1. Нагрівання гарячим повітрям у сушильній шафі при темпе-ратурі 180 °С протягом 20-60 хв. або при температурі 200 °С про-тягом 10-30 хв.

2. Нагрівання насиченою парою у стерилізаторі при температу-рі 110-120°С (101,3-151,9 кПа, або 1-1,5 атм) протягом 15-20 хв. або при температурі 110 °С (56,5 кПа — 0,5 атм) протягом 30-60 хв.

3. Нагрівання (одноразове) парою в паровому стерилізаторі при температурі 100 °С протягом 30-60 хв.

4. Тиндалізація — нагрівання у воді при температурі 60-65 °С протягом години п'ять днів підряд або при температурі 70-80 °С три дні. В проміжках між нагріванням матеріал зберігається при температурі 25-37 °С.

5. Бактеріальна фільтрація в асептичних умовах через мікропо-ристі стерильні фільтри.

6. Хімічна обробка за допомогою антисептичних речовин (фе-нолу, трикрезолу та ін.) та консервантів.

Ампули (Ampullae) — запаяний скляний посуд з готовими сте-рильними розчинами для вприскувань і вливань. Місткість ампул: 1,2, 5, 10, 25, 50, 250 мл. Виготовляються ампульні розчини на фармацевтичних заводах і там обов'язково стерилізуються. В ам-пулах випускаються не лише розчини хімічних сполук, а й високо-очищені новогаленові препарати з рослинної сировини та органопрепарати.

Звичайно, якщо препарат легко розчиняє-ться, його разову дозу (не більш як 0,3-0,5 г) намагаються помістити в найменшому об'ємі розчинника, найчастіше у 1 мл.

Щоб правильно виписати розчин в ампу-лах, потрібно знати одноразову дозу лікарсь-кої речовини, а також те, в якому об'ємі роз-чинника вміщують цю кількість речовини, пі-сля чого розрахувати концентрацію розчину. Перед тим як зробити ін'єкцію, ампулу по-трібно оглянути, перевірити напис на ній і дату виготовлення. Ампули бракують, якщо вони мають тріщини, осад, нерозбірливі напи-си, прострочені.

Лікарські препарати, що швидко руйную-ться в розчині, випускають в ампулах у формі стерильного порошку. Перед застосуванням ці

порошки розчиняють відповідним розчинником, яким найчастіше є стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду або вода для ін'єкцій, інколи розчин новокаїну.

Шприц-тюбик (Spritz-tubulis) містить стерильний розчин лі-карської речовини і призначений для одноразового використання при поданні невідкладної медичної допомоги. Вміст шприц-тюбика вводиться підшкірне або внутрішньом'язово.

Шприц-тюбик складається з поліетиленової ампули, в яку за-пресовано голку. В голку вставлено мандрен, і ампула герметично закрита ковпачком. Заповнюються шприц-тюбики розчина-ми лікарських речовин в асептичних умовах за допомогою дозую-чих напівавтоматів, які знаходяться в стерильному приміщенні — боксі. В цьому ж приміщенні відбувається запаювання ампул у . шприц-тюбик. Одночасно на нижню частину шприц-тюбика стави-ться назва лікарської речовини, яка вміщена в ампулу. Заповнені шприц-тюбики двічі з проміжками через добу піддають тиндалізації (їх нагрівають до 60 °С протягом 30 хв.). Для використання шприц-тюбика знімають ковпачок, витягують мандрен і ліки вво-дять під шкіру або внутрішньом'язово.

Rp.: Sol. Atropini sulfatis 0,12 % 1 ml

D.t.d.N. 3 in spritz-tubulis

S. Для одноразового підшкірного введення

При виписуванні неампульних розчинів для ін'єкцій в рецепті обов'язково зазначають, що вони повинні бути стерильними. Роз-чини стерилізують згідно з вимогами Фармакопеї.

Настої та відвари (Infusa et decocta) — це водні витяжки з рослинної сировини або водні розчини спеціальних екстрактів (концентратів). Для виготовлення настоїв та відварів користую-ться інфундирками (від лат. infundo — заварювати, обливати) — закритими посудинами із фарфору, нержавіючої сталі або емальо-ваними. Рослинну сировину подрібнюють, кладуть в інфундирку, заливають водою кімнатної температури, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані, часто помішуючи. У таких умовах інфундирку з сировиною витримують протягом 15 хв. для виготовлення настоїв і 30 хв. для відварів. Після цього інфундирку знімають і охолоджують (настої протягом 45 хв., а відвари — 10 хв.). Потім рідину проціджують, віджимаючи залишки рослин-ного матеріалу.

Якщо при виготовленні відвару чи настою зменшиться розра-хований за рецептом об'єм рідини, то до зазначеного об'єму доли-вають дистильовану воду.

Виписують настої та відвари так: після слова Rp. у родовому відмінку однини пишуть слово Infusum seu Decoctum, потім'зазна-чають назву лікарської рослинної сировини. Далі розраховують загальну дозу лікарської сировини та кількість настою або відва-ру, виходячи з разової дози речовини, загальної кількості прийо-мів та об'єму на один прийом. Наприклад, щоб виписати настій трави термопсису, який треба вживати по одній столовій ложці З рази на день протягом трьох днів (загальна кількість прийомів буде 9), потрібно взяти 135 мл настою (одна столова ложка міс-тить 15 мл, а дев'ять — 135 мл). Згідно з Фармакопеєю, настій трави термопсису повинен мати міцність 1 : 400. Це означає, що з 1 ч. (частини) трави виготовляється 400 ч. настою, а для виготовлення в кількості 135 мл потрібно взяти 0,33 г трави.

1-400 х = 0,33

135 —х

Рецепт оформляють так:

Rp.: Inf. herbae Thermopsidis ex 0,33 135 ml

D.S. По І столовій ложці 3 рази на день

З рослин, які не мають сильнодіючих речовин, настої і відвари виготовляють такої концентрації: 1:10, 1 : 30 (тобто з 1 г трави виготовляють відповідно 10 або 30 г настою чи відвару). Якщо в рецепті не зазначено, з якої кількості сировини треба виготовити настій чи відвар, аптека повинна видати їх згідно з XI Фарма-копеєю.

Найчастіше (але не завжди) настої готують з листя, квіток, стеблин рослин, а відвари — з коріння, кори, кореневищ.

Настої і відвари легко псуються, особливо влітку, і тому їх виписують не більше ніж на 2-4 дні.

Настойки (Tincturae) — це спиртові, спирто-водні, спирто-ефірні рідкі витяжки переважно з рослинної сировини. Настойки готу-ють методом мацерації (настоювання), перколяції (витиснення) або розчиненням сухих екстрактів. Для їх приготування беруть 1 ч. лікарської рослинної сировини і заливають 10 ч. екстрагуючої речовини, якщо рослина містить