Тимчасова зупинка кровотечі
Існує ряд способів тимчасової зупинки кровотечі:
1. Стиснююча пов'язка. Накладається у потерпілих при кровотечі з вен і невеликих артерій: рана накривається декількома шарами стерильної марлі, а зверху шаром стерильної вати, які щільно закріплюються на кінцівці цирку-лярним бинтуванням і закруткою (рис. 1).
Рис. 2. Зупинка кровотечі шляхом
максимального відведення кінцівок
2. Згинання кінцівки в суглобі. Проводиться при кровотечах із стегнової артерії в паховому згині, підколінної артерії в колінному суглобі, плечової ар-терії в ліктьовому суглобі. Такий вид зупинки кровотечі здійснюють відведенням кінцівки за допомогою пов'язки (рис.2), або за рахунок згинання (рис. 3).
3. Притискання судини в рані. Одягається стерильна рукавичка або швидко обробляється рука спиртом, хлоргексидином і вказівним паль-цем, введеним у рану, притискають судину у місці, де відчувається струмінь крові.
Рис. 1. Стиснююча пов'язка.
4. Щільна тампонада рани. Для цього беруть марлевий тампон або смуж-ку стерильної марлі, велику серветку і за допомогою пінцета послідовно та щільно заповнюють всю рану. Як правило, така зупинка виконується при гли-боких ранах.
а б в
Рис. 3. Максимальне згинання кінцівок: а - при кровотечі зі стегнової артерії; б - при кровотечі з підколінної артерії; в - при кровотечі з плечової артерії.
5. Накладання затискача на кровоточиву судину. Застосовується у ви-падках неможливості зупинити кровотечу з глибоко розташованих судин кінцівки, таза, черевної чи грудної порожнин.
6. Притискання судин. Здійснюється при кровотечах із великих судин (рис.4.): а) підключичну артерію притискають до першого ребра в точці,
Рис. 4. Притискання судин: а - плечової артерії; б - підключичної артерії; в - сонної артерії; г - стегнової артерії; д - підколінної артерії.
що розташована над ключицею ззовні місця прикріплення кивального м'яза до рукоятки груднини; пахвову - в пахвовій ямці до голівки плечової кістки; аорту - до хребетного стовпа; б) сонну артерію можна здавити, притискаю-чи її пальцем до поперечного відростка VI шийного хребця, що відповідає точці посередині кивального м'яза, з його внутрішньої сторони; в) стегнову артерію притискають до горизонтальної гілки лобкової кістки нижче середи-ни пупартової зв'язки. Притискання підколінної артерії виконують шляхом стиснення тканин у підколінній ямці при зігнутому колінному суглобі.
Найбільш типові місця тимчасової зупинки кровотечі шляхом притискан-ня судин вказані на рисунку 5.
Рис. 5. Схема найбільш типових місць пальцевого притискання артерій. |
Рис. 6. Види джгутів: а - джгут Есмарха; б- джгут-закрутка; в– імпровізований джгут із використанням пояса.
Накладання джгута. Найчастіше використовується джгут Есмарха (рис. 6,а).
Цей метод є основним, особливо при зупинці артеріальної кровотечі. При такій кровотечі джгут накладають на проксимальний (центральний) кінець судини по відношенню до рани. Перед накладанням джгута кінцівку покрива-ють одягом або обгортають рушником, бинтом. Джгут розтягують і обгорта-ють кінцівку. Необхідно слідкувати, щоб тури джгута не перехрещувались, а розташовувались поряд. Кінці джгута закріплюють. Під одним із турів джгу-та необхідно залишити записку з відміткою часу накладання джгута. При пра-вильному накладанні "артеріального" джгута кінцівка блідне, нижче джгута не відчувається пульсації артерії, кровотеча зупиняється. При недостатньому затягуванні джгута кінцівка стає синюшною, зберігається пульсація нижче джгута, кровотеча підсилюється. У цих випадках необхідно зняти джгут, по-передньо притиснувши артерію пальцем, і накласти його тугіше. Слід пам'я-тати і про те, що при надто тугому затягуванні джгута може настати параліч кінцівки внаслідок травматизації нервів. Потерпілого з накладеним джгутом необхідно якомога швидше доставити в лікувальний заклад для остаточної зупинки кровотечі. "Артеріальний" джгут може залишатись на кінцівці не дов-ше 1,5-2 годин.
Рис. 7. Методика накладання джгута: а - підготовка до накладання джгута; б - початок накладання; в - накладання першого туру; г – кінцевий вигляд накладеного джгута та пов'язки на рану; д, е - накладання джгута на стегна.
При більш тривалих термінах може настати змертвіння кінцівки. Якщо за цей час не вдалось провести операцію, то джгут знімають, артерію притискають пальцем і через 3-5 хв джгут знову накладають дещо вище або нижче попереднього місця (рис. 7).
При відсутності спеціального джгута можна використати ремінь, мотуз-ку, носовичок та ін. Для підсилення стиснення в імпровізований джгут встав-ляють паличку-закрутку і шляхом закручування проводять зупинку крово-течі (рис. 8).
При кровотечах із судин шиї можна використати шину Крамера. При цьому на протилежний від кровотечі бік накладають вигнуту шину Крамера (рис. 9).
Рис. 8. Методика накладання закруток і пов’язок на рану. | Рис. 9. Тимчасова зупинка кровотечі із судин шиї.
При венозній кровотечі застосовують так званий "венозний" джгут. Його накладають нижче місця пошкодження судини і несильно затягують. При цьому кінцівка синіє, пульс на артерії зберігається, а кровотеча зупиняється.
Література:
1.Кіт О.М. Хірургія / [О.М. Кіт, О.Л. Ковальчук, І.С. Вардинець, А.О. Боб] – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 644 с.
2.Кіт О.М. Медсестринство в хірургії / О.М. Кіт, О.Л. Ковальчук, Г.Т.Пустовойт – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 494 с.
3.Лікарські маніпуляції: навчальний посібник / [за ред. проф. Т.Г.Кондратенка]. – Донецьк: Новий світ, 2001. – 230 с.
4.Перша долікарська допомога / за ред. М.Д. Василюка. – Івано-Франківськ, 2005. – 268 с.
5.Шевчук М.Г. Хірургічні маніпуляції. / Шевчук М.Г., Хохоля В.П. – К.: Здоров’я, 1991. -128 с.