Реферат на тему:

Рідкі лікарські форми

РІДКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ

Рідкі лікарські речовини (рідини) краще за тверді проникають у кров і діють швидше, їх можна вводити всередину (ентерально) і парентерально, тобто обминаючи травний канал. Парентеральне введення лікарських речовин має велике значення у тих випадках, коли потрібно подати негайну медичну допомогу. Недоліками цієї лікарської форми є те, що рідини малопортативні і дозування їх не завжди точне в разі вживання краплями, ложками або чар-ками. Рідкі лікарські форми широко застосовуються у медичній практиці. До них належать розчини, настої, відвари, краплі, си-ропи, мікстури, лініменти, настойки, слизи, емульсії, рідкі екстракти.

Розчини (Solutiones; одн.— sotutio; род. відм. оди.— solutionis) — найпростіша рідинна лікарська форма, яка використовуєть-ся для зовнішнього застосування, прийому всередину і парентераль-ного введення. Розчином називається рідка лікарська форма, що являє собою однорідну прозору суміш однієї або кількох речовин у розчиннику. У фізико-хімічному відношенні — це однофазна го-могенна система.

Розчини утворюються в результаті розчинення твердих або роз-ведення рідких лікарських речовин у розчиннику, або шляхом змі-шування двох рідин.

Розчин складається з основної діючої речовини і розчинника. Під розчинником розуміють індивідуальні хімічні сполуки або їх суміші, що мають властивість розчиняти різні речовини, тобто утворювати з ними однорідні системи. Як розчинник найчастіше використовують дистильовану воду, а також етиловий спирт, олію, гліцерин, ефір, вазелінову олію. Хлороформ застосовують рідко. Якщо в рецепті розчинник не зазначено, то розчин готують на дис-тильованій воді; якщо не вказано концентрацію спирту, аптека завжди бере 90 % етиловий спирт.

Рецепти на розчини можна виписувати скороченим і розгорнутим способами. При виписуванні розгорнутим способом після сло-ва Rp. пишеться назва лікарської речовини, а потім розчинник. В кінці рецепта пишуть M.D.S. (Змішай. Видай. Познач.). При ви-писуванні скороченим способом після слова Rp. пишуть слово Solutio в родовому відмінку однини, а за ним назву лікарської речо-вини, міцність розчину і його кількість в мілілітрах. Закінчується рецепт скороченням D.S. (Видай. Познач.).

Rp.: Cupri sulfatis 0,5 Aq. destill. ad 50 ml

M.D.S. По 1 столовій ложці кожні 10 хв. до настання блювання

Rp.: Sol. Nitroglycerini spirituosae 1 % 5 ml

D.S. По 1-2 краплі на грудочці цукру тримати в роті до розсмоктування

Концентрація розчину може виражатися не лише у процентах, а й відносно одиниці. Це стосується великих розбавлень. Можна також зазначити, з якої кількості лікарської речовини треба виго-товити потрібну кількість розчину. Міцність етилового спирту по-значається-в процентах.

Rp.: Sol. Furacilini (1:5000) Rp.: Sol. Ac. borici

500 ml ex 2,0 100 ml

D.S. Для промивання ран D.S. Для промивання очей

У тих випадках, коли розчин виготовляється не на дистильова-ній воді, в рецепті обов'язково зазначають, який саме розчинник треба взяти.

Rp.: Sol. Camphorae spirituosae 10 % 100 ml

D.S. Втирати в шкіру спини на ніч

Rp.: Sol. Mentholi oleosae 1 % 20 ml

D.S. По 2-3 краплі в кожну ніздрю 2 рази на день

Rp.: Sol. Tannini in glycerino 10 % 20 ml

D.S. Змазувати слизову оболонку гортані

Rp.: Phenol! 1,0

Glycerin! 20 ml

M.D:S. Закапувати у хворе вухо по 3-5 крапель З рази на день

Розчини для вживання через рот готують нестерильні. Призна-чають їх чайними, десертними, столовими ложками або чарками,, склянками. Для ін'єкцій обов'язково готують стерильні розчини і відпускають їх в ампулах або баночках з притертими пробками і з написом «Стерильно». Щоб виписати рецепти на розчини, по-трібно виходячи з разової дози лікарської речовини і об'єму роз-чинника на одне введення розрахувати їх загальні кількості.

Наприклад, треба виписати для вживання через рот розчин кодеїну фосфату (разова доза 0,015 г), амонію хлориду (разова доза 0,3 г) при умові, що хворий буде приймати по 1 столовій лож-ці (15 мл) 3 рази на день протягом трьох днів.

Роблять такі розрахунки:

всього прийомів буде 9 (3 рази на день х 3 дні)

кодеїну фосфату потрібно взяти 0,015 г х 9 = 0,135 г

амонію хлориду » » 0,3 г х 9 = 2,7 г

води дистильованої » » 15мл х 9 = 135 мл

Отже, рецепт треба виписати так:

Rp.: Codeini phosphatis 0,135

Ammonii chloridi 2,7

Aq. destill. 135 ml

M.D.S. По 1 столовій ложці 3 рази на день

При виписуванні розчинів лікарських речовин, які виготовляти-муться з розчинів міцної концентрації, у рецепті потрібно зазначи-ти кількість вихідного розчину цієї сполуки і кількість розчинника. Розраховують так. Наприклад, потрібно виписати 50 мл 7 % роз-чину перекису водню з концентрованого 30 % розчину цього пре-парату.

1. Скільки перекису водню міститиметься в 50 мл 7 % роз-чину?

7-100 х = 3,5

50-х

2. В скількох мілілітрах 30 % розчину міститиметься 3,5 г пе-рекису водню?

30-100 х = 11,7 мл

3,5-х

Отже, щоб виготовити 50 мл 7 % розчину перекису водню з 30 % розчину, потрібно взяти 11,7 мл 30 % розчину цієї сполуки і 38,3 мл дистильованої води. Рецепт треба виписати так:

Rp.: Sol. Hydrogenii peroxydi 30 % 11,7 ml

Aq. destill. ad 50 ml

M.D.S. Промивати рану

Лікарські форми для ін'єкцій. До лікарських форм для ін'єкцій належать не лише водні і масляні розчини, суспензії, емульсії, а й стерильні порошки і таблетки, що розчинюють у стерильному розчиннику безпосередньо перед введенням, їх використовують го-ловним чином для підшкірного, внутрішньом'язового, внутрішньо-венного і внутрішньоартеріального введення.

До лікарських форм для ін'єкцій ставляться певні вимоги: сте-рильність, відсутність механічних домішок, стійкість, апірогенність і у ряді випадків — ізотонічність.

Залежно від стійкості лікарських речовин до температурних та інших впливів застосовують