Загальна хворобливість у дітей, які знаходяться на диспансерному обліку Підлісківського ФАП з приводу хворіб органу зору

91 – 3

1000 – х

х = 3 х 1000/91 =32,9

32,9 %о Хворобливість на збіжну косоокість обох очей серед дітей, які знаходяться на обліку Підлісківського ФАП

Косоокість

Косоокість – це відхилення зорової осі одного ока від спільної точки фіксації.Захворювання завжди супроводжується порушенням бінокулярного зору. Косоокість поділяється на паралітичну і співдружнюю.

Паралітична косоокість. Вона виникає внаслідок порушення іннервації одного із зовнішніх м’язів ока.Порушення іннервації, у свою чергу, може бути пов’язане з ушкодженням ядер окорухових нервів або парезом чи паралічем

гілок цих нервів ( мал. 1 ). Такі порушення частіше спостерігають у старшому віці.

Диференціальну діагностику співдружньої та паралітичної косоокості подано нижче.

Паралітична косоокість Співдружня косоокість

Двоїння Двоїння немає

Рухи очного яблука в якусь сторону Рухи очного яблука необмежені

Обмежені або відсутні

Нема установчого руху Є установчий рух

91 – 6

1000 – х

х = 6 х 1000/91 = 65, 9

65,9 %о Хворобливість на гіперметропію слабкої степені серед дітей, які знаходяться на обліку Підлісківського ФАП

91 – 2

1000 – х

х = 2 х 1000/91 = 21,9

21,9 %о Хворобливість на аномалію рефракції серед дітей, які знаходяться на обліку Підлісківського ФАП

Аномалія рефракцій

Далекозорість. Розрізняють 3 ступені далекозорості : слабку – до 3 діоптрій, середню – від 3 до 6 діоптрій і високу – вище 6 діоптрій.

За умови далекозорості слабкого ступеня, хворий може взагалі не мати ніяких скарг. Гострота зору є високою за рахунок постійного напруження акомодації. У разі далекозорості середнього ступеня , хворі переважно скаржаться на поганий зір на близькій відстані, а за умови далекозорості високого ступеня – також на повний зір вдалину. Крім того, у разі далекозорості середнього та високого ступенів у зв’язку з постійним напруженням акомодації, може виникати так звана акомодаційна астенопія . Вона проявляється болем у ділянках орбіт, скронь, надбрівних дуг.

Описані випадки, коли причиною багаторічного не з’ясованого головного болю

була некоригована далекозорість. Гіперметропія також іноді є основою для виникнення косоокості. Тому діти із середнім і високим ступенями далекозорості повинні знаходитися під диспансерним наглядом окуліста.

Короткозорість. Короткозорість теж поділяється на слабку до 3 діоптрій, середню – від 3 до 6 діоптрій і високу – вище 6 діоптрій. Для короткозорості усіх ступенів характерне зниження гостроти зору вдалину, а для короткозорості середнього і високого ступенів – також і зблизька.

Короткозорі бачать краще на близькій відстані і тому часто під час роботи тримають голову дуже близько до предметів. У зв’язку з цим виникає потреба посиленої конвергенції, що може призвести до виникнення так званої м’язової астенопатії, яка проявляється швидкою втомлюваністю, неприємними відчуттями і болем у ділянці орбіти.

Характерним симптомом короткозорості є те, що під час розглядання предметів здалеку хворі мружаться. Це поліпшує їх зір.

Особливістю короткозорості є її здатність прогресувати, зокрема у дитячому віці. Тому діти з короткозорістю повинні бути під постійним диспансерним наглядом.

Окреме місце посідає злоякісна короткозорість. Таку назву вона отримала у зв’язку із постійним і значним прогресуванням. У результаті короткозорість може досягнути 20 -25 і більше діоптрій. Прогресування злоякісної короткозорості пов’язане не із зміною сили заломлення оптичних середовищ ока, а і збільшенням його передньо-заднього розміру за рахунок розтягнення заднього полюса. Злоякісна короткозорість іноді є підґрунтям важкого захворювання – відшарування сітківки.

3.4. Онтогенез зорового сприйняття і акомодація нормального ока в онтогенезі.

У ссавців зорове сприйняття вдосконалюється у процесі навчання, тобто індивід на ранній стадії свого розвитку мусить навчитися бачити. Яким же чином відбувається процес навчання зору у ссавців і людини ?

Якщо котів тримати в темряві протягом перших 4-6 тижнів від народження, то їхній зір значно й надовго порушується. Отже, протягом якогось певного критичного періоду для нейронів зорової зони кори необхідна зорова інформація, а коли її немає, то зв’язки між нейронами або не розвиваються, або встановлюються неправильно. У критичний період формується й просторовий зір. Якщо у людини бракує одного ока, то в неї виникає “вторинний” просторовий зір, який ґрунтується на власному досвіді.

Критичний період розвитку зору триває у дітей до 4-5 річного віку, але якщо мати на увазі складне зорове сприйняття, то цей період можна продовжити до 14-16 років. Отже, зір людини виключно багатий не лише завдяки наявності значної зорової пам’яті, а й завдяки тому, що період навчання зору у людини дуже розтягнутий порівняно з іншими ссавцями. Внаслідок цього кожна людина вчиться бачити індивідуально, і відмінності в якості зору у різних людей дуже значні. Люди, які виховані у середовищі, бідному на зорові стимули, відстають за своїми зоровими можливостями від людей, що виховуються у нормальних умовах. Тобто зорове мислення багатьох людей багато в чому залежить від культури, впливу родини та освіти.

Так, європейському живопису властиве тримірне зображення простору і предметів у ньому, що притаманно європейській культурі бачення, а східноазіатські народи сприймають предмети й простір між ними інакше, що й відображається в їхньому живописі. Ці відмінності, зрозуміло, не спадкові, і японська дитина, яка народилася і виховувалася у США, бачить простір таким, яким його сприймають її американські однолітки.

Отже, зір розвивається одночасно з розвитком мозку й свідомості.Здатність бачити навколишній світ є пластичною, динамічною властивістю, яка залежить від