Rp.: Т-гае Valerianae 20 ml Rp.: T-rae Belladonnae 5 ml

D.S. По 20 крапель 3 рази на D.S. По 5 крапель 2 рази на

день день

Екстракти (Extracta) — це концентровані витяжки з лікар-ської рослинної сировини. Екстракти готують методом настоювання. Як екстрагуючу речовину використовують воду, етиловий спирт, ефір, спирто-водний розчин. За консистенцією розрізняють рідкі, густі та сухі екстракти. З 1 ч. сировини виготовляють 1 ч. рідкого екстракту. Сухі та густі екстракти виписують у порошках, таблет-ках, свічках, а рідкі — у краплях.

Rp.: Extr. Viburni fluidi 15 ml Rp.: Extr. Aloes spissi 0,05

D.S. По 30 крапель 2 рази на D.t.d. N. 20 in tab.

день S. По 1 таблетці 2-3 рази на день

Мікстури (Mixturae) — це рідка лікарська форма, що утворює-ться при змішуванні у розчиннику двох і більше твердих або рід-ких лікарських речовин. Якщо до настоїв або відварів додати ще які-небудь лікарські речовини, то такі суміші також є мікстурами.

На відміну від розчинів, мікстури бувають каламутними і ін-коли можуть мати осад. Як розчинник для приготування мікстур найчастіше застосовують дистильовану воду, настої, відвари, ароматичну воду.

Мікстури зручні для призначення тяжкохворим, дітям, людям похилого віку всередину і зовнішньо. Лікарські речовини, розчи-нені у мікстурі, краще всмоктуються і швидше діють на організм порівняно з порошками і таблетками. Недоліком мікстур є неточ-ність у дозуванні, непортативність і нестійкість.

При виписуванні мікстур розрахунки лікарських речовин роб-лять, виходячи з разових доз та загальної кількості прийомів. На-приклад, треба виписати мікстуру на 4 дні, дозуючи її по 1 столо-вій ложці 3 рази на день з таких речовин: натрію броміду (Natrii bromidi), разова доза якого 0,3 г, і кодеїну фосфату (Codeini phosphatis), разова доза якого 0,015 г.

Розрахунок: прийомів усього буде 3 х 4 = 12

Natrii bromidi треба взяти 0,3 x 12 = 3,6 г

Codeini phosphatis 0,015 x 12 = 0,18 г.

Як розчинник беруть дистильовану воду.

Кількість розчинника 15 мл х 12 = 180 мл.

Отже, рецепт треба виписати так:

Rp.: Natrii bromidi 3,6

Codeini phosphatis 0,18

Aq. destill. ad 180 ml

M.D.S. По l столовій ложці 3 рази на день

Якщо в складі мікстур є настої чи відвари, то в рецепті їх пи-шуть першими.

Для поліпшення смаку мікстур до їх складу додають сиропи (10-20 % загального об'єму). При виписуванні в мікстурі крапель їх кількість зазначають у грамах.

Краплі (Guttae) — різновид розчинів та мікстур. Приписують їх у кількості 5-20 г і дозують краплями. Офіціальними є на-шатирно-ганусові краплі (Liq. Ammonii anisatus) і розчин калію арсеніту (Liq. Kalii arsenitis).

Сиропи (Sirupi) — густуваті прозорі рідини із смаком та за-пахом речовин, що входять до їхнього складу. Виготовляють їх змішуванням простого цукрового сиропу з фруктовими екстракта-ми, настойками. З метою консервування сиропів до них додають етиловий спирт. Основне призначення сиропів — виправлення (ко-ригування) смаку рідких лікарських форм. У медичній практиці найчастіше використовуються такі сиропи: простий (sirupus simp-lex), алтейний (sirupus Althaeae), вишневий (sirupus Cerasi), ма-линовий (sirupus Rubi idaei), ревеневий (sirupus Rhei).

Слизи (Mucilagines) одержують шляхом обробки водою спеціальної рослинної сировини. Слизисті речовини містяться в на-сінні льону (Seminum Lini), бульбі салепу (tuberis Salep), алтей-ному корінні (radicis Althaeae), аравійській камеді (Gummi Arabi-cum). При заварюванні гарячою водою крохмалю (у відношенні 1 : 50) утворюється крохмальний слиз. Слизи застосовують для зменшення місцевоподразнюючої дії лікарських речовин, сповіль-нення всмоктування ліків у кишках та зменшення всмоктування отрут стінками кишок при отруєннях. Добре діють слизи при за-паленні слизової оболонки кишок і шлунка. Призначають їх через рот і в клізмах.

Rp.: Chlorali hydrati 1,0

Mucil. Amyli 20 rnl

Aq. destjll. 25 ml

M.D.S. Ввести в пряму кишку за 1 раз

У медичній практиці часто використовують крохмальний слиз (Mucilago Amyli), слиз салепу (Mucilago tuberis Salep), слиз ара-війської камеді (Mucilago Gummi Arabici) та настій алтейного коріння (infusum radicis Althaeae). Призначати слизи разом з лугами, кислотами і спиртами не можна через їхню несумісність.

Лініменти (Linimenta) — рідкі мазі, що мають вигляд однорідної драглеподібної маси або густої рідини, яка плавиться при тем-пературі тіла. Застосовуються лініменти зовнішньо для втирання у шкіру, накладання на рани, виразки. Виготовляють їх способом омилення жирних олій водним розчином лугів або змішуванням водних чи спиртових розчинів мила з іншими лікарськими речови-нами та твердих жирів і жироподібних речовин з жирними оліями. Перед вживанням лінімент потрібно збовтати. Лініменти випису-ють розгорнутим способом із зазначенням усіх складових частин і їх доз.

Rp.: Picis liquidae

Xeroformii aa 3,0

Ol. Ricini ad 100 ml

M. f. linim. D.S. Для лікування ран

Емульсії (Emulsiones) — це рідка лікарська форма. Емульсією називається дисперсна система, що утворюється із взаємно нероз-чинних рідин. Дисперсійною частиною є вода, а дисперсною — жирні або ефірні олії, бальзами тощо. Розмір дисперсних часток (крапель) коливається в межах 1-50 мкм. Емульсії — стійкі су-спензії крапель жиру у воді. До складу емульсій крім лікарських речовин входять олія і емульгатор. Емульгатором найчастіше бувають желатоза, аравійська і абрикосова камедь. Добрим емуль-гатором є яєчний жовток (Vitellum ovi). Якщо кількість олії і емульгатора в емульсіях не зазначено, то за Фармакопеєю беруть 2 ч. олії, 1 ч. емульгатора і 17 ч. води.

Емульсії застосовуються зовнішньо і всередину, особливо у педіатричній практиці для маскування неприємного смаку ліків.

Суспензії (Suspensiones) складаються з подрібненої твердої речовини