Реферат на тему:

„ Гострий гастрит .”

План реферату:

Етіологія і патогенез………………..1ст.

Клініка……………………………….1ст.

Профілактика………………………..2ст.

Лікування…………………………….2ст.

Гострий корозивний гастрит………..3ст.

Гострий флегмонозний гастрит…….4ст.

Гострий гастрит за етіологією може бути екзо- або ендогенним. Серед екзогенних факторів уваги заслуговують такі, як переїдання після тривалого утримання від прийому їжі (голодування), споживання надміру гарячої, недоброякісної їжі. Не слід забувати й про ідіосинкразію і сенсибілізацію по відношенню до деяких харчових продуктів, наприклад, яєць, раків, грибів, суниць та полуниць. До екзогенних факторів треба віднести також медикаментозне пошкоджження слизової оболонки шлунка (серцеві глікозиди, ацетилсаліцилова кислота, хінідин, сульфаніламіди, антибіотики тощо). Нарешті, причиною гострого гастриту можуть бути харчові продукти, інфіковані сальмонелами, стафілококами і іншими мікроорганізмами. При цьому, в процес , як правило, втягується й кишечник (гострий гастроентероколіт).

Гострий гастрит розвивається внаслідок дії ендогенних чинників. Виникає при гострих інфекційних захворюваннях (пневмонії, дифтерії, тифах). Він характеризуються розвитком синдрому інтоксикації. Гострий гастрит як наслідок інтоксикації може спостерігатися в разі ниркової недостатності.

При морфологічному дослідженні слизової оболонки шлунка в разі гострого екзогенного гастриту знаходять ураження поверхневих пластів шлункового епітелію, поверхня слизової оболонки вкривається слизом, в якому багато лейкоцитів. Слизова набрякає, в її товщі спостерігається лейкоцитарна інфільтрація.

При гострому ендогенному гастриті переважають глибокі дегенеративні зміни шлункової паренхіми, які інколи доходять до ступеня некробіозу клітин.

Клінічна картина гострого екзогенного гастриту характеризується яскравою симптоматикою. Захворювання розвивається через декілька годин після початку дії екзогенного чинника. З’являється важкість в надчерев’ї, нудота, слинотеча, неприємний присмак в роті, біль голови, запаморочення. Відтак біль під ложечкою посилюється і набуває переймоподібного характеру. На висоті болю з’являється блювання, яке повторюється, а іноді набуває характеру невпинного. Спершу в блювотних масах є залишки їжі, а згодом хіба лише слиз в суміші з жовчю. Деколи блювотні маси є рожево-червоного або бурого забарвлення, що обумовлено домішуванням крові, в разі харчової токсикоінфекції до вказаних ознак приєднується ще й пронос, і вся картина набуває холероподібного характеру. Все це призводить до зневоднення і втрати хлоридів, що небезпечне виникненням судоми литкових та інших скелетних м’язів. Звертає на себе увагу блідність шкіри, яка до того ж вкрита холодним потом. У літніх людей температура залишається нормальною, проте, в разі, коли гострий екзогенний гастрит спричиняється харчовою токсикоінфекцією, вона підвищується до 38-39?С.

Язик обкладений білим налетом. Живіт здутий, при пальпації болючий в надчерев’ї. Іноді ж живіт, навпаки, втягнутий. Проте завжди живіт залишається м’яким при пальпації й відсутні ознаки подразнення очеревини (симптом Щоткіна- Блюмберга від’ємний).

В крові може спостерігатися лейкоцитоз, зростати ШОЕ. В сечі з’являється білок і циліндри.

Внаслідок гіпо- й атонії падає рухова активність шлунка, що сприяє застою в ньому їжі.

Розрізняють диспептичну, колаптоїдну і змішану форми гострого екзогенного гастриту.

За ступенем важкості виділяють гострий екзогенний гастрит з легким, середньої важкості і важким перебігом.

На противагу екзогенному ендогенний гострий гастрит не має такої барвистої клінічної характеристики. Звичайно - це погіршення апетиту, нудота, рідше - блювання. Це торкається гострого екзогенного гастриту, який розвивається на фоні інфекційних захворювань. В той же час при гострій нирковій недостатності картина шлункової диспепсії більш виражена. Така ж ситуація спостерігається при так званому “застійному” гастриті, який часто розвивається у хворих на хронічну серцеву недостатність.

Гострий екзогенний гастрит протікає упродовж декількох днів і закінчується клінічним видужанням. Загрозу для життя складає лише гострий гастроентерит на тлі споживання інфікованої їжі, особливо у людей похилого віку. Не складає загрози для життя гострий ендогенний гастрит.

Профілактика гострого гастриту зводиться до строгого дотримання всіх правил гігієни харчування. Розрізняють профілактику громадську й індивідуальну. Під першою треба розуміти санітарний нагляд за продуктами на шляху до їх споживання. Особливої уваги заслуговують продукти, які не піддаються попередній термічній обробці. Це м’ясний і рибний студенець, паштети, деякі сорти ковбас, торти, домашній сир. Важливим є неухильне дотримання правил особистої гігієни співробітниками харчоблоків, періодичні профілактичні огляди на бацилоносійство осіб, які працюють з продуктами, їжею.

Індивідуальна профілактика зводиться до раціонального харчування. Це означає, що слід уникати переїдання, споживання страв, сумнівних у доброякісному їх виготовленні.

Лікування гострого екзогенного гастриту починають з промивання шлунка, яке проводять теплою водою, або 0,5% розчином поташу. Таке промивання здійснюється з допомогою товстого зонда. Проте, в легких випадках промити шлунок можна шляхом пиття води й наступного викликання блювання штучно (натиснувши двома пальцями на корінь язика, це хворий може здійснити й сам).

Впродовж перших двох діб хворому слід утримуватися від їжі, але разом з тим вони повинні отримувати достатню кількість рідини. Після того, коли припинилося блювання хворому дають пити теплий чай, воду з лимоном, теплий настій шипшини, рисовий або вівсяний відвар. Якщо ж блювання не зупинилося і є ознаки зневоднення внутрішньовенно вводять 500-1000 мл 5% р-ну глюкози, 20-30 мл 10% р-ну NaCl.

В разі колапса вводять кордіамін (2 мл в/м ), кофеїн (10% р-ну 1-2 мл, п/ш), строфантин (0,5-0,75 мг 0,05% р-ну, в/в).

На ділянку шлунка кладуть теплу грілку. Дієту розширюють поступово. Спершу призначають слизові несолодкі супи, які хворий мусить споживати невеликими порціями кожні 2-3 години. Ослабленим хворим з явищами зневоднення дозволяють м’ясну юшку. В наступні дні додають сухарі з білого хліба, киселі, м’ясне суфле, рибячі книдлі, фруктові желе.

Згодом хворого переводять на дієту №1 за Певзнером. Перехід до нормального харчування здійснюють впродовж пересічно 2 тижнів. Медикаментозне лікування зводиться до призначення перед їдою вісмуту по 0,5-1 г 3 рази на день, аскорбінової