Від цирозу печінки щороку помирає близько 300 000 хво-рих. За останні 20 років, за даними ВООЗ, захворюваність цироз печінки в розвинутих країнах Європи збільшилась у 2,5 разу.

На відміну від гепатиту, цироз печінки супроводжується утворенням рубцевої тканини, порушенням регенерації гепатоцитів (утворенням вузлів), появою нових судинних анастомозів між ворітною веною, печінковою артерією і печінковою веною, що спричинюють стиснення та ішемію ділянок неураженої тканини, аж до ішемічного некрозу. Масивність некро-зу і темпи розвитку цирозу зумовлюють розвиток велико- і дріоновузлового цирозу. Виникнення цирозу печінки пов'язу-ють також зі вживанням ліків, порушенням евакуації жовчі, недостатністю кровообігу. Інколи причину цирозу встанови-ти не вдається.

Цироз печінки не завжди діагностують своєчасно. Так, у 20-30 % випадків його виявляють під час автопсії. Особливі труднощі становить виявлення малоактивних і латентних ци-розів, які складають 80 % усіх цирозів.

Цироз печінки може характеризуватися високою активністю процесу. У таких випадках спостерігаються симптоми, харак-терні для захворювання печінки: підвищена втомлюваність, ту-пий біль у правому підребер'ї, потемніння сечі, здуття живота, порушення апетиту, підвищена пітливість, запаморочення, ме-талевий або гіркий присмак у роті, підвищена кровоточивість ясен, синці на стегнах і гомілках. Усе це ознаки малої печінкової недостатності. Вони з'являються або посилюються після вживання ліків або алкоголю, під впливом інсоляції та інших провокуючих чинників. Ці прояви хвороби лікар повинен ви-явити активно, інакше їх можна пропустити.

Синдром великої печінкової недостатності проявляється по-рушенням сну, частою зміною настрою або апатією, неадекват-ними реакціями. Хворі не можуть рахувати в зворотному по-рядку (наприклад, від 30 до 1), що є ознакою енцефалопатії.

Синдром портальної гіпертензії в начальній стадії характе-ризується метеоризмом, посиленим відходженням газів, збіль-шенням розмірів живота, болем у лівому підребер'ї (унаслідок циркуляторних розладів у селезінці), гемороїдальними крово-течами.

Під час огляду хворого, який слід проводити при денному освітленні, привертають до себе увагу сліди роздряпування на шкірі (характерно для холестазу), сіро-коричневе її забарвлення (у разі тривалого холестазу), ксантелазми повік, жовтяниця, підшкірні геморагії на ліктьових згинах, бічних поверхнях стегон та гомілок. Жовтяничність шкіри спостерігається при збільшенні вмісту білірубіну (переважно прямого) до 30-34 мкмоль/л. На шкірі можна помітити телеангіектазії.

Виявляють й інші печінкові знаки, виникнення яких по в'язане з порушенням інактивації гормонів у печінці, - матово-червоне забарвлення долонь і стоп, гінекомастію (частіше при алкогольному ураженні). Рідше зустрічаються такі печінкові знаки, як білі нігті, контрактура Дюпюїтрена, нігті у вигляді годинникових скелець, «печінковий» запах з рота (внаслідок по-рушення обміну сірковуглеців), малинове забарвлення язика.

Під час об'єктивного дослідження виявляють ущільнення печінки, нерівність її поверхні і нижнього краю. Розміри пе-чінки можуть бути різними. Пальпується збільшена селезінка, її край виступає з-під реберної дуги на 1-3 см.

Застосовують сцинтиграфію. Печінка може бути збільше-ною, зменшеною чи нормальною за розмірами. На сцинтиграмах виявляють порушення розподілу радіоактивного ізото-пу, зменшення його накопичення, дефекти накопичення, а також здатність селезінки накопичувати препарат.

Ультразвукова діагностика інформативна лише при висо-коактивному цирозі.

Комп'ютерна томографія дозволяє виявити об'ємні утво-рення, визначити щільність і гомогенність печінки, розміри селезінки, орієнтовно - діаметр ворітної вени.

При малій активності цирозу печінки діагноз встановити складно. Хворий зазвичай ні на що не скаржиться. Додаткове опитування дозволяє виявити такі прояви захворювання, як зниження працездатності навесні, кровоточивість ясен, по-темніння сечі після перенесеної інфекції.

Огляд хворого малоінформативний. Судинні зірочки виявляють при натискуванні. Під час пальпації привертає до себе увагу ущільнення печінки, нерівність її краю (фестончастий край). Спленомегалія спостерігається в 70-75 % хворих.

Цироз печінки слід диференціювати насамперед з хро-нічним активним гепатитом. На користь цирозу печінки свід-чать наявність телеангіектазій, ущільнення печінки, що має нерівний край, спленомегалія, варикозне розширення вен стравоходу, зміни на сцинтиграмах, портальна гіпертензія. Проте деякі з симптомів, характерних для алкогольного цирозу печінки, зустрічаються і при хронічному активному ге-патиті. Дані біопсії печінки та результати лапароскопічного дослідження дозволяють встановити остаточний діагноз.

Нерідко хворого з активним цирозом печінки госпіталізу-ють у стаціонар у термінальній стадії цирозу, коли в нього з'являються жовтяниця, геморагічний синдром, асцит, ознаки енцефалопатії.

Ускладнення цирозу печінки. Печінкова недостатність супроводжується енцефалопатією і вираженим геморагічним синд-ромом. Для цирозу печінки більш характерний розвиток гепатопортальної енцефалопатії, портально-системної чи екзогенної коми. Такі ускладнення виникають у хворих з вираженими кавопортальними анастомозами.

Хронічна печінкова недостатність при цирозі печінки, активному гепатиті та пухлинах печінки виникає через кілька місяців, а може й років, від початку захворювання. Це пор-тально-печінкова недостатність, яка розвивається внаслідок шунтування крові в судинах печінки чи зменшення маси функціонуючих клітин печінки. Клінічні ознаки енцефало-патії при хронічній печінковій недостатності наростають повільно. Можливий хвилеподібний перебіг енцефалопатії.

Основним проявом енцефалопатії при великій печінковій недостатності є кома. Прекома проявляється психічними по-рушеннями, свідомість при цьому збережена. У І стадії коми спостерігаються виражені психічні порушення, періодична непритомність, у ІІ - постійна непритомність і у ІІІ - не-притомність і втрата рефлексів.

Одним із симптомів великої печінкової недостатності є на-бряк мозку. Він виникає внаслідок проникнення токсичних речовин у мозок через гематоенцефалічний бар'єр. У разі під-вищення внутрішньочерепного тиску з'являються брадикардія, блювання, набряк сосочка зорового нерва. У хворих розвива-ються енцефалопатія та гіпопротромбінемія (геморагічний синдром).

Хронічна печінкова недостатність характеризується не-адекватною поведінкою хворого, коливаннями настрою, сон-ливістю вдень і безсонням уночі. Слід пам'ятати, що під час огляду та опитування хворих ці прояви захворювання можна не виявити. Обов'язково слід запропонувати