виводитися через рану або через окремі проколи (кон-трапертуру) біля рани. Слід відмітити, що дренажі, які виводяться через опе-раційну рану, збільшують ризик її інфікування та перешкоджають її своєчас-ному загоєнню. Для того, щоб вони не випали з рани, їх пришивають (фіксують) до шкіри. При наявності дренажів необхідно слідкувати за їх функцією (кількістю, кольором, якістю виділень тощо). При непрохідності дренажів їх промивають або створюють вакуум за допомогою шприца Жане.
Видалення дренажів здійснюють за умов: коли відпала потреба в подаль-шому дренуванні рани чи порожнини, коли дренаж перестав функціонувати або виникла необхідність його заміни. Перед його видаленням слід пересвідчи-тись, чи немає в просвіті рани (чи порожнини) патологічного вмісту, після цьо-го дренаж перетискають, знімають шкірний шов і повільно витягують. Отвір, який залишився після дренажу, закривають стерильною пов'язкою, а якщо є провізорний шов, його зав'язують.
Література:
1.Кіт О.М. Хірургія / [О.М. Кіт, О.Л. Ковальчук, І.С. Вардинець, А.О. Боб] – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 644 с.
2.Черенько М.П. Загальна хірургія з анестезіологією, основами реаніматології та догляду за хворими. / Черенько М.П. , Варик Ж.М. – К.: Здоров’я, 1999. – 616 с.
3.Клиническая хирургия / [под ред. Р. Кондна и Л. Найхауса: перевод с англ. – М: Практика, 1998. – 716 с.
4.Кіт О.М. Медсестринство в хірургії / О.М. Кіт, О.Л. Ковальчук, Г.Т.Пустовойт – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 494 с.
5. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: підручник/ Д. Ф. Скрипниченко – К.: Выща шк., 1992. – 518 с.