виявлено грубі кісткові шиловидні та клювовидні вирости, звапнення зв'язок колінного суглобу, стегнової та великогомілкової кісток, колінної чашечки, звуження суглобової щілини. Виставлений діагноз:

деформуючий артроз лівого колінного суглобу.

При вправленні всіх переломів в гомілковоступневому суглобі головного значення для відновлення функції суглобу набуває правильне співставлення таранної кістки по відношенню до епіфізу великогомілкової кістки: обидві суглобові поверхні мають розташуватись бездоганно,

їх поверхні мають бути суворо паралельні одна одній. В ділянці гомілковоступневого суглобу також, але дуже рідко, можна спостерігати виникаючі після травми навколосуглобові зневапнення та окостеніння. На рентгенівському знімку № 9 відмічається закритий внутрішньосуглобовий перелом зовнішньої щиколотки правої нижньої кінцівки. В подальшому при вірному співвідношенні відламків та суглобових поверхонь в сукупності з правильним лікування можливе повне видужання без порушення функції в суглобі. В іншому випадку можливий розвиток деформуючого артрозу з порушенням функції суглобу. Хворий Шостак Я.М. в січні 2002р. одержав травму: двохкісточковий перелом в правому гомілково-ступневому суглобі зі зміщенням відламків. Після накладання гіпсової імобілізації на контрольному рентгензнімку було виявлено, що стояння відламків малогомілкової кістки добре, дистальний відламок великогомілкової кістки зміщений донизу назовні. Після репозиції на контрольному рентгенівському знімку (№ 10) - стояння медіальної щиколотки добре. При виписці через З тижні на контрольній рентгенограмі (№11) стояння відламкіів великогомілкової кістки досить задовільне, щиколотка великогомілкової кістки дещо зміщена донизу. Через 4