[1, 6].
Склад мазей різноманітний. Часто зустрі-чаються мазі з антибіотиками, сульфаніламідними препаратами, ртуті оксидом, резорцином, калію йодидом, ксероформом. та ін. Застосовують очні мазі для знеболювання, розширення чи звуження зіниці, зменшення запальних процесів і зниження внутріочного тиску.
Кон'юнктива ока – дуже ніжна оболонка, тому очні мазі виділяються в окрему гру-пу і до них висуваються додаткові вимоги [1, 2, 6, 7]:
очні мазі повинні готуватися в асептичних умовах;
мазева основа не повинна містити будь-яких сторонніх домішок, повинна бути нейтральною, стерильною, рівномірно розподілятися по слизовій оболонці;
лікарські речовини в очних мазях повинні знаходитися в оптимальному ступені дисперсності, щоб уникнути ушкодження слизової оболонки;
очні мазі повинні легко і самовільно розподілятися по вологій слизовій оболонці.
Асортимент основ, застосовуваних для очних мазей, незначний і розширюється дуже повільно. Найчастіше використовують вазелін сорту «для очних мазей». Він досить стійкий до впливу зовнішнього середовища, індиферентний стосовно багатьох лікарсь-ких речовин, не має подразнюючих властивостей. І все ж як самостійна основа він не зовсім зручний, тому що погано змішується зі слізною рідиною.
Якщо в рецепті не зазначена основа, то при відсутності затвердженої НТД на даний пропис, відповідно до ДФ XI застосовують основу, що складається з 10 частин безводного ланоліну і 90 частин вазеліну («Для очних мазей»), які не містять відновлюючих речовин [7].
У даній основі ланолін сприяє фіксації мазі на слизовій, а також повнішому всмоктуван-ню лікарських речовин. Компоненти сплавляють у порцеляновій (фарфоровій) чашці при нагріванні на водяній бані. Розплавлену основу проціджують через кілька шарів марлі (у сушильній шафі при температурі 90-100 °С) і фасують по 10,0 г у сухі простерилізовані банки, закупорюють і стерилізують у повітряному стерилізаторі при 180 °С протягом 30 хвилин або при 200 °С протягом 15 хвилин. Готову очну основу зберігають у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С протягом 2 діб чи при 3-5 °С - 30 діб [2].
При відсутності вазеліну «для очних мазей» очищають звичайний вазелін: до роз-плавленого вазеліну в емальованому посуді додають 2 % активованого вугілля і на-грівають суміш до 150 °С при періодичному помішуванні протягом 1-2 годин. Гарячий вазелін фільтрують через паперовий фільтр і розливають у стерильні банки. Проводять хімічний аналіз на відсутність органічних домішок. Очищений таким чином вазелін не має запаху, злегка жовтуватий на колір [1].
Використання як основи для очних мазей свіжовиготовленої гліцеринової мазі не завжди доцільне, бо вона має сильний водовіднімаючий ефект і пов'язану з ним по-дразнюючу дію. Інший недолік мазі – швидкий синерезис при зберіганні.
Останнім часом як основи для очних мазей запропоновані гелі деяких високомоле-кулярних сполук (камеді, натрію альгінат, натрію карбоксиметилцелюлоза та ін.). Ос-нови гідрофільні, тому добре розподіляються по слизовій оболонці ока, легко віддають лікарські речовини. Але вони мають істотний недолік – швидко піддаються мікробно-му псуванню і тому потребують додавання консервантів.
Не слід застосовувати як основи для очних мазей швидкогіркнучі жири, тому що вони діють подразнююче; мильні основи, які через наявність поверхнево-активних вла-стивостей різко знижують поверхневий натяг і виявляють подразнюючу дію; желати-нові основи, що є сприятливим живильним середовищем для мікроорганізмів.
Застосування поліетиленоксиду чи глікольвмісних середовищ не рекомендується через різкий перепад осмотичного тиску. Емульсійні основи типу О/В мало придатні через сильне затуманення зору. Вважається, що для досягнення оптимального ефекту на емульсійних основах краще віддавати перевагу виготовленню суспензійних мазей, тому що розчинення лікарських речовин у водній фазі емульсійних основ може викли-кати їх наступну рекристалізацію. Крім того, водовмісні основи в очних мазях підляга-ють стабілізації [2].
Технологія приготування очних мазей.
Технологія очних мазей аналогічна технології звичайних мазей, але з дотриман-ням умов асептики. Усі допоміжні матеріали, мазеву основу, лікарські речовини, що витримують дію високої температури, банки для відпуску стерилізуються способами, зазначеними у ДФУ.
Необхідність асептичних умов виготовлення зв'язана з тим, що мазі можуть бути придатним середовищем для існування мікроорганізмів. Різні бактерії, бацили, цвілеві і дріжджові гриби були виявлені в нестерильних мазях з атропіну сульфатом, пілокарпі-ну гідрохлоридом, ксероформом, ртуті оксидом жовтим. Слід зазначити, що деякі суль-фаніламідні лікарські речовини, що входять до складу мазей, не виявляють бактеріо-статичної дії на сапрофіти і патогенні мікроорганізми. Мікроорганізми попадають у мазі з допоміжних речовин, головним чином з нестерильних основ. Це пояснюється тим, що вуглеводи, жири, олії, жироподібні й особливо гідрофільні речовини є сприятли-вим середовищем не тільки для зберігання мікроорганізмів, що потрапили в них, але й для розмноження деяких. Тому при виготовленні очних мазей, так само як і очних крапель, доцільне додавання консервантів, про що є вказівки в ДФУ і у фармакопеях зарубіжних країн. Для цього запропонований бензалконію хлорид 1:1000, суміш ніпагіну (0,12%) і ніпазолу (0,02%), 0,1-0,2% кислота сорбінова й інші консерванти, дозволені до медичного застосування.
Важливим фактором при виготовленні очних мазей (так само як і дерматологічних) є досягнення оптимального ступеня дисперсності лікарських речовин, що вводяться. Необхідної дисперсності речовин досягають шляхом попереднього розчинен-ня чи ретельного розтирання їх з невеликою кількістю рідини, що підходить до основи.
Речовини, розчинні у воді (солі алкалоїдів, новокаїн, протаргол, коларгол, резорцин, цинку сульфат, калію йодид, тіаміну гідрохлорид та ін.), розчиняють у мінімальній кількості свіжовиготовленої стериль-ної води очищеної, а потім змішують з мазевою основою. Для прискорення розчи-нення протаргол доцільно попередньо змочити декількома краплями гліцерину.
Речовини, нерозчинні чи важкорозчинні у воді й основі (ртуті оксид жовтий, каломель, ксероформ, цинку оксид, міді цитрат, вісмуту субнітрат та ін.), вводять до складу очних мазей у вигляді дрібних порошків