Дещо складніше діагностувати гли-боко розташовані абсцеси. В цьому разі, крім загальноклінічних ознак, болю під час глибокої пальпації, мо-жуть допомогти спеціальні додаткові методи дослідження: ренгенологічний (абсцес легень), ультразвуковий чи комп'ютерний (абсцеси печінки). Іноді у діагностиці допомагають пункції (діаг-ностика піддіафрагмального, тазового абсцесів).

Наслідки абсцесу можуть бути різни-ми. Невеликий за розмірами абсцес за умови своєчасної повноцінної терапії може розсмоктатися, більший абсцес та несвоєчасно лікований проривається на поверхню шкіри (у разі поверхневого його розташування) або в сусідні тка-нини, порожнисті органи, порожни-ни тіла (абсцес печінки може прорвати в черевну порожнину, абсцес легень — у плевральну порожнину). В окремих випадках абсцеси інкапсулюються. Дов-кола них утворюється товста капсула, гній згущується.

Лікування абсцесу хірургічне. Під місцевою анестезією чи різними вида-ми інгаляційного і неінгаляційного нар-козу гнояки розтинають. Якщо вони поверхнево розташовані, то цю опера-цію виконати не складно. Глибокі гно-яки іноді складно розітнути через ана-томічне розташування, близькість важ-ливих органів,великих судин тощо. Для кращого відтоку гною гнояк бажано-розтинати біля його дна. Після розти-ну гнояка і евакуації гною пальцем роз'єднують перетинки, розкривають можливі гнійні кишені. Гній беруть для бактеріологічного дослідження і визна-чення чутливості мікробів до антибіо-тиків. Порожнину абсцесу промивають антисептичним розчином і дренують гумовими смужками та поліхлорвініло-вими трубками. Якщо не вдалося спо-рожнити його через основний розріз, абсцес дренують через додаткові одну-дві контрапертури. Після розтину абс-цес лікують як гнійну рану. Розтинати абсцес треба обережно, аби не пошко-дити піогенної капсули.

Гострі гнійні абсцеси слід диферен-ціювати з так званими холодними абс-цесами. Вони зустрічаються у разі ту-беркульозу кісток або суглобів. Гній, який при цьому утворюється, розплав-ляє сусідні тканини і міжфасціальни-ми щілинами спускається, нагромад-жується в розташованих нижче ділян-ках, утворюючи абсцес (наприклад, за туберкульозного ураження хребта гній може спускатися на передню поверхню стегна). Абсцеси такі носять назву на-пливних. Оскільки вони не супровод-жуються болем, місцевим і загальним підвищенням температури, гіперемією шкіри, їх називають холодними. Для них характерний тривалий, прихова-ний, хронічний перебіг. Такі гнояки не слід розтинати, бо може приєдна-тися вторинна інфекція. Їх пунктують.

У деяких випадках у разі поверхнево роз-ташованих абсцесів можна чинити так само, як при флегмоні. Після вирізу-вання абсцесу разом із капсулою і всіма зміненими тканинами його дренують поліхлорвініловими трубками і накла-дають первинні шви. Це прискорює загоювання рани.

Список використаноi лiтератури:

1. М.П. Черенько, Ж.М. Ваврик “Загальна хірургія”, Київ “Здоров’я”, 1999 р.

2. П.Н. Скрипниченко “Хірургія”, Київ 2000 р.