У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


нахиливши тулуб уперед. Пальпація має бути максимально щадною. Іноді для забезпечення більш точних діагностичних даних пальпацію виконують після введення міорелаксан-тів короткої дії.

Сечоводи, сечовий міхур. Через анатомічне положення сечоводи неможливо виявити звичайним методом пальпації, навіть при значному їх збільшенні. Для пальпації доступна лише нижня їх третина. Бімануальне вагінальне і ректальне дослідження дає змогу одержати інформацію про стан кінцевої навколоміхурової частини сечовода. При туберкульозі пальпується щільний тяж, а при. наявності каменя — відповідне ущільнення.

Пальпують сечовий міхур через передню черевну стінку або застосовують бімануальну пальпацію: у жінок — через піхву, в чоловіків — через пряму кишку з одного боку і передню черевну стінку — з другого.

У разі затримки сечі пальпацію і перкусію проводять у напрямку від пупка до лобкового симфізу лише після сечовипускання. При гострому і хронічному запальному процесі як сечового міхура, так і навколоміхурової клітковини за ходом необлітерованої сечової протоки (урахуса) пальпація супроводжується болем.

Бімануальна пальпація (черезпіхвова і черезректальна) дає інформацію про стан дна сечового міхура переважно у жінок. У чоловіків сечовий міхур розташований вище, над передміхуровою залозою, і це заважає пальпації.

У дітей пропальпувати сечовий міхур через товщу передньої черевної стінки вдається лише тоді, коли він розтягнутий сечею. Іноді під час ректального дослідження виявляють великий камінь у сечовому міхурі. Так само можна пропальпувати інфільтровані навколоміхурові тканини.

Статеві органи. Статевий член пальпують після попереднього введення в просвіт сечівника металевого бужа. Звертають увагу на стан головки (чи можна її оголити), розташування зовнішнього отвору сечівника, розміри, форму (чи не викривлений) статевого члена. Під час пальпації можна виявити зміни в печеристих тілах, щільний вузол новоутворення в головці статевого члена, вузлуваті пластинчасті поболючі утворення щільної консистенції (induratio penis plastica, або хвороба Пейроні).

Калитку і її органи пальпують у вертикальному і горизонтальному положенні хворого. Звертають увагу на наявність яєчок, ступінь їх розвитку, стан придатків яєчок, наявність випоту в оболонках яєчок, етап сім’явиносних проток і вен сім'яного канатика. Визначають розміри, консистенцію і болючість яєчок та їх придатків. У разі відсутності в калитці одного чи обох яєчок їх слід пальпувати за ходом сім'яних канатиків у пахових каналах, на внутрішній поверхні стегон, у промежині, на рівні лобка. Іноді яєчка містяться в одній половині калитки. При варикоцеле виявляють конгломерат розширених венозних судин, при гідроцеле — тугоеластичне утворення навколо яєчка і його придатка. У тому разі, коли виникає сумнів щодо виду ексудату (гідроцеле — рідина, гематоцеле — кров), досліджують феномен просвічування. При фунікулоцеле за ходом сім'явиносної протоки пальпується довгасте утворення з гладенькою поверхнею.

У ранніх стадіях туберкульозу виявляють чіткоподібне ущільнення сім'явиносної протоки, хвоста придатка яєчка, а потім — придатка в цілому і яєчка. У задавнених випадках яєчко спаюється з шкірою калитки і можуть виникнути нориці. При неспецифічному епідидиміті і орхіті яєчко збільшене, дуже болюче, щільне. У разі новоутворення яєчка виявляють щільний нерівний вузол, деформацію.

Для діагностики захворювань передміхурової залози і сім'яних міхурців застосовують пальцьове ректальне дослідження (рис. 2).

Його можна виконувати в положеннях на правому боці, колінно-ліктьовому і на спині. В нормі передміхурова залоза еластична, з чіткими межами, має ширину 2-4 см і довжину 2,5-4,5 см. Посередині залози в поздовжньому напрямку проходить борозна – перешийок залози. Слизова оболонка прямої кишки над нею легко зміщується.

Ректальне пальцьове дослідження слід проводити обережно, щоб не завдати хворому болю. Палець треба добре змастити вазеліном чи гліцерином. Хворого перед, дослідженням попередити, щоб він розслабив сфінктер.

Вказівним пальцем, уведеним у пряму кишку, визначають розміри передміхурової залози, її консистенцію (тістоподібна, туго-еластична, щільна; рівномірна чи нерівномірна; рівна чи горбкувата), наявність вузлів, перешийка залози, межі (чіткі або невиразні), ступінь рухомості стінки прямої кишки над залозою.

Сім'яні міхурці в нормі не пальпуються. їх виявляють у разі запального чи пухлинного процесу з обох боків від середньої лінії безпосередньо над верхнім краєм передміхурової залози. Для пальпації цибулиносечівникових (бульбоуретральних) залоз з обох боків захоплюють ділянку промежини біля відхідника пальцем, уведеним у пряму кишку, і пальцем на промежині. Ці залози теж пальпуються лише при патологічному процесі.

Якщо хворий страждає на гострий простатит, ректальне пальцьове дослідження залози супроводжується різким болем, а якщо абсцесом — відчувається флюктуація.

У разі аденоми потрібно визначити розміри передміхурової залози. Якщо це не вдається за допомогою пальцьового ректального дослідження, рекомендують інші методи, зокрема введення в сечовий міхур через сечівник катетера. Коли катетер потрапляє в міхур, починає виділятися сеча. На катетері роблять помітку, потім повільно виводять його доти, доки дзьоб катетера не стане доступним для пальпації під нижнім краєм передміхурової залози. Роблять другу помітку. Відстань між помітками відповідає довжині передміхурової залози.

Таке дослідження доцільне у разі внутрішньоміхурового росту аденоми, коли під час ректальної пальпації неможливо визначити збільшення передміхурової залози, а симптоми захворювання є.

Для виявлення внутрішньоміхурового росту аденоми використовують рентгенологічне дослідження з визначенням об'єму залишкової сечі, застосовують радіонуклідну та ультразвукову діагностику.

Якщо потрібно одержати для дослідження секрет передміхурової залози, проводять її масаж. Процедуру виконують у колінно-ліктьовому положенні хворого. Кожну частку залози масажують окремо. Увівши палець у пряму кишку до рівня верхівки правої частки передміхурової залози, починають її погладжувати, злегка натискаючи на неї в напрямку від латеральних ділянок до медіальних. Потім те ж саме роблять з лівою часткою залози. Наприкінці кілька разів натискають на залозу посередині в напрямку зверху вниз відповідно до перешийка залози, витискаючи таким чином її секрет у


Сторінки: 1 2 3