Сердюченко В. Н., Драгомирецкая Е. Н. Соматический статус и фезическоэ розвытьэ детей и подростков В. Н. Сердюченко, Е. Н. Драгомирецкая // Офтольмологической журнал – 2002-№2 с-4-8.

Сидоров Э. П., Перчикова О. І., Полуторнов А. А. Некоторие биометричиские параметры глаз при глаукоме молодого возраста / Э. П. Сидоров, О. І. Перчикова, А. А. Полуторнов // Вестник офтальм., -1993 – Т-109л2 с-10-12.Библиограф с -12.

Пастух Т. М. , Зіміна І. В. Состояние аллосклеропластики при бистро-прогресируючий миопии у детей и подростков / Т. М. Пастух, І.В. Зіміна // Укр., радіологічний журнал -2001 -№1 с-418-421.

Родин С.С. , Медьяров І.М. Статистическая характеристика миопии у школьников Алматы и особинности и лечения / С.С. Родин, І. М. Медьяров // Офтальмологический журнал – 2004 -№1 с-81-82.

Сухина Л. А., Голубов К. Є. Контузионная травма органа зрения особености клиники в промишленном районе Донецкой области / Л. А. Сухина, К. Є.Голубов // Офтальмологической журнал – 2000 -2005-№4 с-36-40.

Шенк Я. Ю. Патаморфологічна зміна тканин ока у хворих на туберкульоз легень / Я. Ю. Шенк // Укр., пульмонолог журнал – 2001-№1 с-52 -54.

Емченко В. І., Кирилиха Н. Г. Про дію окурохових м’язів на людське око при патології окорухового апарату / В. І. Емченко, Н. Г. Кирилиха // Офтальмологический журнал – 2008-№1 с-19-23.

Емченко В. І., Мосьпан В. О., Литовченко В. К. Топографія поверхні людськогого ока в сферичній системи координат / В. І. Емченко, В. О.Мосьпан, В. К. Литовченко // Офтал., журн.,- 2005-№ 5 с-75-79. Бібліограф с-79.

ений колір від червоного і блакитного, а на тританопію – не бачать синього і фіолетового кольорів. Ці аномалії є вагомим підтвердженням трикомпонентної теорії кольоросприйняття.

Причиною випадіння або редукції пігменту в разі дихроматії і аномалії кольоросприйняття є генетичні чинники. Гени, які визначають колірний зір, містяться в Х-хромосомі, де за кожний пігмент відповідає певний ген у певному локусі. Отже, порушення колірного зору у жінок відбувається внаслідок дефекту обох хромосом, а у чоловіків для цього досить дефекту в одній Х ( оскільки друга хромосома в них Y ). Ось чому у чоловіків порушення колірного зору трапляється майже у 20 разів частіше, ніж у жінок.

Колірний зір у ссавців

У значної частини ссавців ( особливо нічних видів ) колірний зір редукований. Навіть такі тварини, як коти і собаки є в кращому разі, дихроматичними. Щоправда, зорова система кота дає змогу йому розрізняти всі градації видимого спектра – від червоного до синього.

Трихроматичний зір виник у процесі еволюції, у приматів вторинно. Проте, якщо у птахів весь складний процес розрізнення кольорів відбувається у

сітківці, то у людини цей аналіз здійснюється у 4 етапи, де останнім етапом є процеси в нейронах бічного колінчастого тіла й окремих кіркових колонках зорової зони кори великого мозку, чутливих до дуже тонких кольорових відтінків. Тому, маючи лише 3 види колбочкових рецепторних клітин у сітківці, людина здатна розрізняти величезну кількість відтінків ( приблизно 160 ), тобто справжнє кольоросприйняття властиве лише людині.

3 .2. Особливості органу зору у людей зрілого віку

При старінні відбуваються наступні зміни :

1) Втрата кристаликом еластичності, яка приводить до втрати акомодаційної здатності ока й розвитку старечої далекозорості. Це явище являє собою один з перших ознаків старіння. Воно пов’язане з переміщенням волокон кристалика з переферії до центру, де з них поступово формується щільне ядро кристалика, яке позбавляє його еластичності. В 60- 65 років акомодація уже практично повністю відсутня ж ;

2 ) Розростання в сітчатці нових кровоносних судин, які наділені підвищеною пронизливістю, за рахунок чого в сітчатці відбуваються точкові крововиливи й потік ( ексудація ).

3 ) Накопичення в сітчатці пошкоджених клітин, які є бар’єром для світлових хвиль, ротрапляючих до фоторецепторів ;

4 ) Дистрофічні зміни сітчатки, які приводять до зниження гостроти зору ;

5 ) Поява в склоподібному тілі світлонепроникних тілець, які відчуваються у вигляді пливучих у полі зору чорних точок ;

6 ) Поява старечої дуги або кільцевого помутніння рогівки, пов’язаної з ліпідною інфільтрацією рогової оболонки ;

7 ) Поява старечого птозу, обумовленого атрофією м’язу, який піднімає верхнє віко, старечого енофтальму, викликаного атрофією жирової клітчатки орбіти ;

8) Зниження швидкості зіниці на світлове подразнення, критичної частоти мигання, тобто порогу злиття, контрастної чутливості, світлової й колірної чутливості. Прийнято вважати, що для оцінки біологічного віку людини можна використовувати такі показники стану зорового аналізатора, як сила акомодації, критична частота мигань, мінімальний поріг чутливості до світла ока, адаптованого до темноти, й інші.

Окрім фізіологічних, обумовлених старінням організму змін, для похилого і старечого віку характерні такі захворювання ока, як катаракта, тобто помутніння кристалика, глаукома й атрофія зорового нерва. Ці захворювання виникають в результаті дегенеративно-дистрофічних процесів, які відбуваються на етапах пізнього онтогенезу. Поява цих захворювань в більш молоді роки вказує на передчасне старіння організму.

3.3. Загальна хворобливість органу зору у дітей та дорослих , які знаходяться на диспансерному обліку ПідлісківськогоФАП.

987 – 6

1000 – х

х = 6 х 1000/987 = 6,1

6,1 %о Хворобливість у дорослих, які знаходяться на обліку Підлісківського ФАП з приводу катаракти

Катаракта

Катаракта – це будь-яке помутніння кришталика.

Катаракти бувають природжені і набуті. Набуті катаракти, в свою чергу, поділяються на старечі ( вікові ) і ускладнені. Крім того, за локалізацією помутніння катаракти поділяють на кортикальні, ядерні, капсулярні і поліморфні.

Набута катаракта. Стареча ( вікова ) катаракта –