Якщо не надати негайної допомоги, може настати її розрив (див. рис. 66).

Тому основне завдання акушерки — це своєчасно запобіг-ти тій небезпеці, яка може виникнути. У ЗО тижнів вагітності можна призначити корегуючу гімнастику за методикою В.І.Грищенко та Я.В.Шулешової, І.Ф.Диканя. Вагітних із сіль-ської місцевості для цього краще направити в стаціонар. Якщо змінити положення не вдалось, можна застосувати зовнішній профілактичний поворот плоду на голівку за Архангельським. Цей поворот здійснюють при терміні вагітності 34-36 тижнів, обов'язково у стаціонарі.

За наявності протипоказань або якщо вагітна відмовляєть-ся від повороту, її необхідно завчасно госпіталізувати у стаціо-нар не пізніше, ніж за 3 тижні до очікуваного терміну пологів. У сільській місцевості вагітну слід госпіталізувати у полого-вий стаціонар центральної районної лікарні не пізніше 36 тижня вагітності. Треба ретельно роз'яснити вагітній, що своєчасна госпіталізація може забезпечити сприятливе розродження.

В стаціонарі вагітну попереджують, що вона негайно по-винна повідомити акушерку про початок перейм чи відходжен-ня вод. Акушерка викликає чергового лікаря, який вирішує пи-тання про спосіб розродження. Оптимальним, найбільш обгрун-тованим методом розродження при живому плоді слід вважа-ти кесарський розтин. Ведення пологів через природні полого-ві шляхи з поворотом і витягуванням плода за тазовий кінець супроводжується високим травматизмом плода. При запуще-ному поперечному положенні плоду, мертвому плоді роблять плодоруйнівну операцію.

ЗАТРИМКА ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ ПЛОДУ (ЗВРП) або гіпотрофія плоду - патологічний стан, при якому маса новонародженого або біометричні параметри пло-ду не відповідають гестаційному віку.

При підозрі на ЗВРП вагітній проводять комплексне обсте-ження, що включає: 1) визначення висоти стояння дна матки та обводу живота в динаміці (слід враховувати масу тіла вагіт-ної); 2) сонографічну біометрію плоду; 3) оцінку біофізичного профілю плоду; 4) визначення рівня гормонів у організмі мате-рі та навколоплодових водах.

Для оцінки біометрії плоду визначають біпарієтальний розмір голівки (БПР), діаметр грудей та живота, довжину стегна плоду. Гестаційний вік визначають за сукупністю ознак.

Гіпотрофія плоду буває симетрична, коли у розвитку від-стають всі органи плоду, і асиметрична, коли голівка та роз-мір стегна збільшені відповідно до гестаційного віку, а діаметр грудей та живота менші.

У новонароджених при симетричній гіпотрофії при наро-дженні мала маса тіла, таку дитину важко відрізнити від недо-ношеної Симетрична форма зустрічається при тяжких пору-шеннях внутрішньоутробного розвитку, починаючи з II три-местру вагітності. При асиметричній формі ЗВРП у новонаро-джених при нормальній довжині тіла є значний дефіцит маси. Така форма характерна для плодів, у яких несприятливі умови розвитку розпочались у III триместрі вагітності.

Виділяють 3 ступені тяжкості ЗВРП: І ступінь - відставання на 2 тижні; II ступінь - від 2 до 4 тижнів, III ступінь - більше 4 тижнів.

Плід відстає у розвитку через наступні причини:

- хромосомні аномалії та спадкові порушення обміну;

- вроджені вади, зумовлені іншими чинниками;

- пренатальні вірусні інфекції;

- дія іонізуючого випромінювання та лікарських препара-тів;

- патологія плаценти;

- захворювання матері, інтоксикації, недостатнє харчуван-ня.

Діагностика. Регулярне спостереження за вагітною дає змогу акушеру вчасно звернути увагу на недостатнє збільшен-ня розмірів матки. Для уточнення діагнозу використовують УЗД. Сонографічна діагностика ЗВРП грунтується на невідпо-відності фотометричних параметрів плоду тим показникам, які повинні бути при даному терміні вагітності. Використовують дані ультразвукової плацентографії - визначення ступеню зрі-лості плаценти, її розмірів. Ці методи дають можливість на ранніх етапах діагностувати захворювання та розпочати ліку-вання, що полягає у призначенні препаратів, що покращують матково-плацентарний кровообіг (сигетін), мікроциркуляцію в плаценті та реологічні властивості крові (еуфілін, трентал, курантіл, реополіглюкін), мають антиоксидантні властивості (вітамін Є). Посиленню матково-плацентарного кровообігу сприяє також гіпербарична оксигенація.

У дітей, що народилися, ступінь гіпотрофії визначають за масою та довжиною тіла. Гіпотрофією І ступеню вважають дефіцит маси на 15-20% від належної для доношеного новона-родженого; II ступеню - на 21-30%; III ступеню на 31% і біль-ше.

У новонароджених з гіпотрофією спостерігається порушення трофіки шкіри (мацерація, сухість, жовтяничне забарвлення), стоншення підшкірного жирового шару, лабільність темпера-тури, підвищення нервової збудливості, зміна діяльності фун-кціональних систем. Внаслідок виснаження енергетичних за-пасів та порушення матково-плацентарного кровообігу ще внут-рішньоутробно навіть нормальні пологи для таких дітей є ве-ликим навантаженням. Тому частота асфіксії серед них дуже висока. Часто буває аспірація навколоплодових вод з наступ-ною пневмонією.

Такі немовлята потребують ретельного догляду та повно-цінного вигодовування материнським молоком. При необхід-ності використовують білкові препарати, комплекс вітамінів, «ненатал», «пепті-юніор».

ВАДИ РОЗВИТКУ ПЛОДУ

В залежності від часу та об'єкту ураження виділяють:

- гаметопатії - захворювання, пов'язані з ушкодженням або аномаліями статевих клітин;

- ембріопатії - захворювання, що виникають у перші 3 мі-сяці вагітності в процесі органогенезу;

- фетопатії - внутрішньоутробне ураження уже сформова-них органів та систем плоду.

Гаметопатії можуть бути зумовлені спорадичними мутаці-ями статевих клітин батьків або передаватися спадкове від від-далених поколінь. Захворювання можуть успадковуватися за домінантним або рецесивним типом. Ризик захворювань з до-мінантним типом успадкування становить 50%. Якщо батьки є носіями однакового рецесивного гена, ризик захворювання становить 25%. Найбільш частими спадковими захворюван-нями є муковісцидоз, фенілкетонурія, адреногенітальний син-дром, хвороба Дауна та ін.

Ембріопатії. Шкідливі впливи у період диференціювання органів можуть призвести до виникнення вад розвитку. В про-цесі органогенезу органи вражаються у такій послідовності: очі - мозок - серце - органи слуху - кістки. Дія шкідливих чинників на плід на 4-6 тижні вагітності призводить до формування у плоду вади серця, на 12-14 тижні - вад статевих органів. Шкід-ливий вплив на плід чинять вірусні захворювання матері (крас-нуха, вітряна віспа, кір, грип), фізичні (рентгенівське, ультра-фіолетове та іонізуюче