Накладання та зняття швів, скобок.

Одною з оптимальних умов загоєння рани є пошарове зашивання тканин. Загальним принципом будь-якого шва є делікатне ставлення до країв рани. Шов потрібно накладати так, щоб зіставити краї рани і шари органів, які зшиваються.

Приладдя: а) голки хірургічні, б) голкотримачі Тегера, Матьє, Троянова, в)хірургічні пінцети, г)марлеві салфетки, шарики, д)кровозупинні затискачі, е) шовний і перев’язочний матеріал, одноразовий шприц 10 мл і 0,5 % розчин новокаїну.

Показанням до накладання швів на рану є : а) січені, різані рани, б) свіжоінфіковані рани.

Протипоказанням є нагноєні інфіковані рани, рвані рани з кишеньками, які вимагають хірургічної обробки.

Техніка: шкіру довкола рани миють водою, фізіологічним розчином, причому рану закривають стерильними салфетками. Витирають шкіру насухо, рану промивають перекисью водню, фурациліном, осушують шкіру, довкола рану обробляють йодом, або спиртом, обкладають рану стерильними серветками або простинню, якщо рана невелика і не потребує ревізії, роблять місцеву інфільтративну анестезію (обов’язково індивідуальна проба на чутливість до новокаїну). Якщо в рані є куски тканини, які можуть некротизуватись, то краї рани висікають від 0,5 до 2 см (гострим скальпелем і краї держать хірургічним пінцетом) проводять детально гемостаз. Хірургічний шов накладається за допомогою голкотримача і хірургічної голки в напрямку справа наліво або на себе (але не від себе). Найпростішим видом хірургічного шва являється вузловий шов, при якому кожний шов накладається окремою ниткою і зав’язуються подвійним хірургічним вузлом.

Рис. 2. Правильне (а) і неправильне (б) положення голки в голкотримачі,

(в) одівання нитки в голку.

Перед накладанням шва шкіру навколо рани обробляють розчином йодонату. Край рани захоплюють пінцетом і проколюють голкою шкіру і підшкірну основу, відступивши від краю рани на 3-4 мм і захоплюють в шов всю основу до дна рани. Другий край рани прошивають зсередини назовні, виводячи голку також на відстані 3-4 мм від краю. Потім краї рани зближують пінцетом, слідкуючи, щоб вони не змінились, і зав’язують вузол збоку від рани, не затягуючи нитку туго, щоб не порушити кровопостачання. Кінці нитки відсікають ножицями на відстані 0,5 см від вузла. Шкірні шви накладають з інтервалом 1-2 см. Якщо рана інфікована то треба дренувати гумовими полосками або поліхлорвініловою трубкою. Асептична пов’язка.

Якщо рана на обличчі то необхідно дуже економно висікати краї рани (тільки ті, які можуть некротизуватись). Шви на обличчя накладають атравматичною голкою.

Шви знімаються на 6-7-й день після операції, у хворих літнього віку і ослаблених – на 10-12-й день. Шви знімають у перев’язочній. Після обробки шкіри спиртовим розчином йоду анатомічним пінцетом, обережно підтягуючи за вузол, витягують частину нитки із шкіри, поки не з’явиться ділянка нитки білого кольору, що знаходиться в тканині; в цьому місці нитку пересікають гострокінцевими ножницями або скальпелем і витягують її, підтягуючи в напрямку рани: якщо тягнути від рани, то неміцний рубець може розійтися.

Зворотним рухом за вузол нитку витягують так, щоб зовнішня частина її не проходила через тканини. Після зняття швів шкіру знову змазують спиртовим розчином йоду і на 2-3 дні накладають стерильну пов’язку.

Невеликі поверхневі рани можна закрити з допомогою скобок Мішеля – смужки металу розміром 0,2 Х 1 см з гострими зубчиками. При їх накладанні користуються пінцетом Мішеля. Скобку вкладають в пази пінцета і приклавши її до зближених країв рани, затискають його бранші; скобка згинається і її зубці фіксують краї рани, але їх неможливо використовувати при закритті ран на обличчі. Для зняття скобок є скобкознімач і однозубі гачки; якщо їх немає, можна зняти скобку двома затискачами Кохера: її захоплюють за краї зубцями затискачів, розгинають і витягують її зубчики із шкіри.

Література: