ФІТОФАРМАКОЛОГІЯ

. Предмет і завдання фітофармакології.

. Порогова, сублетальна і летальна дози пестициду.

. Транспортуючі системи рослин і їх роль у переміщенні пестицидних речовин.

. Дати визначення термінам: біологічна ефективність, вологе протруювання.

. Класифікація пестицидів за механізмом дії.

. Вибіркова токсичність пестицидів. Які фактори впливають на прояв токсичності пестицидів.

. Суть селекційно-генетичного методу захисту с.г. культур.

. Агротехнічний метод захисту с.г. культур.

. Фізико-механічний метод захисту с.г. культур.

. Біологічний метод захисту с.г. культур.

. Хімічний метод захисту с.г. культур.

. Суть інтегрованого методу захисту с.г. культур.

. Препаративна форма пестициду. Назвіть види препаративних форм пестицидів.

. Забруднення пестицидами ґрунту. Від яких факторів залежить метаболізм пестицидів у ґрунті.

. Класифікаційні групи пестицидів за призначенням.

. Дайте визначення кишковим, системним, контактним та пестицидним препаратам комплексної дії.

. Які властивості пестицидів вивчає гігієнічна класифікація.

. Токсичність пестициду.

. Кумулятивна властивість пестициду.

. Що таке персистентна властивість пестициду? Назвіть класифікаційні групи пестицидів за ступенем стійкості у навколишньому середовищі.

. Вплив пестицидів на ґрунтову мікрофлору.

Предмет і завдання фітофармакології.

Фітофармакологія — наука, предметом якої є вивчення пести-цидів, їхніх фізико-хімічних і токсикологічних властивостей, дії на комах, кліщів, гризунів, нематод, гриби, бактерії, рослини, тепло-кровних тварин і людей, а також правильного їх використання.

Основними завданнями фітофармакології є:

вивчення сучасного асортименту пестицидів;

вивчення фізико-хімічних і токсиколого-гігієнічних властивос-тей пестицидів;

вивчення природи і механізму їх дії на шкідливі, корисні, теп-локровні організми, рослини;

наукове обґрунтування регламентів раціонального викорис-тання пестицидів;

розробка і удосконалення законів та підзаконних нормативно-правових актів України з питань захисту рослин та використання пестицидів.

Важливим завданням фітофармакології є також формування у студентів і фахівців аграрного профілю широкого екологічного мислення, здатності приймати оптимальні рішення за будь-якої фітосанітарної ситуації в сучасних технологіях вирощування сільсько-господарських культур.

2. Порогова, сублетальна і летальна дози пестициду.

Токсичність — здатність хімічних речовин у певних кількостях спричинювати отруєння організму тварин і людини. Токсичність залежить від міри, форми або способу впливу на живий організм.

Мірою токсичності є доза (від грец. dosis — порція). Вона вира-жається в одиницях маси хімічної сполуки на одиницю маси орга-нізму (мг/г — для комах; мг/кг — для гризунів та інших тварин).

Для характеристики дози або концентрації як міри токсичності пестициду слід відрізняти дозу (концентрацію) порогову, сублетальну і летальну.

Порогова доза — найменша кількість пестициду, яка спричи-нює зміни у фізіолого-біохімічних процесах за відсутності у шкідли-вих організмів ознак отруєння.

Сублетальна доза — доза пестициду, яка спричинює пору-шення життєдіяльності організму без смертельного наслідку.

Летальна доза — доза пестициду, яка спричинює загибель ор-ганізму.

Транспортуючі системи рослин і їх роль у переміщенні пестицид них речовин.

У рослинному організмі можна виділити дві сфери живлення — ґрунтове і повітряне. У зв'язку з цим в рослинах утворилися дві провідні тканини, які забезпечують ефективне пересування речо-вин у двох протилежних напрямках.

У вищих рослин поживні речовини кореневого живлення разом з водою рухаються від підземних до надземних органів, а від листків — у напрямку кореневої системи. Перший (акропетальний) шлях руху називають висхідною течією, а другий (базипетальний) — низхідною. Висхідна течія йде з кореня по стеблу в листки провідними елемен-тами, які об'єднується загальною назвою ксилема (комплекс тканин рослин). Вона складається з цілісних трубок, утворених відмерлими клітинами, якими вода і розчинені в ній мінеральні поживні речови-ни транспортуються із кореневої системи в листя.

Судинами в рослинах переміщуються різні водорозчинні речови-ни. Це можна наочно продемонструвати, зануривши стебла зрізаної білої квітки в червоне чорнило. Через півгодини основні судини бі-лих пелюсток забарвляться кольором чорнила. Той самий ефект спостерігається, якщо занурити в чорнило рослину з цілою корене-вою системою або пошкодити коріння і вмістити рослини в грунт, зволожений чорнилом.

Друга, низхідна система — флоема (комплекс живих провідних елементів у рослин) — більш складна і до кінця не вивчена. По ній з невеликою швидкістю (не більше кількох сантиметрів за годину) із дорослого листя в молоді тканини, що ростуть, транспортуються продукти фотосинтезу.

Дифузне проникнення пестицидів у рослинний організм зумовлюється:

розчинністю сполук,

коефіцієнтом розподілу,

розміром та конфігурацією молекул діючої речовини препарату.

Після проник-нення діючої речовини в судинно-провідну систему починається її поширення по судинах і в цілому по рослинному організму.

Виходячи з цього, для знищення шкідників, які живуть у коре-невій системі рослин, необхідно мати такі пестицидні речовини, які б могли тим чи іншим шляхом накопичуватися у достатніх кількос-тях у кореневій системі рослин або впливати опосередковано на біо-хімічні зміни в рослинному організмі.

Дати визначення термінам: біологічна ефективність, вологе протруювання.

Оцінку результатів проведених заходів для захисту рослин здійс-нюють за їх біологічною, господарською і економічною ефективністю.

Визначення біологічної ефективності. Під біологічною ефек-тивністю розуміють процент загибелі шкідників і бур'янів, а також зниження ураженості рослин хворобами.

Загибель шкідників або бур'янів можна визначати безпосередньо шляхом підрахунку живих і загиблих особин на одиницю обліку (м2). Найпоширенішим методом оцінки біологічної ефективності (С) є порівняння чисельності шкідника (бур'янів) на одиницю площі до обробки (А) і після обробки (Б):

С = | 100 (А – Б) | , %

А

Біологічна ефективність пестицидів проти шкідників, які швид-ко розмножуються (попелиці, кліщі) або дуже швидко рухаються (блішки, саранові), визначається шляхом порівняння зміни чисель-ності популяції на контролі і на обробленому полі.

Протруювання. Це спеціальний спосіб застосування препара-тів для знешкодження збудників грибних і бактеріальних хвороб, які поширюються через насіння, садивний матеріал і ґрунт. Про-труювання проводять спеціальними фунгіцидними препаратами, які називають протруйниками. Протруювання посівного і садивно-го матеріалу є обов'язковим технологічним заходом при вирощу-ванні сільськогосподарських культур. Протруювання сучасними препаратами дає змогу знезаразити насіння і садивний матеріал від зовнішньої і внутрішньої інфекції, захистити його