Протягом першого року життя у дитини спостерігається повна колірна сліпота.

Колірний зір у дівчат

Відчуття червоного з’являється у дівчаток у 14, зеленого- у 16 і синього – 18 місяців.

Колірний зір у хлопчиків

У хлопчиків цей процес відбувається на 2 місяці пізніше.Діти віком 2,5-3 років досить добре визначають червоний колір, гірше – зелений і ще гірше синій. Формування кольосприйняття завершується у дівчаток у 7,5 , у хлопчиків – у 8 років.

Аномалія колірного зору. Якщо в сітківці бракує колбочкових пігментів і функціонують лише паличкові фоторецептори, розрізнення кольорів неможливе - паличкова монохроматія. У такому випадку, коли є лише один колбочковий пігмент, колірний зір також неможливий – колбочкова монохроматія.

Повна колірна сліпота трапляється приблизно у 0,1 % людей. Ці люди сприймають світ у чорно-білому зображенні, тобто розрізняють лише градації сірого. У них зазвичай виникає порушення світлової адаптації при фотопічному освітленні, внаслідок чого при яскравому світлі вони погано розрізняють форми

предметів, що й викликає фотофобію. Тому люди з повною колірною сліпотою носять темні окуляри навіть при нормальному денному освітленні.

Слід зазначити, що існують також аномалії паличкового апарату. При цьому нормально сприймаються кольори, але значно знижена здатність до темпової адаптації. Причиною такої нічної ( “курячої”) сліпоти може бути брак у їжі ретинолу ( віт. А ), який важливим компонентом для ресинтезу ретиналю.

Якщо випадає тільки один колбочковий пігмент, то розрізняння кольорів можливе, хоча й обмежене – дихроматія. Залежно від того, якого колбочкового пігменту бракує, розрізняють : протанопію ( бракує еритролабу ), дейтеронопію ( бракує хлоролабу ) і тританопію ( бракує ціанолабу ). Найчастіше трапляється протанопія ( дальтонізм ), найрідше – тританопія. Хворі на протанопію не сприймають червоного кольору, а синьо-блакитне проміння їм видається безбарвним, на дейтеранопію – не відрізняють зел

Список використаної літератури

Белякин А. Ф., Бебенко В. Г. Нарушения иммунологического состояния у больных близорукость / А. Ф. Белякин, В. Г. Бебенко // Офтальмологический журнал - 1994 -№5 с-274-276.

Веселовская З. Ф., Денисюк Н. Б., Степанюк Г. И. Вплив малих доз радіації на акомодаційно-конвергентну систему ока та рефрактногенез у дітей / З. Ф. Веселовская, Н. Б. Денисюк, Г. И. Степанюк // Вест., офтальмологический журнал - 1990 -№1 с-33-35.

Гайдамака Т. В., Пономарчук В. С. Особености состояния кровообращения глаза и мозга у больних рецидивируючими герпетичискими кератитами / Т. В. Гайдамака, В. С. Пономарчук

// Офтальмологический журнал – 2000-с-62-65.

Дегтиренко Т. В., Керилов М. І. Віддалені медичні наслідки чорнобильської катастрофи та шляхи мінімізації екогенетичних ризиків / Т. В. Дегтиренко, М. І. Керилов // Офтальмологический журнал - 1998- №4 с-287-298.

Думброва Н. Е., Титаренко З. Д. Основные причины знижение зрения детского населения по результатам профилактических осмотров / Н. Е. Думброва, З. Д. Титаренко // Офтальмологический журнал 1991 - №5 с-309-311.

Завгородняя Н. Г., Цибульськая Т. Е. Динаміка показників здоров’я дітей з позицій вплив чорнобильської аварії на систему вагітна-плод-дитина / Н. Г. Завгородняя, Т. Е. Цибульськая // Офтальмологический журнал – 2006-№6 с-4-7.

Ковалевський В. Н., Логай Н. В. Особенности удаления инородных тел в яблучки заднего полюса глазного яблука . Современные технологии в диагностики ранений глаза и орбыти / В. Н. Ковалевський, Н. В. Логай // Офтальмологический журнал - 1991-№5 с-309-311.

Колонеэц В. А. Диагностика и способы удаления металлических инородных тел, локализуючися в прозрачном хрустальки и заднем одела глаза / В. А. Колонеэц // Офтальмологический журнал - 20003 с-170-174.

Киспаров А.А., Киспарова А. Б., Ветисов С. Э. Спосіб трансциліарного видалення сторонніх тіл, розташованих у сітківці / А. А. Киспаров, А. Б. Киспарова, С. Є. Ветисов // Вестн., Офтальмологический журнал – 2002-№4с 19-22.

Логай Н. В., Петруня А.М. Сотояние местного имунытета глаза и перекисное окисления миридов полу больних с хроныческой патологий печени / Н. В. Логай, А. М. Петруня. // Офтольмологической журнал – 1999 -№6 с-323-378.

Можеренков В. П., Г. Л.Сергушев. Изучение качества жизни детей важнейшая задача савременной педиатрии / В. П. Можеренко, Г. Л. Сергушев // Вест. Офтальмологический журнал – 1997-т-113 №1 с-39-41.

Майчук Ю. Ф. матер., науч.,практ.,конф., 20-21 наября 2008 года. Актуальние вопросы воспалытельних заболываний глаз. / Ю. Ф. Майчук //Офтальмологический журнал – 20002 –с-7-17.

Пастух Т. М. , Боброва Н. Ф. Особенности хирургыческого и консервативного лечения аномалый розвития глаза. / Т. М. Пастух, Н. Ф. Боброва // Офтальмологический журнал – 2008 -№4 с-36-40.

Польсъянц О.Б. Використана гідрокортизована маса в офтольмології / О. Б. Польсянц // Клінічна медицина – 1999 №11 с -40-41.

Петруня А. М., Думброва Н. Е. Оценка ефективности амизона в комплексной терапии больных аденовырусних кератоконьюнктивом / А. М. Петруня, Н. Е. Думброва // Офтальмологический журнал – 2002 №4 с- 20-23.

Родин С. С., Бражникова Е. Г. Критерии прогрессирования близорукости у дитей и подростков и хирургические методи лечения с используваним биоинертного трансплантанта / С. С. Родин, Е. Г. Бражникова // Укр., мед., альманах -2000 -Т3- №5 с – 156-159.

Старинец Н.В. Влияние видимого света на глаз солничное затменные / Н. В.